Зміст:

ВСТУП……………………………………………………………………...3 РОЗДІЛ 1. Психолого-педагогічні передумови дослідження………6 1.1. Загальне поняття про процес читання……………………………….6 1.2. Етапи становлення навичок читання……………………………….14 1.3. Особливості порушення навичок читання у дітей молодшого шкільного віку з інтелектуальною недостатністю…………………………….16 РОЗДІЛ 2. Експериментальне дослідження особливостей стану навички виразності читання в учнів молодших класів допоміжної школи……………………………………………………………………………29 2.1. Методика і організація експериментального вивчення…………...29 2.2. Рівні сформованості виразності читання, виявлені у ході дослідження………………………………………………………………………36 РОЗДІЛ 3. Формування виразності читання в учнів молодших класів допоміжної школи……………………………………………………...41 3.1. Мета, завдання, методика і організація дослідження……………..41 3.2. Результати проведеного дослідження……………………………...50 ВИСНОВКИ……………………………………………………………...56 Список використаних джерел………………………………………….60

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….3 РОЗДІЛ І. УРОК УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЯК УРОК ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ (теоретичний аспект)……………………………..6 1.1. Теоретичне осмислення проблеми естетичного виховання школярів засобами літератури………………………………………………………………6 1.2. Педагогічні умови ефективної реалізації шляхів і методів естетичного виховання у роботі з учнями……………………………………………………12 РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………..20 2.1. Залучення дітей до надбань національної культури як шлях формування естетичного смаку та ідеалу…………………………………………………….20 2.2. Основні форми і методи виховання естетичних почуттів на уроці літератури. Взаємодія мистецтв на уроках літератури……………………… 25 а) взаємодія мистецтв на уроках літератури…………………………..25 б) аналіз літературного твору як шлях розкриття і розуміння його художньо-естетичної вартості………………………………………………….30 в) інтерактивні прийоми, нові освітні технології, особистий приклад вчителя, рольові ігри на уроці літератури як засоби естетизації викладу навчального матеріалу і емоційної перевірки набутих знань………………...31 г) уроки вивчення особистості письменника як важливі чинники формування естетичної свідомості та естетичних почуттів учнів…………...34 РОЗДІЛ ІІІ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА ДОСЛІДЖЕННЯ………..35 3.1. Виявлення можливих недоліків в організації естетичного виховання на уроках української літератури (на прикладі 5 – В класу в Добропільському НВК «Гармонія»)………………………………………………………………...35 ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...43 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………...46 ДОДАТКИ

СОДЕРЖАНИЕ

ВВЕДЕНИЕ ………………………………...……………………………… ГЛАВА I Психолого-педагогические предпосылки формирования культуры речевого развития на основе анализа литературы……………. I.1 Психолого-педагогические исследования по вопросу формирования культуры речевого развития…………………………. I.2 Роль литературных произведений на уроках грамматики и правописания во вспомогательной школе……………………….. Глава II Исследование уровня формирования культуры речевого развития учащихся пятых классов вспомогательной школы (констатирующий эксперимент)……………………………………………………... II.1 Методика эксперимента……………………………………... II.2 Результаты констатирующего эксперимента………………. ГЛАВА III Система работы по использованию литературных произведений при формировании культуры речевого развития у учащихся 5 классов вспомогательной школы (формирующий эксперимент)…….… III.1 Методика эксперимента…………………………………….. III.2 Результаты формирующего эксперимента………………… ЗАКЛЮЧЕНИЕ…………………………………………………………….. ЛИТЕРАТУРА……………………………………………………………… ПРИЛОЖЕНИЕ……………………………………………………………..3 7 7 11 13 14 18 28 29 36 46 49 53

