ВСТУП
Актуальність дослідження. Сьогодні в Україні відбувається активний процес реформування як загальної, так і спеціальної освіти: переглядаються навчальні програми, впроваджується семестрове навчання, дванадцятибальна система оцінювання навчальних досягнень учнів тощо. При цьому пріоритетним визначено гуманістичне виховання школярів з опорою на формування різнобічної культури особистості та здорового способу життя. Реформування спеціальної освіти орієнтує допоміжну школу на посилення уваги до екологічного виховання учнів, озброєння їх системою знань, поглядів і переконань, які забезпечують відповідальне ставлення до довкілля. У процесі формування екологічної культури дітям з вадами розумового розвитку необхідно оволодіти елементарними знаннями, засвоїти моральні цінності, орієнтири по відношенню до природи, а також оволодіти практичними уміннями і навичками щодо збереження нормальних для життя людини умов природного середовища. Охорона природи, раціональне використання людиною її багатств –важлива загальнолюдська і загальнонародна справа, обов'язок кожної людини. Успіх у цій справі залежить від усвідомлення важливості цього завдання, від переконаності, вміння і звички постійно, на кожному кроці, оберігати рідну природу, лікувати її рани, які вже нанесено, і не допускатВСТУП Процеси, що відбуваються в сучасній педагогічній освіті, тісно пов’язанні з новою соціальною ситуацією в нашому суспільстві, з його прагненням оновлення усіх сфер діяльності людини,утвердженням у її свідомості нових світоглядних орієнтацій. Зміни в змісті і формах музичного навчання та виховання учнів загальноосвітньої школи є відображенням гуманістичної тенденції в педагогіці, яка акцентує цілісний розвиток особистості, її духовних та пізнавальних здібностей,залучення її до універсальних цінностей культури. Значну роль у цьому процесі відіграє музичне мистецтво, яке є одним із потужних засобів морального та естетичного впливу на людину. Важливість завдань музично-естетичного виховання школярів обґрунтована в працях таких дослідників, як О.Апраксіна, Н.Ветлугіна, О. Костюк, Г. Падалка,О.Ростовський, О.Рудницька, В.Шацька та ін. Маючи свою специфічну логіку розкриття художнього змісту, музика знаходиться у глибинній внутрішній спорідненості з процесами , які відбуваються в людському мисленні. Одним із перспективних напрямків музично-педагогічних пошуків у плані залучення школярів до художніх цінностей є вивчення та розвиток музичного мислення учнів. Загальновідомо, що діти раніше стверджують себе у мистецтві та сфері моральних стосунків, ніж у науці. Тому створення перших навичок музичного мислення сприяє розвитку мислення загального. Воно пробуджує в людині «потребу активно спрямовувати його творчу ініціативу в будь-якій формі діяльності, яку вона собі обирає.»[7]. Складність і багатогранність проблеми «мислення музикою» є основою її специфіки і визначається в процесі розгляду музичного мислення у контексті більш широкої категорії-мислення художнього-і включення його в загальне розуміння як виду людської діяльності. Надзвичайно важливим відкриттям сучасних наук про людину є теорія функціональної асиметрії мозку. Як переконливо довели наукові дослідження останніх років, ліва півкуля головного мозку забезпечує функціонування раціонально-логічного мислення, переробку інформації вербальної, побудованої алгоритмічно. Права – «відповідає» за емоційно-образне, симультанне, схоластичне опрацювання інформації. Саме ці правопівкульні механізми, як стверджують психологи, забезпечують творче мислення людини. У реальності обидві розумові стратегії - вербальні й образні, свідомі й підсвідомі тісно переплітаються, взаємодіють, але недооцінка значення однієї з них призводить до однобічного розвитку особистості. Перед музичною педагогікою на сучасному етапі постає багато проблем, серед яких однією з найактуальніших є проблема формування музичних здібностей учнів. її наукова розробка природно випливає з тих вимог, які ставляться потребами суспільства перед учителем музики, і безпосередньо впливає на теорію та практику музичної освіти. Основу науково-педагогічного мислення як процесу, спрямованого глибоке й адекватне розуміння музичного твору складають теоретико-експериментальні дослідження з естетики (Г.Єрмаш. Н.Лейзеров, С.Раппорт та ін..) та психології художньої творчості й художнього сприймання (Л.Виготський, О.Костюк, Є.Назайкінський, Г.Тарасов, Б.Теплов). Уявлення про мислення як складний процес і рефлексивний механізми його здійснення. Наголошування на його творчому характері виокремленні у дослідженнях П.Гальперіна, А.Матюшина, Я.Пономарьова, С.Степанова О.Тихомирова. У роботах А.Брушлинського, О.Леонтьєва,С.Рубінштейна акцентується мотиваційно-особистісний компонент із огляду його впливу на організацію мислительного процесу, його психологічний аспект. Специфічність музично-мислительної діяльності складають, з одного боку, рівень спрямованості відображення, з іншого – його інтонаційний зміст. Питання сутності музичного мислення, його категорій, форм виявлення та проблем аналізу розглянуті в працях музикознавців Б.Асаф’єва, Б.Яворського, Л.