Українська жінка кінця ХХ століття виявляє незадоволення своїм становищем, прагне самореалізації, активної участі в усіх сферах життя, навіть тих, які раніше були переважно прерогативою чоловіків (політика, державне управління). В Україні оформлюється жіночий рух, існує ряд жіночих організацій та ініціатив: екологічних, правозахисних, політичних тощо. З’являється високоосвічена жіноча еліта, яка активно вносить власне світобачення у сфери філософії, науки, культури. Художня література як велике «дзеркало» відбиває і зміну традиційних жіночих ролей, і дискусії щодо усього у сучасному суспільстві. В українському письменстві кінця ХХ століття зазвучав виразний «жіночий голос», представлений, зокрема, в прозі Л. Демської, Т. Зарівної, Г. Пагутяк, Г.Тарасюк, Л. Тарнашинської, М. Матіос, Є. Кононенко, О. Забужко та інших. Н.Зборовська стверджує: «Замість чоловічого (традиційного) уявлення про жінку оформляється власне уявлення жінки про саму себе, про своє призначення, що цілком закономірно вступає у суперечність із міфами патріархальної культури» [18]. У 90-х роках ХХ століття українська жіноча проза починає усвідомлювати себе як літературний феномен, завдячуючи феміністичній критиці ( В. Агеєва, Т. Гундорова, Н. Зборовська, С. Павличко та ін.). На початку ХХІ століття жіноча проза знову привертає увагу своєю неповторністю. Різноманітність феміністичного підходу пояснюється різноманітністю обдарувань та своєрідністю їх поєднання у творчій жіночій особистості, яка еволюціонує на кожному новому етапі суспільного життя, що в цілісності складає неповторну біографію літературного покоління пострадянської епохи. У літературознавчому осмисленні сучасної української жіночої прози як специфічного художнього явища, «вписуванні» її в поточний літературний процес і в контексті світової літератури відіграє визначення її ідейно-художньої своєрідності, образу світу, який трансформується специфікою художнього мислення. Однак до цього часу цей естетичний феномен не дістав належного висвітлення в українському літературознавстві. Праці вчених стосовно обраної теми переважно мають форму літературно-критичних рецензій на окремі твори чи збірки прози окремих авторок, до того ж спрямовані більше на їх оцінку, аніж на аналіз. Деякі спостереження над станом сучасної жіночої української прози зроблені в статті С. Павличко «Чи можливий в Україні фемінізм?» [43], ґрунтовний аналіз з позицій гендерної й психоаналітичної методології здійснила Н. Зборовська в науковій розвідці «Феміністичний триптих Є. Кононенко в контексті загальноукраїнської проблематики» [24], Г. Тарасюк у статті «Проза без імітацій» [52] визначає письмо Є. Кононенко як «жорстке, експресивне, безбожно одверте». Також прозу Є. Кононенко досліджували О.Брайко [5], О. Соловей [47-48], Л. Тарнашинська [53] та ін. Щодо прози М. Матіос, необхідно визначити наукові розвідки Я.Голобородька [9], О. Застеби [16], М. Якубовської [71], Б. Червака [66], М.Криштопи [32], І.А. Морозова [39], Т. Тебешевської [54]. Ці літературознавці відмічали уміння письменниці «концентрувати драми на одному сантиметрі тексту», проникати «в потаємні печери людської психіки». Отже, сучасна жіноча проза як літературний феномен потребує наукового розгляду, визначення його сутності та художніх форм його вираження, що й визначає актуальність теми нашої магістерської роботи. Мета роботи: осмислення моделювання художнього світу у прозі Є.Кононенко та М. Матіос – передбачає реалізацію низки завдань, зокрема таких: 1. Окреслити жанрово-композиційно-стильові особливості триптиху «Солодка Даруся» Марії Матіос. 2. Розглянути художнє моделювання характерів протагоністів «Солодкої Дарусі» М. Матіос. 3. Схарактеризувати виняткову трагічну жіночу долю за повістю М. Матіос «Мама Маріца – дружина Христофора Колумба». 4. Подати тематико-проблемний аспект та жанрово-стильову характеристику «Щоденника страченої» М. Матіос. 5. Розкрити художні засоби характеротворення протагоністки «Щоденника страченої» М. Матіос. 6. Визначити жанрово-стильову приналежність прози Є. Кононенко. 7. Проаналізувати художній текст «Зради» Є. Кононенко з позицій психоаналітичного методу. 8. Обґрунтувати автобіографізм і гендерний підхід в есеї «Без мужика» Є. Кононенко. Об’єктом магістерського дослідження є художні тексти, публіцистика, літературна критика, інтерв’ю та інші форми саморепрезентації українських письменниць кінця ХХ – початку ХХІ століття: М. Матіос та Є. Кононенко. Предметом вивчення є художні засоби, художньо-світоглядні мотиви, художні моделі, представлені творчістю Є. Кононенко та М. Матіос як цілісне естетично-психологічне переживання жіночої екзистенції. Вибір теми зумовив і основну специфіку методів аналізу: - наукових літературознавчих праць; - текстуальне опрацювання прози М. Матіос та Є. Кононенко, виявляння типології художніх засобів моделювання дійсності; - описовий метод; - порівняльний метод. Практичне значення роботи полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані студентами при вивченні спецкурсу «Сучасний літературний процес», при написанні курсових робіт, а також вчителями-словесниками при викладанні курсу сучасної української літератури. Структура магістерської роботи зумовлена метою та завданнями і має такий вигляд: вступ, два розділи, висновки, список використаної літератури.