Зміст

Вступ………………………………………………………………….3 РОЗДІЛ 1 Теоретична частина Психолого-педагогічні основи розвитку пізнавального інтересу школярів у проблемному навчанні 1.1. Активізація пізнавальної діяльності учнів……………………6 1.2 Рівні пізнавальної активності…………………………………..8 1.3 Принципи активізації пізнавальної діяльності учнів…………9 1.4 Поняття про проблему……………………………………….....11 1.5 Методи проблемного навчання………………………………..20 1.6 Форми постановки учбових проблем. Класифікація учбових проблем з фізики…………………………………………………………..24 1.7 Проблемні ситуації у навчанні. Способи створення проблемних ситуацій……………………………………………………………………30 1.8 Шляхи і засоби створення проблемних ситуацій на уроках фізики………………………………………………………………………33 1.9 Процес вирішення учбових проблем………………………….35 РОЗДІЛ 2 Практична частина 2.1 Проблемне навчання і виховання учнів на другому ступені навчання…………………………………………………………………….37 2.2. Методика проблемного навчання учнів у 9 класі………….. ..37 Аналіз педагогічного експерименту……………………………….68 Висновок……………………………………………………………..82 Додаток……………………………………………………………….83 Література……………………………………………………………96

ЗМІСТ

ВСТУП.. 3 РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ МУЗИЧНОГО МИСЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ. 9 1.1. Теоретичні визначення категорії музичного мислення в філософії та музикознавстві. 9 1.2. Музичне мислення як процес психічної діяльності особистості. 12 1.3. Педагогічне керівництво музичним мисленням молодших школярів з урахуванням їх вікових психолого-педагогічних особливостей. 26 Висновки до першого розділу. 37 РОЗДІЛ ІІ. СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО РОЗВИТКУ МУЗИЧНОГО МИСЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ. 39 2.1. Експериментальне вивчення рівнів розвитку музичного мислення молодших школярів. 39 2.2. Застосування сучасних педагогічних підходів для розвитку музичного мислення дітей молодшого шкільного віку. 43 2.3. Аналіз результатів дослідження. 55 ВИСНОВКИ.. 59 ЛІТЕРАТУРА.. 61 ДОДАТКИ.. 67

ЗМІСТ

Вступ..............................................................……………….............................3 Розділ 1. Проблема екологічного виховання дитини в психолого-педагогічний літературі …………………………..……………………………7 1.1. Сутність екологічного виховання і розвитку дитини …………………7 1.2. Своєрідність екологічного розвитку розумово відсталої дитини……16 1.3. Аналіз форм організації навчально-виховної роботи з природознавства у допоміжній школі …………………………......19 1.4. Стан роботи з екологічного виховання у практиці допоміжної школи ………………................................…................................……...36 Висновки до 1 розділу …………………………………………………………. 38 РОЗДІЛ 2. Дослідження екологічної вихованості розумово відсталих школярів старших класів ………………...........…....…………………….….39 2.1. Методика констатуючого експерименту ……………………………….39 2.2. Результати констатуючого експерименту ................…...........................41 Висновки до 2 розділу …………………………………………………………. 47 РОЗДІЛ 3. Педагогічне забезпечення формування елементів екологічної культури у розумово відсталих учнів у позакласній виховній роботі допоміжної школи ………………….……………………………………....…48 3.1. Методика формуючого експерименту ……………………………….…48 3.2. Результати формуючого етапу дослідження та їх аналіз ………....61 Висновки до 3 розділу …………………………………………………………. 65 Висновки …………………………………………………………………….66 Список використанИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….....69 Додатки……………………………………………………………………….72