Мазеля, В.Медушевського, А.Сохора та ін.. Проблеми розвитку музичного мислення відносяться до найменш розробленої та дослідженої галузі музичної психології та педагогіки. Але в останні десятиліття з'явилася ціла низка робіт відомих науковців. Так, музикознавчу основу вивчення музичного мислення в рамках педагогічного процесу складають роботи М.Арановського [4; 5], Г.Костюка [29], І.Котляревського [31], В.Медушевського [39; 40; 41], Є.Назайкінського [44] та ін.. Крім того, величезну цінність мають дослідження на межі музичної психології і педагогіки (наукові розробки В.Петрушина [50], Г.Тарасова [59], Г.Ципіна [64]). Але всі ці автори не висували завдання аналізу музичного мислення як фундаментальної психічної функції, що опосередковує увесь комплекс музичності особистості. У музичній педагогіці також накопичено певну кількість матеріалів, пов'язаних з проблемою музичного мислення. Особливе місце займає педагогічний внесок Д.Кабалевського [23; 24], який втілив концепцію розвитку музичного мислення у конкретній навчальній програмі. Музично-виховна концепція Д.Кабалевського увібрала досягнення світової та вітчизняної музичної педагогіки і спрямована на формування у дітей цілісного усвідомленого естетичного ставлення до явищ музичної культури, на розвиток музичного сприймання, яке на думку педагога лежить в основі музичного виховання і забезпечує розвиток музичного мислення. Крім того, у цьому напрямку працювали Л.Дис [22], Л.Горюнова [18; 19] та інші музиканти-педагоги. Початок нового століття характеризується відкриттям широких можливостей для синтезу музично-педагогічної та психологічної наук. Доступ до даних зарубіжних психологічних досліджень, розробка нової наукової галузі -музичної психології - та відкриття у сфері семантики і семіотики створюють принципово новий науковий контекст для подібних досліджень, з урахуванням цього стає можливим ретельне дослідження питань розвитку музичного мислення. Між станом розкриття проблеми музичного мислення у психолого-педагогічній, музикознавчій і музично-естетичній літературі та об’єктивними потребами музично-педагогічної практики існує протиріччя, яке потребує певних зусиль у його вирішенні. Отже, актуальність обраної теми дослідження – «Сучасні підходи до розвитку музичного мислення молодших школярів» зумовлена недостатньою розробленістю наукових підходів до категорії музичного мислення на рівні сучасних досягнень загальної і музичної психології, музикознавства та педагогіки. Мета дослідження – на основі даних філософії, психології мислення, музикознавства, музично-педагогічної теорії і практики виявити сутність і структуру музичного мислення, розробити педагогічні умови розвитку цієї психологічної функції особистості на уроках музики у початкових класах. Об'єктом дослідження є процес розвитку музичного мислення молодших школярів. Предмет дослідження – педагогічні умови розвитку музичного мислення молодших школярів на уроках музики у початкових класах. Завдання дослідження: 1. Виходячи з аналізу філософської, психологічної, музикознавчої та музично-педагогічної літератури вивчити основні теоретичні аспекти музичного мислення; 2. Розглянути сутність, структуру, функції та динаміку музичного мислення; 3. Розробити методичні підходи до діагностування музичного мислення дітей; 4. Розробити психолого-педагогічні умови розвитку музичного мислення молодших школярів на уроках музики. У своєму дослідженні ми виходили з гіпотетичного припущення про те, що музичне мислення включає основні закономірності мислення як психічного процесу в цілому, а його специфіка обумовлена духовним змістом музичного мистецтва, семантикою музичної мови і активним самовираженням особистості у процесі музичної діяльності. Керівництво розвитком музичного мислення можливе на основі особистісного підходу, а також використання спеціальних підходів до діагностики музичного мислення. Використання різноманітних засобів під час організації музично-педагогічного процесу дозволяє реалізувати завдання розвитку музичного мислення дітей. При цьому, музичне мислення включає основні закономірності мислення як психічного процесу в цілому, а його специфіка обумовлена духовним змістом музичного мистецтва, семантикою музичної мови і активним самовираженням особистості у процесі музичної діяльності. Керівництво розвитком музичного мислення можливе на основі особистісного підходу, а також використання спеціальних підходів до діагностики музичного мислення. Використання різноманітних засобів під час організації музично-педагогічного процесу дозволяє реалізувати завдання розвитку музичного мислення дітей під час організації музично-педагогічного процесу дозволяє реалізувати завдання розвитку музичного мислення дітей. Методологічну основу дослідження складають: - наукові уявлення про мислення як вищий ступінь пізнання , музичне мислення як процес моделювання системи відношень суб'єкта до реальної дійсності, що реалізується в інтонованих звуках (Л.Дис [22], І.Ляшенко [35], В.Медушевський [39; 40; 41 ], О.Сохор [58] та ін.) - положення музикознавства про те, що основні риси музичного мислення особистості визначають два фактора - музичний твір і практична музична діяльність (Н.