ЗМІСТ
Вступ .......................................................................................................2 Ι. Батько і мати, рід і родина - їх роль у вихованні……………..…..….4 1.1. Практика морального виховання дітей у сім’ї………………..…..5 1.2. Традиції трудового виховання…………………………………..…6 1.3.Засоби розумового виховання………………………………….......7 1.4. Привчання дітей до прекрасного…………………………………..8 ΙΙ. Українська родинна обрядовість………………………………………11 2.1. Українські домисли про появу людини…………………...….…..13 2.2. Що кум, то ум……………………………………………..….…….13 2.3. Хрещення дитини…………………………………………...……...14 ΙΙΙ. Місце гри у вихованні дитини…………………………………………16 ΙV. Колискова пісня, дитячий фольклор - могутні вихователі…………..17 Висновок .......................................................................................................24 Список використаної літератури………………………………………......26

 

ВСТУП

Система освіти і ви­ховання на всіх її ступенях має ставити за мету формування особистості, яка усвідомлює свою належність до роду, етносу, краю, держави, особистості здорової і багатої фізично і духовно. В "Концепції національного виховання” одним із провідних напрямів ви­ступає родинне виховання: "Родинне національне виховання-природне, провідне виховання; батьки – головні вихователі протягом усього життя Дитини". І далі вказується пріоритетність цінностей родинного виховання: "Родинне виховання - перша природна, постійно діюча і найголовніша ланка національного виховання. В попередні десятиліття родинне виховання було занедбане і тра­ктувалося багато в чому не хибних моральний, ідейних засадах, В епоху наці­онального відродження батьки залучають дітей до традицій, звичаїв, реалізу­ють у вихованні ідеї і засоби етнопедагогіки. Мати і батько є - головними, природними вихователями. Святий обов’язок батьків. переданий їм у спадок від дідів і прадідів, - бути національне свідомими, палкими патріотами і стійкими громадянами України. Родина плекає моральне-ідейні, духовні цінності, пов’язані з базовими поняттями - рід родичі, родовід, родина людинознавство, народ. Від роду до народу, від родини до нації - такий природний шлях розвитку кожної дитині, який реалізує сім’я”. У період відродження національної освіти виховання важливого значен­ня набуло родинно-сімейне виховання. Без залучення до активної участі у виховні роботі не лише батьків, а й інших членів родини дітей, практично не можливе розв’язання проблемі національного виховання, формування патрі­отичних почуттів молодого покоління нашої держави. У Державній національній програмі "Освіта. ХХІ століття” підкреслюється: "В основу національного виховання мають бути покладені принципи єдності сім’ї і школи, наступнос­ті і єдності поколінь. Школа має продовжувати родинно-сімейне виховання, працювати в тісному контакті з батьками налагоджувати взаємозв’язок між школою і родиною, бо це - основа, передумова підвищення активності навмання та виховання". Система родинно-сімейного виховання настільки важлива в житті кожної людини в планетарному відношенні, що Генеральна Асамблея ООН, оголосивши 1994 рік Міжнародним роком сім’ї, визначила спільну для всіх країн тому співробітництва "Всі ми - одна родина" яка своїм змістом і суттю відображає взаємозв’язок основного осередку суспільства і вселюдської родини. Генеральна Асамблея ООН постановила, що " починаючи з 1994 року, 15 травня щорі­чно буде відзначатися Міжнародний день родини", підкресливши ним величезне значення сім’ї і родини у фізичному і духовному становленні особистос­ті і суспільства. Родина є основою держави. Родина, рід, родовід, народ - поняття, що розкри­вають моральну й духовну сутність, природну послідовність основних етанів формування людини як особистості: від роду до народу до нації - такий приро­дний шлях розвитку кожної дитини, формування її національної свідомості, й громадянської зрілості. Родинне виховання-перша природна і постійно дівча ланка виховання, без докорінного поліпшення змісту якої не можна домогтися певних змін у по­дальшому громадянському вихованні підростаючих поколінь. У сім’ї закладається основа, особистості, їх мораль самобутність національного світовід­чуття і світорозуміння. Родинне виховання - це перевірений віками досвід національного виховання в сім’ї, є джерелом формування світогляду, трудової підготовки, фізич­ного змужніння, глибоких людських почуттів, любові до катері і батька, бабу­сі і дідуся, роду і народу, пошани рідної мови, історії, культури. Тому метою даної роботи є визначення-виховного потенціалу родини крізь призму ролі родинного виховання у становленніо собистості.