ВСТУП

Сучасна методика навчання іноземних мов у середніх загальноосвітніх закладах передбачає комунікативний підхід до навчання іншомовного матеріалу. Це зазначено у пояснювальній записці до Програми для загальноосвітніх навчальних закладів "Англійська мова 2-12 кл.” (23; с. 13-19). Згідно з цим нормативним документом учні повинні: · Ефективно використовувати іноземні мову як з метою спілкування в реальних життєвих ситуаціях, так і з метою здобуття та розвитку знань; · Володіти мовленнєвими вміннями (аудіюванням, говорінням, читанням та письмом) на загальному базовому рівні, що відповідав рівню В21 рекомендацій Ради Європи; · Вміти використовувати автентичний іншомовний матеріал з метою самоосвіти та в особистих цілях. Це не дивно. Умови життя у сучасному світі потребують вільного спілкування засобами іноземної мови. Не можна забувати про загальновідомий факт, що рівень володіння іноземною мовою зумовлений кількістю прочитаної автентичної літератури. Тому, поруч з іншими видами мовленнєвої діяльності, читання займає рівновагоме місце у процесі навчання іноземній мові. З точки зору методики, читання – це процес сприйняття та переробки графічного тексту. Отже, може використовуватися не тільки як мета навчання, навчити сприймати та обробляти інформацію, подану графічно, а й як засіб навчання. Забезпечуючи можливість засвоювати матеріал через зорове сприйняття, навичка швидкого осмисленого читання сприяє розвитку інших видів мовленнєвої діяльності, а саме аудіювання і говоріння. Читання вголос виступає засобом вдосконалення навичок вимови у навчанні інтонації, що дуже важливо при засвоюванні іноземної мови як засобу комунікації. Читання використовується для кращого володіння лексичним матеріалом (виконання вправ дозволяє багаторазово зустрічати слово у реченні) – у процесі сприйняття беруть участь всі аналізатори. Читання сприяє засвоєнню засобів англійського словотворення, можна використовувати прийом здогадки. Це, за думкою учнів, економить час, що позитивно відбивається на вихованні інтересу до читання. Отже, з точки зору сучасної методики, формування навичок читання, в тому числі швидкого, дуже важливе у процесі навчання іноземній мові. Ні в кого в наш час не викликає сумніву необхідність використання наочності у процесі навчання. Те, що участь у сприйнятті навчального матеріалу всіх видів аналізаторів підвищує рівень його засвоєння, було відомо ще з часів Песталоцці. Тому сучасна методика навчання іноземній мові в нашій країні та за кордоном передбачає широке використання наочного матеріалу у процесі навчання взагалі та у процесі навчання техніки читання безпосередньо. Актуальність дослідження даної проблеми полягає в тому, що з одного боку навчання техніки читання з використанням наочності є ефективним засобом навчання цього виду мовленнєвої діяльності, а з другого – ця проблема недостатньо розроблена в методиці викладання англійської мови в загальноосвітніх закладах. Проаналізувавши передовий педагогічний досвід з цього питання провідних методистів нашої країни (С.Ю. Ніколаєвої, С.К. Фолонкіної, Г.В. Рогової, С. В. Гапонової, М.Я. Дем’яненко, В.А. Артемова) та країн, мова яких вивчається (Джеремі Гармера, Джейн Уілліс, Гарольда Стерна, Дж. Лонеграна), випливає необхідність використання наочності для навчання техніки читання. Виходячи з цього, об’єктом нашого дослідження є процес навчання техніки читання засобами наочності на уроках іноземної мови в загальноосвітній школі. Предметом дослідження є методичний комплекс наочності для навчання техніки читання на середньому етапі вивчення іноземної мови. Через це мета дослідження полягає в розробці методики використання наочності для навчання техніки читання на уроках іноземної мови в загальноосвітній школі. Працюючи над цією проблемою були встановлені наступні завдання дослідження: 1. Уточнити етапи роботи з текстом на середньому рівні і визначити зміст наочності для навчання техніки читання на кожному етапі; 2. Розробити комплекс наочності для навчання техніці читання на середньому етапі вивчення англійської мови. Для реалізації цих завдань ми використовували наступні методи дослідження: 1. Узагальнення передового досвіду викладання англійської мови в середніх загальноосвітніх навчальних закладах України та англомовних країнах; 2. Опрацювання наукових джерел з методики навчання іноземної мови та суміжних наук; 3. Лінгво-методичний аналіз автентичних дискусій з питань методики; 4. Наукове спостереження процесу навчання техніки читання на середньому етапі вивчення англійської мови в загальноосвітній школі; 5. Розвідувальний методичний експеримент. 6. Все це дає змогу сформувати гіпотезу: "Застосування оптимального поєднання комплексу наочності при навчанні техніки читання на всіх етапах оволодіння іноземною мовою дозволяє набути навичок швидкого, осмисленого, правильного читання з подальшим критичним аналізом змісту тексту”. Вся робота проходила в три етапи: 1 етап – вивчення та аналіз науково-методичної, психолого-педагогічної літератури та державних нормативних документів; 2 етап – вибір наукових рекомендацій провідних методистів нашої країни та англомовних країн з урахуванням реальних можливостей та потреб сучасної загальноосвітньої школи; 3 етап – розробка та використання комплексу наочності для навчання техніки читання на всіх етапах вивчення англійської мови. Теоретична значущість дослідження полягає в пошуку і обґрунтуванні методики використання наочності для навчання техніки читання на всіх етапах у загальноосвітній школі. Практична цінність роботи - це розробка комплексу наочності для навчання техніки читання на всіх етапах вивчення англійської мови та методичні рекомендації щодо його використання в середній загальноосвітній школі. Дипломна робота складається з трьох розділів: Перший розділ містить в собі теоретичні основи використання наочності для навчання техніки читання. Другий розділ – методику використання наочності при навчанні техніки читання у загальноосвітній школі у до текстовому періоді та на етапі роботи з текстом. Третій розділ – експериментальну перевірку ефективності використання наочності для навчання техніки читання у загальноосвітній школі, що характеризує комплекс наочності та методичні та рекомендації вчителям щодо його використання. Список використаної літератури містить 44 джерела. Зразки розробленої наочності подані у додатках.

