Зміст
Вступ. 1. Теоретичне дослідження прояву агресивної поведінки у підлітковому віці 1.1 Психологічний аналіз понять агресія та агресивність 1.2 Концептуальні проблеми в дослідженні агресії 1.3 Прояв агресивності в особистісних характеристиках і поведінці дітей підліткового віку 2. Експериментальне дослідження проблем прояву агресивної поведінки у підлітковому віці 2.1 Цілі, задачі й методи дослідження агресивної поведінки у підлітковому віці 2.2 Результати дослідження агресивної поведінки старших підлітків 2.3 Розробка профілактичної програми, спрямованої на зниження рівня агресивної поведінки 3. Висновок. 4. Література.
Вступ
Підлітковий вік – це період розвитку дітей від 11–12 до 17 років, що відрізняється міцним підйомом життєдіяльності та глибоким перебудуванням організму і є одним із складних періодів в онтогенезі людини. У цей період не тільки відбувається суттєве перебудування психологічних структур, що склалися раніше, але виникають нові утворення, закладаються основи свідомої поведінки, вимальовується загальна спрямованість у формуванні моральних уявлень і соціальних установок. На думку Мухіної, підлітковий період онтогенезу – це перехід від дитинства до дорослості, що гостро проходить, де опукло переплітаються протирічні тенденції розвитку [8]. Вона (В.С. Мухіна) проголошує підлітковий вік періодом важких «катастроф», говорить про атмосферу розпачу і безнадії, про історизм, жорстокість підлітків, навіть про «характерну» для цього віку манію руйнування, про схильність до злочинності, дегенерації, про зріст кількості самогубств [8]. При цьому тривожливі моменти у поведінці частини підлітків, такі як жорстокість, підвищена тривожливість, набувають стійкого характеру зазвичай у процесі стихійно-групового спілкування, яке складається в різних компаніях. Психологічний портрет підлітка був би неповним, якби в ньому не вистачало такої важливої деталі, як агресія. На жаль, останнім часом помітний значний зріст як агресивності підлітків, так і проявів ними протиправної поведінки. Агресивна поведінка підлітків стає джерелом душевних страждань не тільки батьків, але й власне підлітків, котрі нерідко самі стають її жертвами з боку ровесників. Вона викликає глибоку стурбованість у педагогів і працівників правоохоронних закладів. Практично така поведінка зачіпає всіх, хто так чи інакше зустрічається з підлітками. Проблема агресивної поведінки залишається актуальною протягом всього існування людства у зв'язку з її розповсюдженням й дестабілізуючим впливом. Бертран Рассел, видатний філософ XX ст., вважає, що останнім часом тема агресії стала чи не найпопулярнішою у світовій психології. Їй присвячена велика кількість статей і книг. У Європі та Америці регулярно проводяться міжнародні конференції, симпозіуми й семінари з цієї проблематики. На думку автора, у цій цікавій та складній галузі існує ще багато невирішених проблем [29]. Не слід забувати про те, що людина, пригнічена певним зарядом агресивної активності, неодмінно страждає від неї сама, причому у великій мірі. У наш бурхливий час мало хто здатен реально керувати власною агресивністю. Роздратованість і нетерплячість, які завжди супроводжують мимовільні прояви агресивності, мають неприродній, нав'язливий, компульсивний характер. Фактично переважаюча більшість людей є рабами власної агресивності, особливо якщо від народження вони наділені нею в значній мірі. Сьогодні світ відзначається великою жорстокістю та насильством. На першому місці серед дестабілізуючих чинників стоїть ескалація агресії у найрізноманітніших формах. Розвиток технологічної цивілізації призвів до перегляду основних цінностей та ідеалів, які в минулому виступали в якості обмежувачів агресивних ексцесів і сприяли упорядкуванню людських стосунків. Не можна заплющувати очі на таку серйозну проблему, якою є агресивність. Тому так важливо зрозуміти причини неадекватної поведінки підлітків, умов її становлення. Даною проблемою у вітчизняній і зарубіжній психології займались З. Фрейд, А. Фрейд, Е. Фромм, А. Бандура, К. Міллер, Дж. Доллард, Л. Берковіц, О.О. Реан, Л.М. Семенюк [30]. На основі їх досліджень і з урахуванням того факту, що проблема достеменно не вивчена, мною сформульована тема, мета, задачі, об’єкт, предмет даного дослідження. Метою моєї роботи є експериментальне дослідження впливу особистісних характеристик на прояв агресивної поведінки у підлітковому віці. Об’єкт дослідження: агресивна поведінка у підлітковому віці. Предмет дослідження: вплив статі на прояв агресивної поведінки у підлітковому віці. Гіпотезою нашого дослідження виявилося припущення про те, що на рівень прояву агресивної поведінки у підлітковому віці впливають статеві характеристики. Задачі: 1. Теоретичний аналіз літератури з проблеми агресії в сучасних психологічних дослідженнях. 2. Підбір адекватних методів і методик для дослідження даної проблеми. 3. Вияв особливостей впливу особистісних характеристик на прояв агресивної поведінки у підлітковому віці. Методи дослідження: – психодіагностичний метод; – метод спостереження; – статистичні методи (кореляційний аналіз); – якісний аналіз. Методики дослідження: 1. Методика діагностики показників і форм агресії /А. Басса і А. Даркі/. 2. Визначення інтегральних форм комунікативної агресивності /В.В. Бойко/. 3. Визначення схильності до відхиленої поведінки /А.М. Орел/. Наукова новизна дослідження міститься в уточненні даних про агресивну поведінку в підлітковому віці. Практична значимість дослідження – в розробці системи рекомендацій зі зниження рівня агресивності поведінки особистості.
|