ВСТУП ……………………………………………………………………………………3 ГЛАВА ПЕРША. Весільна лексика у Наддністрянських і Надсянських говірках ………………………………………………………….6 ГЛАВА ДРУГА. Весільні агентиви в Бойківських та Поліських говірках : етнолінгвістичний аспект …………………………………13 ГЛАВА ТРЕТЯ. Мовленнєві особливості весільних пісень Східного Поділля ………………………………………………………………22 ВИСНОВКИ ………………………………………………………………………..31 Література …………………………………………………………………………33

 

ВСТУП

1.Актуальність дослідження Сегменти діалектної лексики, які репрезентують регіональні варіанти українського весілля, компонують цілісність обрядового словника української мови, словника її «духовної культури». Дослідження мови через призму духовної культури народу належить до актуальних завдань етнолінгвістики. Весільна обрядовість українців як їхнього духовного світу уже була предметом наукових зацікавлень багатьох етнографів та лінгвістів. Здавалось би : що ще можна досліджувати? Однак діалектні тексти, записані на Львівщині протягом 2000-2004 рр.,переконують у необхідності звернутись до цієї теми знову, адже в кожному селі відкриваємо для себе нові грані весільного дійства, переконуємось у незнищенності народних традицій, розмаїтті мовлення діалектоносіїв. У мовознавчому аспекті лексику весільного обряду на матеріалі окремих говорів досліджували О.Горбач, В.Прокопенко, П.Романюк, А.Гура, Я.Вакалюк, М.Бігусяк та ін. Ця група слів своїм корінням сягає в далекі часи, відображає багатство матеріальної та духовної культури представників різних етнічних груп українців. Весільна лексика є вдячним матеріалом для діалектологічних досліджень, бо її фіксація та опис дають можливість краще пізнати діалектотворчі процеси в системі того чи іншого говору. Серед явищ родинно-побутової обрядовості традиційний весільний обряд українців є найбільш складним і давнім ритуалом утворення сім’ї. Сімейні звичаї, обряди українського народу, що склалися історично, є цінною спадщиною, важливим джерелом для вивчення його культури й побуту, що особливо актуально тепер для відродження і розвитку національних традицій. Весільний обряд українців зумовлений із різних за характером елементів (весільний одяг, прикраси, обрядове печиво і страви, символічні, магічні та ігрові обрядодії ), дає широке уявлення про моральні, етичні, естетичні погляди народу, різноманітні аспекти складного за своєю структурою обряду. У даній роботі маємо намір подати приклади весільних побажань молодятам. Розглянемо типологічні та логіко-регіональні особливості весільної пісенності Поділля і, на прикладі передирок( перекорів, пісенних баталій між родами), проаналізуємо жанрові та художні властивості пісенного масиву. Цікавими народні пісні є і з філологічної точки зору. Адже мова народної пісні – це «жива» народна мова з усіма притаманними їй особливостями, які істотно вплинули на становлення і формування музичного фольклору українців. У руслі зростаючих зацікавлень локальною народною культурою, що простежуємо в сучасних етномузикознавчих дослідженнях, ми вкотре переконуємося в тому, що форми лексичного та музичного весільного мовлення можуть викликати неабиякий інтерес та стати предметом не тільки обговорення, але й ґрунтовного вивчення. Спробуємо з’ясувати семантику лексем, їхнє походження,виявити діалектні особливості назв цієї тематичної групи. Опираючись на класифікацію М.Бігусяка [Бігусяк 2000:125], будемо досліджувати дві лексико-семантичні групи:1.Назви весільного обряду і його елементів;2.Назви учасників весілля. «Назви, що пов’язані з цими обрядами, утворюють лексико-семантичну групу, яка об ‘єднує підгрупи лексем, які називають:1.Обряд попередньої згоди на сватання чи відмови від нього;2.Обряд знайомство батьків молодого (молодої) із житлом, господарством своїх майбутніх сватів;3.Обяд оголошення дівчини і хлопця,що одружуються, нареченими;обряд остаточної домовленості батьків про час весілля і придане;4.Обряд церковного повідомлення про майбутній шлюб» [Бігусяк 2000:125]. 2.Об’єкт дослідження Об‘єктом дослідження є насамперед мовні тексти весільної лексики, які пов’язані з поняттям весільного обряду в Наддністрянських та Надсянських говірках; мовленнєві особливості весільних пісень Східного Поділля; розважальні пісні Поділля; весільні побажання та віншівки. 3.Предмет дослідження Форми лексичного та музичного весільного мовлення є предметом дослідження. 4.Мета і завдання дослідження Метою і завданням дослідження є характеристика мовленнєвих особливостей весільної лексики, виявлення чинників, що вплинули на формування та становлення мовленнєвих особливостей весільних пісень, зрозуміти специфіку фольклору, його місцеве походження, функціонування, еволюцію, духовний зв’язок з історичною пам’яттю, життєво практичним та історичним досвідом народу. Також дослідити склад і структурну організацію тематичної групи весільних назв як сегмента лексичної системи, зберігти для історії цей унікальний пласт лексики.