Вступ

Недостатня сформованість пізнавальних процесів є головною проблемою успішного навчання учнів спеціальної школи. Багаточисленні клінічні та психолого-педагогічні дослідження вказують на те, що суттєве місце у структурі дефекту розумової діяльності належить спостережливості. Особливості розвитку процесу спостережливості вихованців спеціальної школи глибоко вивчали багато видатних психологів (Х.С. Замський, Я.В. Занков, М.М. Нудельман, Б.І. Пінський, Н.М. Стадненко) та педагогів (В.І. Бондар, І.В. Дмитрієва, І.Г. Єременко, Г.М. Дульнєв, А.І. Капустін, В.О. Липа, В.М. Синьов та ін.) підкреслюючи при цьому усю складність, різноманітність та багатогранність даної проблеми. Досліджених вчених – дефектологів А.Я. Герда, А.Н. Граборова, Т.Н. Головіної, Е.О. Ковальової, Л.А. Співак, Л.С. Стожок. В.Є. Турчинської та ін. стверджується, що розвиток вмінь вести фенологічне спостереження є показником, як розумової діяльності школярів, так і результатом ефективної організації учбового процесу. В їх працях також вивчена і структура такого вміння, зв’язок з іншими компонентами процесу навчання, при цьому підкреслюється, що розвиток вмінь учнів з психофізичними вадами вести спостереження повинен розглядатися у плані вирішення загальної проблеми – інтеграції аномальних дітей у суспільство. Недостатнє висвітлення у спеціальній літературі питання розвитку вмінь вести фенологічні спостереження учнями з інтелектуальними вадами при вивченні предметів та явищ природи, та не в повній мірі використання потенціалу змісту природознавства як навчального предмету спеціальної школи, і визначили актуальність обраної теми дослідження, об’єктом якого став процес розвитку вмінь підлітків з особливими потребами вести фенологічні спостереження. Предмет дослідження – система педагогічних умов розвитку вмінь учнів спеціальної школи вести фенологічні спостереження. Мета дослідження полягає у підвищенні ефективності процесу формування вмінь учнів допоміжної школи вести фенологічні спостереження на основі застосування спеціально розробленого змісту спостережень за предметами та явищами природи. Гіпотеза дослідження: Виходячи з концепції сучасної дефектологічної науки про корекційну значимість змісту навчання в спеціальній школі, його провідної ролі у розум постережень, яка б передбачала зв’язок фенороботи з вивчаємим програмовим матеріалом з природознавства та систематичне , цілеспрямоване сприйняття школярами об’єктів і явищ природи у взаємозв’язку, формування у них цілісного уявлення про пори року і природу взагалі. Для досягнення мети дослідження та перевірки висунутої гіпотези були поставлені такі завдання: · проаналізувати ступень розробленості досліджуваної проблеми в загальній та спеціальній психолого-педагогічній та методичній літературі; · вивчити особливості організації методики фенологічних спостережень у старших класах допоміжної школи; · виявити вміння підлітків з інтелектуальними вадами вести фенологічні спостереження; · обґрунтувати і розробити зміст та методику фенологічних спостережень. Методологічними засадами дослідження є теоретичні положення про психологічні механізми розвитку особистості (А.І. Божович, С.Г. Якобсон), про особливості розвитку і формування особистості учнів з інтелектуальними вадами в умовах спеціально організованого навчально-виховного процесу (Г.М. Дульнєв, І.В. Дмитрієва, І.Г. Єременко, В.М. Синьов, Н.М. Стадненко та ін..), про динамічний підхід до сутності навчання розумово відсталої дитини (Л.С. Виготський), про використання практично засвоєних розумових операцій, як обхідного шліху корекції недоліків психофізичного розвитку (В.І. Бондар, І.Г. Єременко, В.М. Синьов). В роботі використовувалися такі методи психолого-педагогічного дослідження: - теоретичний аналіз та узагальнення даних психологічної та педагогічної літератури з проблеми дослідження; - вивчення та аналіз продуктів діяльності школярів, шкільної документації, анкетування; - цілеспрямоване спостереження за процесом організації фенороботи; - педагогічний експеримент; - кількісний та якісний аналіз результатів дослідження.