ЗМІСТ

ВСТУП.........................................3 РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МОТИВАЦІЇ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ........................................6 1. 1. Поняття мотиву і мотивації. Види мотивів.................................................6 1.2. Навчальна мотивація я к складова мотиваційної сфери особистості.................................................. 11 1.3. Особливості навчальної мотивації в молодшому шкільному віці.......................................................18 РОЗДІЛ II. ДОСЛІДЖЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ МОТИВАЦІЇ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ В ПЕРШОМУ КЛАСІ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД БАЗИ НАВЧАННЯ……………………………………………………………..22 2.1. Методи та методика дослідження.................................................................22 2.2. Аналіз та інтерпретація отриманих результатів дослідження........................................................27 2.3. Корекційна програма та практичні рекомендації з оптимізації 61 ЛІТЕРАТУРА........................................................63 ДОДАТКИ......................................................67

Вступ

Недостатня сформованість пізнавальних процесів є головною проблемою успішного навчання учнів спеціальної школи. Багаточисленні клінічні та психолого-педагогічні дослідження вказують на те, що суттєве місце у структурі дефекту розумової діяльності належить спостережливості. Особливості розвитку процесу спостережливості вихованців спеціальної школи глибоко вивчали багато видатних психологів (Х.С. Замський, Я.В. Занков, М.М. Нудельман, Б.І. Пінський, Н.М. Стадненко) та педагогів (В.І. Бондар, І.В. Дмитрієва, І.Г. Єременко, Г.М. Дульнєв, А.І. Капустін, В.О. Липа, В.М. Синьов та ін.) підкреслюючи при цьому усю складність, різноманітність та багатогранність даної проблеми. Досліджених вчених – дефектологів А.Я. Герда, А.Н. Граборова, Т.Н. Головіної, Е.О. Ковальової, Л.А. Співак, Л.С. Стожок. В.Є. Турчинської та ін. стверджується, що розвиток вмінь вести фенологічне спостереження є показником, як розумової діяльності школярів, так і результатом ефективної організації учбового процесу. В їх працях також вивчена і структура такого вміння, зв’язок з іншими компонентами процесу навчання, при цьому підкреслюється, що розвиток вмінь учнів з психофізичними вадами вести спостереження повинен розглядатися у плані вирішення загальної проблеми – інтеграції аномальних дітей у суспільство. Недостатнє висвітлення у спеціальній літературі питання розвитку вмінь вести фенологічні спостереження учнями з інтелектуальними вадами при вивченні предметів та явищ природи, та не в повній мірі використання потенціалу змісту природознавства як навчального предмету спеціальної школи, і визначили актуальність обраної теми дослідження, об’єктом якого став процес розвитку вмінь підлітків з особливими потребами вести фенологічні спостереження. Предмет дослідження – система педагогічних умов розвитку вмінь учнів спеціальної школи вести фенологічні спостереження. Мета дослідження полягає у підвищенні ефективності процесу формування вмінь учнів допоміжної школи вести фенологічні спостереження на основі застосування спеціально розробленого змісту спостережень за предметами та явищами