ВСТУП
Педагоги та психологи вважають виховання емоційної культури поведінки дошкільників невід‘ємною складовою становлення особистості дитини. Проте в останній час педагоги стикаються з проблемою проявів у дітей ознак емоційних розладів. Ці прояви можуть бути притаманні дітям різного віку, характеру, темпераменту, рівня інтелектуального розвитку. Гама проявів ознак емоційних розладів величезна: емоційна неврівноваженість, нестабільність настрою, неадекватна реакція на різні емоціональні ситуації, негативне ставлення до однолітків та байдужість до їх почуттів, агресивність поведінки, невміння у потрібній ситуації посміятися із себе, плаксивість, нетерплячість, підозрілість, порушення сну та апетиту, виникнення страхів. Ця ситуація ускладнюється, з одного боку, невмінням дітей дошкільного віку самостійно оцінювати, усвідомлювати свій стан, проаналізувати свою поведінку, розповісти батькам та педагогам про свою проблему та знайти шляхи її подолання. З іншого боку, проблема дитини виявляються новою та нерозв’язуваною для її батьків, а іноді – і педагогів. Дуже багато спеціалістів із загальною психології, віковою психології, педагогічної психологів, корекційної психопедагогики звертались у своїх роботах до данної проблеми( Захаров А. І.,Криволапчук І.А., Удалова Т.М. та ін.) Згідно з Базовою програмою дошкільного віку це питання піднімається и розглядається у «Методичних аспектах реалізаціях програми «Я у світі», але проблемою являється те, що не у всіх дошкільних закладах є психологи, які б могли надати педагогам інформацію про сутність дитячої нервозності, форми організації та методи роботи з дітьми, а також допомогти педагогам сформувати правильне ставлення до вихованців. Роздивимось один із серйозних невротичних проявів дитини - дитячі страхи. Наше життя з його стресовими ситуаціями, бурхливим, невпинним потоком інформації — теле-, кіно-, відеопродукцією, насиченою різноманітними ефектами, погонями, жахами тощо; повідомлення й чутки про зростання злочинності — лягає тягарем на нерви дітей. Захистити внутрішній світ малят від негативних впливів (у тому числі й наших власних), від виникнення в них необґрунтованих страхів — спільна турбот дорослих, які мають справу з дітьми. Спеціалістам, які працюють з дітьми, необхідно вирішувати соціально-психологічні проблеми дитинства, що виникли в умовах сучасного суспільства. Існує помилкове переконання, ніби страхи з часом зникнуть самі собою. Насправді ж дитина росте і страхи ростуть разом із нею. Об‘єктом свого дослідження ми б хотіли обрати питання попередження та подолання у дітей відчуття страху. Предметом досліджування теми ми поставимо такі питання: -що повинен знати педагог про чинники невротизації дошкільника; -якою повинна бути правильна стратегія поведінки педагога; -як допомогти батькам зрозуміти свою дитину і допомогти їй; -як допомогти дитині звільнитися від страхів Метою дослідження ми оберемо пошук найбільш ефективних шляхів попередження та подолання дитячих страхів, з`ясуємо основні види страху дітей та можливість їх діагностування. Задачі 1. Здійснити теоретичний аналіз проблеми дитячих страхів 2. Визначити особливості проявів дитячих страхів 3. Розробити рекомендації щодо попередження та подолання у дітей відчуття страху. У ході вивчення питання дитячих страхів ми будемо користуватися такими методами дослідження: 1. Метод теоретичного аналізу літератури. 2. Констатувальний експеримент. 3. Бесіди з батьками та педагогами. 4. Вивчення малюнків дітей. Отже, обрана нами для досліджування тема досить актуальна для подальшого вивчення, оскільки з проблемою виникнення дитячих страхів та особливостей їх проявів все частіше стикаються сучасні педагоги та батьки.. Досліджування проводилося на базі ДНЗ №51 м. Єнакієва у серпні – вересні 2011 р.