Вступ Розділ І.Інтертекстуальність як невід’ємна складова модерної інтертекстуальної прози В.Петрова-Домонтовича. 1.1.Поблема інтертекстуальності в літературознавстві. 1.2.Інтертекстуальна манера письма В.Петрова-Домонтовича. Розділ ІІ.Жанрові ознаки прози В.Петрова-Домонтовича. 2.1.Характерні ознаки інтертекстуальної прози та особливості інтелектуалізму у творчості В.Петрова-Домонтовича. 2.2.Інтелектуально-психологічні романи, нарис, житійні моделі; оповідання-притча як жанрові утворення прози В.Петрова-Домонтовича. Розділ ІІІ.Стильові особливості творчості В.Петрова-Домонтовича. 3.1.Модернізм, імпресіонізм,реалізм,неокласицизм, екзистенціоналізм прози В.Петрова-Домонтовича, як вписування в контекст світової літератури XXст. 3.2.Парадоксальність,метафоричність,як домінанта авторського стилю. Висновки Список використаної літератури
Вступ …………………………………………………………………….... 3 Розділ 1. Бароко та необароко як художні явища на зламі історичних епох .......................................................................... 5 1.1. Бароко як напрям і стиль ..................................................... 5 1.2. Літературне бароко на Україні ………………………...... 10 1.3. «Необароко» як літературне поняття ………….……….. 14 Розділ 2. Необарокові тенденції в українській літературі 20–30-х років ХХ ст. .............................................................. 23 2.1. Необарокові риси прози 20-х років ..................................... 23 2.2. Модифікація барокового світобачення в поезії 20-х років ……………………………………………………….. 30 2.3. Необароко вість драми М.Куліша «Народний Малахій» .. 37 Розділ 3. Модифіковані риси бароко …............................................... 43 3.1. Необарокові тенденції у творчості «шістдесятників» … 43 3.2. Необароковий дискурс у прозі В Шевчука ...................... 49 3.3. Необароковий характер української драми межі ХХ–ХХІ ст. ………………………………………..……... 67 Висновки ……………………………………………..…………………. 80 Список використаної літератури ……………………………............. 84
ВСТУП…………………………………………………………………..4 РОДІЛ І. ЗНАК-ЛОКУС. УМОВНІСТЬ…………………………….9 1.1. Проблема знака і значення ……………………………………….10 1.1.1. Об’єктивні основи формування знаків……………………...10 1.1.2. Філософія мовного знака…………………………………….14 1.1.3. Семіотика та психологія про мовний знак………………….15 1.1.4. Класифікація знаків…………………………………………..16 1.1.5. Структура значення знака……………………………………19 1. 2. Гносеологічні форми інтерпретації знаків……………………..22 1.2.1. Умовність та ідеалізація знаків……………………………...23 1.2.2. Умовність та уява у сприйманні знака……………………...23 1.2.3. Знак-локус у поетичному тексті…………………………….26 Висновки до розділу І…………………………………………………....27 РОЗДІЛ ІІ. МОВНОСТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗНАКІВ-ЛОКУСІВ ПОЕЗІЇ ВАСИЛЯ СТУСА……………….28 2.1. Знаки-локуси зі збірки «Палімпсести» (1971 – 1977)………….28 2.1.1. Знак мінливості буття………………………………………..29 2.1.2. Знак самоподолання………………………………………….31 2.1.3. Знак асоціативної пам’яті……………………………………32 2.1.4. Знаки зими, паркану, стовпа………………………………...34 2.1.5. Знак репресій проти інтелігенції…………………………....37 2.1.6. Знак втраченої волі…………………………………………..38 2.1.7. Знак чужинства на рідній землі……………………………..40 2.1.8. Знак самотності в боротьбі………………………………......42 2.1.9. Знак безперервності спротиву в неймовірних умовах…..43 2.2. Антиколоніальний дискурс поезії Василя Стуса як знак….44 2.2.1. Поняття «колоніальний», «колоніалізм», «антиколоніальний дискурс»…………………………………44 2.2.2. Виклики України…………………………………………..47 2.2.3. Поет як охоронець моралі………………………………...49 2.2.4. Суперечності антиколоніального дискурсу……………...51 2.2.5. Василь Стус як непримиренний ворог хамства………….53 2.2.6. Резюме антиколоніального дискурсу як знака…………. 58 Висновки до розділу ІІ……………………………………………….. 61 ВИСНОВКИ…………………………………………………………. 63 ДОВІДКОВА ЛІТЕРАТУРА………………………………………. 66 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………. 66