Суслова, В.Подуровський [52]); - положення про те, що комунікативний аспект музичного мислення тісно пов’язан з практичною музичною діяльністю, результатом якої є акт самопізнання (М.Арановський [4,5].В.Медушевський [39, 40, 41], Є.Назайкінський [44]). У процесі дослідження використовувалися методи: - теоретичний аналіз літератури з філософії, естетики, загальної та музичної психології, музичної педагогіки та музикознавства, що висвітлюють питання розвитку музичного мислення та інтеграції мистецтв; - тестування, спостереження та співбесіди під час вивчення рівнів розвитку музичного мислення молодших школярів; - педагогічний експеримент. Наукова новизна і теоретична значущість роботи полягає в узагальненні та систематизації матеріалів музичної психології та мистецтвознавства щодо проблем розвитку музичного мислення школярів, а також у теоретичній розробці критеріїв вивчення рівнів розвитку музичного мислення молодших школярів. Практична значущість дослідження полягає у можливості використання результатів у практичній діяльності вчителя музики у початкових класах, а також у подальшій експериментальній роботі з розвитку музичного мислення та загальної музичності школярів.. Дослідження проводилося на базі загальноосвітньої школи №4 м. Дружківки. Структура роботи: вступ, два розділи, висновки, список використаних джерел, додатки.и нових. Тому екологічне виховання є одним з найважливіших завдань сьогодення. Особливе завдання в цьому процесі лягає на корекційно-виховний процес допоміжної школи-інтернату. Проблемі необмежених можливостей екологічних знань в корекційних цілях надавали особливого значення А.М.Граборов, Г.М.Дульнєв, І.Г.Єременко, В.М.Синьов, В.О.Постовська, Л.С.Стожок, Л.А.Співак, Є.О.Ковальова та ін. Успіх роботи з особами, які мають обмеження у розвитку, переважно визначається підготовленістю фахівців-дефектологів, які можуть якісно здійснювати корекційно-розвиваючий вплив на учня, формування у нього знань природоохоронного характеру, любові до рідної природи, розвитку потреби у спілкуванні з природою. Майбутній стан природного середовища значною мірою залежить від успішного здійснення екологічного виховання, формування нового, свідомого, відповідального, доброго ставлення до природи, розвитку екологічної етики, основаної на ідеї співпереживання, самооцінки усього живого. Екологічне виховання підпорядковує всі види діяльності вимогам раціонального природокористування, покрашення навколишнього середовища, вироблення практичних умінь та навичок щодо збереження нормальних умов життя та діяльності людини Актуальність дослідження цієї проблеми, зокрема в допоміжній школі, визначається тим, що у шкільному віці формуються основи бережливого ставлення до природи. При цьому слід зважати на те, що бережливе ставлення до природи, сформоване в цьому віці, залишається протягом усього життя людини. Можна стверджувати, що безпосередній вплив дитинства на вчинки та практичні дії в подальшому її житті відбуваються через ті мотиваційні складові її внутрішнього світу, які супроводжують протягом всього життя. Вивчення і формування мотиваційної основи, яка визначає бережне ставлення школярів до природи, складає зміст нашого дослідження. Зазначене й обумовило вибір теми дипломної роботи "Особливості формування в учнів старших класів допоміжної школи елементів екологічної культури”. Об'єкт дослідження – екологічне виховання розумово відсталих учнів старших класів. Предмет дослідження –. педагогічне забезпечення формування елементів екологічної культури у розумово відсталих учнів старших класів допоміжної школи у позакласній виховній роботі. Мета дослідження: підвищення рівня екологічної вихованості учнів старших класів допоміжної школи шляхом розробки педагогічного забезпечення формування у них змістового, емоційного та поведінкового компонентів екологічної культури у позакласній виховній роботі. Гіпотеза дослідження: забезпечення педагогічних умов формування елементів екологічної культури в учнів старших класів допоміжної школи буде сприяти підвищенню рівня їх екологічної вихованості. Завдання дослідження: 1. З'ясувати сутність екологічної культури та розробити методику її вивчення у розумово відсталих школярів. 2. Дослідити особливості сформованості елементів екологічної культури у розумові відсталих школярів старших класів. 3. Розробити та експериментальне апробувати педагогічне забезпечення формування компонентів екологічної культури в учнів старших класів допоміжної школи у позакласній виховній роботі. Методи дослідження: аналіз загальної та спеціальної психолого-педагогічної літератури; аналіз шкільної документації; вивчення педагогічного досвіду; спостереження за виховним процесом; психолого-педагогічний констатуючий і формуючий експеримент; аналіз продуктів діяльності учнів; процедури якісної та кількісної обробки емпіричних даних. Експериментальна база дослідження. Дослідна експериментальна робота проводилась на базі Петровського обласного навчально-реабілітаційного центру «Шанс» м. Петровське Луганської області. В експерименті брали участь 28 учнів 7-х класів.