ВСТУП

Вивчення мотивації та її формування з позиції психології – це дві сторони одного й того ж процесу виховання мотиваційної сфери цілісної особистості учня. Вивчення мотивації – це вияв її справжнього рівня та можливих перспектив, зони її найближчого розвитку у кожного учня та класу взагалі. Результати вивчення становлять основу для планування процесу формування. Разом з цим у процесі формування мотивації викриваються нові її резерви, тому справжнє вивчення та діагностика відбуваються в процесі формування. Саме формування є цілеспрямованим, якщо вчитель порівнює отримані результати з тим початковим рівнем, котрий передував формуванню, з тими планами, які були намічені. При організації вивчення та формування мотивації, важливо не допускати спрощеного їх розуміння. Питання мотивації навчальної діяльності є предметом психологічних та педагогічних досліджень, які з позиції сучасного розвитку науки ведуться здебільшого у двох актуальних напрямках. Перший – це праця, яка безпосередньо стосується мотивів навчання учнів різного шкільного віку: загальної структури мотиваційної сфери, механізмів спонукальної дії мотивів, динаміки її розвитку в різних вікових групах, а також способів формування повноцінних мотиваційних комплексів під впливом різноманітних факторів. Другий напрямок – це дослідження проблеми розвитку активності школярів у навчанні, позитивних та негативних мотиваційних факторів пізнавальної діяльності, пов'язаних з явищами соціального і суто особистого характеру(Л.І. Божович, Л.С. Виготський) . Вивчати і формувати мотивацію учнів вчитель може й сам (не очікуючи, наприклад, появи шкільного психологу) завдяки тривалому спостереженню у повсякденному житті, аналіз поведінки у класі, завдяки цьому учитель може робити достовірні висновки, намічати й корегувати шляхи формування. Об'єктивність вивчення та формування мотивації учнів досягається завдяки вивченню оцінок та суб'єктивних суджень. Факти потрібно отримувати за допомогою спеціальних психологічних методів та методичних прийомів. Планування процесу формування будується за допомогою результатів психологічного вивчення учнів. Тому темою випускної роботи стала "Особливості навчальної мотивації першокласників в залежності від бази навчання". На наш погляд ця тема є актуальною бо подальша поведінка дитини залежить від її мотиваційної сфери. Адже перехід дитини з дошкільних закладів у шкільні характеризується об'єктивними змінами в житті дитини: збільшуються вимоги до дитини: нові предмети; новий колектив; змінюється система взаємовідносин зі світом, людьми, самим собою, змінюється соціальний статус дитини, активізується процес формування особистості (Л.І. Божович, Л.С. Виготський, В.В. Давидов, Т.В.Драгунова, І.В. Дубровіна, А.Є. Одрінова, А.К. Маркова, Д.Б. Ельконін та ін.). Об'єкт дослідження: мотиваційна сфера дитини молодшого шкільного віку. Предмет дослідження: особливості мотивації навчання молодшого школяра. Мета дослідження: вивчення особливостей мотивації навчання учнів початкових класів в залежності від бази навчання. Задачі дослідження: 1. Провести теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми мотивації навчання і її формування у дітей молодшого шкільного віку; 2. Розробити комплекс методів для емпіричного дослідження мотиваційної сфери дітей молодшого шкільного віку; 3. Дослідження впливу інтелектуального розвитку, успішності навчання учнів на формування мотивації навчання. 4. Розробити психокорекційну програму та методичні рекомендації з оптимізації мотивації навчання дитини у початковій школі. 5. Зробити висновки після застосування психокорекційної роботи. Методи дослідження: 1) тривале (лонгитюдное) вивчення шкільної мотивації; 2) аналіз успішності; 3) бесіди; 4) анкетування; 5) тестування. Гіпотеза дослідження: вивчення та формування мотивації учнів є забезпеченням гуманних відношень між вчителем та учнями. При цьому головною задачею вивчення у школі є не вибір дітей, а контроль за їх психічним розвитком з метою корекції виявлених відхилень, у тому й числі намічених. При вивченні психологічних особливостей конкретної дитини, потрібно не порівнювати її з іншими дітьми, а з нею самою, її попередніми результатами, оцінювати по її індивідуальному внеску в те чи інше досягнення. База дослідження. Експериментальне дослідження з даної проблеми проводилося з учнями 1 класів ЗОШ м.Красноармійськ і д\с м.Родинське Донецької області. Загальна кількість дітей, які приймали участь в експерименті – 44 чоловік, віком від 6 – 7 років. Практичне значення: проведений нами теоретичний аналіз проблеми сприяє більш глибокому вивченню особливостей мотиваційної сфери дітей молодшого шкільного віку. Програма корекції, спрямована на підвищення мотиваційної сфери дітей молодшого шкільного віку до навчання може бути використана шкільним психологом для оптимізації навчально-виховного процесу школи, у консультаційній роботі з батьками і дітьми та працівниками соціальних служб в індивідуально-консультаційній роботі з батьками.