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ………………………………………………3 ВСТУП...……………………………………………………………………………4 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ..............................…………………....8 1.1. Поняття концепту в когнітивній лінгвістиці………………………………....8 1.2. Краса як феномен культури.....................................………………………….18 1.3. Ключові слова концепту краса в українській мовній картині світу.....……..30 РОЗДІЛ 2. МОВНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ КОНЦЕПТУ КРАСА В ПОЕТИЧНІЙ КАРТИНІ СВІТУ ШІСТДЕСЯТНИКІВ…....................……….43 2.1. Мовне представлення КРАСИ ЛЮДИНИ поетами-шістдесятниками…………………………………………………………43 2.2. Засоби опису КРАСИ МАТЕРІАЛЬНОГО СВІТУ шістдесятниками…………………................………………………………………69 ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………93 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ..………………………………….....97
Вступ..............................................................................................3 Розділ 1. Ідейна спорідненість між листами і художніми творами Лесі Українки............................................7 1.1. Історія появи циклу творів..............................................8 1.2. Леся Українка – учений-дослідник...............................27 1.3. Біблійні сюжети і мотиви грецької міфології у творчості Лесі Українки........................................................33 Розділ 2. Епістолярна художня література Лесі Українки...........................................................46 2.1. Епістолярна форма художньої літератури як засіб зміцнення реалістичної позиції письменниці.....................46 2.2. Стильові особливості листів Лесі Українки................70 Висновки.....................................................................................91 Список використаної літератури...........................................95
З М І С Т ВСТУП ………………………………………………………………………..3 РОЗДІЛ І. Теоретичні питання дослідження творчості Лесі Українки ……………………………………………………….…………….7 1.1. Вітчизняні критики та літературознавці про творчість Лесі Українки ……………………………………………………………7 1.2. Поєднання національних та духовних цінностей зі світовими набутками…………………………………………………………..21 Висновки до І розділу……………………………………………….....33 РОЗДІЛ ІІ. Ціннісні аспекти особистості в драматургії Лесі Українки …………………………………………………………………… 35 2.1. Філософське осмислення буття як національної ідентичності українця ……………………………………………………………35 2.2. Підвалини національного і європейського у творчості Лесі Українки……………………………………………………………41 2.3 Естетичні функції національного виявлення культури українця……………………………………………………………..57 Висновок до ІІ розділу ………………………………………………...64 ВИСНОВКИ …………………………………………………………….. ....66 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ……………………. .........68 Додаток 1……………………………………………………………………..72 Додаток 2……………………………………………………………………..73 Додаток 3……………………………………………………………………..74 Додаток 4……………………………………………………………………..75 Додаток 5……………………………………………………………………..76
ВСТУП ----------------------------------------------------------4 РОЗДІЛ Ι. " ДОЛЯ І МУЗИКА ОЛЕГА КАНДИБИ”---------14 1.1. Формування світогляду Олега Кандиби.-------------14 1.2. Літературно-мистецькі орієнтири О. Ольжича------21 РОЗДІЛ ΙΙ. "ПОЕТ НАЦІОНАЛЬНОГО ГЕРОЇЗМУ”--------33 2.1. Наукова і громадсько – політична праця Олега Ольжича у 1930 – 1940-і рр.----------------------------------------33 2.2. Літературна і публіцистична спадщина Олега Ольжича: етичне кредо патріота -----------------------------------------------46 ВИСНОВКИ-----------------------------------------------------------63 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ -------------------------66
ЗМІСТ Вступ……………………………………………………………………………… 1. Гендерний підхід та феміністична критика в українському літературозн
австві………………………………………………………………. 2. Гендерна інтерпретація жіночих та чоловічих образів в українській літературі кінця 19 – початку 20 століття……………………………………. 2.1. Гендерна ідентифікація персонажів художньої прози Г.Квітки-Основ’яненка, Ів. Франка, В.Стефаника та М.Коцюбинського….. 2.2. Типологія протагоністки та особливості її характеротворення у творчості В. Винниченка……………………………………………………………………. 2.3.Модернізм як фемінізм : творчість О.Кобилянської та Лесі Українки….. Висновки…………………………………………………………………………. Список використаної літератури………………………………………………
Поиск