природи. Гіпотеза дослідження: Виходячи з концепції сучасної дефектологічної науки про корекційну значимість змісту навчання в спеціальній школі, його провідної ролі у розум постережень, яка б передбачала зв’язок фенороботи з вивчаємим програмовим матеріалом з природознавства та систематичне , цілеспрямоване сприйняття школярами об’єктів і явищ природи у взаємозв’язку, формування у них цілісного уявлення про пори року і природу взагалі. Для досягнення мети дослідження та перевірки висунутої гіпотези були поставлені такі завдання: · проаналізувати ступень розробленості досліджуваної проблеми в загальній та спеціальній психолого-педагогічній та методичній літературі; · вивчити особливості організації методики фенологічних спостережень у старших класах допоміжної школи; · виявити вміння підлітків з інтелектуальними вадами вести фенологічні спостереження; · обґрунтувати і розробити зміст та методику фенологічних спостережень. Методологічними засадами дослідження є теоретичні положення про психологічні механізми розвитку особистості (А.І. Божович, С.Г. Якобсон), про особливості розвитку і формування особистості учнів з інтелектуальними вадами в умовах спеціально організованого навчально-виховного процесу (Г.М. Дульнєв, І.В. Дмитрієва, І.Г. Єременко, В.М. Синьов, Н.М. Стадненко та ін..), про динамічний підхід до сутності навчання розумово відсталої дитини (Л.С. Виготський), про використання практично засвоєних розумових операцій, як обхідного шліху корекції недоліків психофізичного розвитку (В.І. Бондар, І.Г. Єременко, В.М. Синьов). В роботі використовувалися такі методи психолого-педагогічного дослідження: - теоретичний аналіз та узагальнення даних психологічної та педагогічної літератури з проблеми дослідження; - вивчення та аналіз продуктів діяльності школярів, шкільної документації, анкетування; - цілеспрямоване спостереження за процесом організації фенороботи; - педагогічний експеримент; - кількісний та якісний аналіз результатів дослідження.

ЗМІСТ
Вступ . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .3
Розділ ІПРОБЛЕМА ЗАСВОЄННЯ ГРАМАТИЧНИХ КАТЕГОРІЙ В ПСИХОЛОГІЇ, ПСИХОЛІНГВІСТИЦІ ТА ЗАГАЛЬНІЙ І СПЕЦІАЛЬНІЙ МЕТОДИКАХ РІДНОЇ МОВИ . . . . . . . . . . . . . 1.1. Проблема граматичних категорій в учнів загальноосвітньої школи в психолінгвістичній та педагогічній літературі . . . . 1.2. Проблема формування граматичних понять і узагальнень в учнів допоміжної школи з порушенням інтелекту . . . . . . . . 6 6 14
Розділ ІІ
ОСОБЛИВОСТІ ЗАСВОЄННЯ ІМЕННИКІВ ТА ЇХ ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНИХ І ГРАМАТИЧНИХ КАТЕГОРІЙ УЧНЯМИ ДОПОМІЖНОЇ ШКОЛИ . . . . . . . . . . 2.1. Методика констатуючого експерименту . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2.2. Результати дослідження та їх обговорення. . . . . . . . . . . . . . . . . 22 22 25
Розділ ІІІМЕТОДИЧНІ ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ СВІДОМОСТІ ЗАСВОЄННЯ ГРАМАТИЧНИХ КАТЕГОРІЙ УЧНЯМИ ДОПОМІЖНОЇ ШКОЛИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3.1. Зміст експериментального навчання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3.2. Результати експериментального навчання та їх обговорення. 35 35 69
Висновки
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 83
Список використаної літератури . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .86