ВВЕДЕННЯ
Актуальність дослідження Позакласна робота з іноземної мови має велике загальноосвітнє, виховне й розвиваюче значення. Ця робота не тільки поглиблює й розширює знання іноземної мови, але й сприяє також розширенню культурного кругозору, ерудиції школярів, розвитку їхньої творчої активності, духовно-моральної сфери, эстетичних смаків і, як наслідок, підвищує мотивацію до вивчення мови й культури іншої країни й крізь призму цих знань більш активно освоювати культуру своєї країни. У вітчизняній педагогіці накопичений значний теоретичний і практичний досвід позакласної роботи з різних навчальних предметів. Чітке обґрунтування має проблема міжпредметних зв'язків, реалізованих у позакласній роботі. [1,151]. В 20 – 80ті роки ХХ століття в радянській школі позакласна робота з іноземних мов велася досить активно, будучи продовженням регулярного навчального процесу. Однак на початку 90х років ХХ століття у вітчизняній школі намітилася негативна тенденція «урокодательства», коли стали ігноруватися багато форм позаурочної роботи, у тому числі позакласна робота з іноземних мов. Це пояснювалося головним чином причинами незадовільного фінансування шкіл і виключення з навчального плану так званих необов'язкових занять, у тому числі факультативних, гурткових, клубних і т.д. За ці роки істотно ослабнула традиція творчого відношення вчителів до розвитку дитини поза рамками уроку. Наприкінці 90х років, коли уряд і міністерство утворення знову звернули увагу на пріоритет виховання в школі й трохи поліпшили фінансування системи утворення, виникла необхідність відродити той позитивний досвід, що вже був накопичений у вітчизняній школі. Як з'ясувалося, за цей час відбулися такі зміни в житті й системі утворення, які зажадали оновлених підходів, форм і змісту позакласної роботи з іноземних мов. Зокрема, широке поширення в системі утворення одержала робота з комп'ютерами, використання Інтернет-Мережі в навчанні різним предметам, особливо в процесі контролю знань, умінь, навичок. Крім того, у соціально-педагогічному просторі школи виникли тривожні тенденції, що є результатом негативного впливу масової культури й важкого матеріального становища багатьох сімей, що привело до значного росту так званих «важких» дітей. З метою корекційної роботи й профілактики поводження, що відхиляється, учнів, у школах стала відроджуватися позакласна виховна робота, у тому числі по іноземних мовах. Тому виникла необхідність систематизувати наявний загальдидактичний і методичний досвід, а також осмислити новий зміст і методично оформити нові вимоги до організації позакласної роботи з іноземних мов. У даному дослідженні ми керувалися цією насущною потребою сучасного процесу навчання іноземним мовам. Систематизація накопиченого досвіду в цій сфері й збагачення його новими підходами й рекомендаціями є своєчасним і доцільним. Крім того, звертання до даної проблеми носить і характер особистої зацікавленості. Це пов'язане з моєю майбутньою професією вчителя іноземної мови, що використовує у своїй практичній діяльності самостійно розроблені методичні рекомендації й матеріали до позакласної роботи з іноземних мов. Джерела дослідження: монографії вітчизняних авторів по дидактиці, навчальні посібники для ВНЗ, статті вчених, педагогів, учителів-практиків у педагогічній періодиці (головним чином у журналі «Іноземні мови в школі»), а також власні методичні розробки для позакласної роботи з іноземної мови. Об'єкт дослідження Позакласна робота з навчальних предметів у сучасній школі. Предмет дослідження Позакласна робота з іноземних мов у сучасній школі. Ціль дослідження Систематизувати теоретичний і практичний досвід позакласної роботи з іноземних мов і представити власні методичні розробки й рекомендації в даній області. Завдання дослідження 1) систематизувати теоретичний і практичний досвід позакласної роботи в сучасній школі; 2) проаналізувати позакласну виховну роботу з іноземної мови з погляду системного підходу; 3) виявити основні педагогічні характеристики ігрових форм, факультативних занять, календарних і тематичних свят, екскурсій, домашніх робіт учнів і використання засобів масової інформації (ЗМІ) і комп'ютерної мережі «Інтернет» у позакласній роботі з іноземної мови; 4) представити власну методичну розробку по творчості У. Шекспіра й доповнити різні форми позакласної роботи з іноземної мови власними методичними рекомендаціями. Методи дослідження 1) теоретичний аналіз педагогічної літератури; 2) систематизація матеріалів по структурним (системним) компонентах позакласної роботи з іноземної мови; 3) класифікація різних форм позакласної роботи з іноземної мови; 4) практична розробка методичних рекомендацій з позакласного заходу. Теоретична значимість дослідження полягає в тому, що: · здійснено теоретичний аналіз позакласної роботи з іноземної мови як педагогічної системи (принципи організації, мети й завдання, зміст, мотиви, форми й методи позакласної роботи з іноземної мови); · представлено педагогічну характеристику окремих форм позакласної роботи з іноземної мови (гра, факультативні заняття, календарні й тематичні свята, екскурсії, ЗМІ й мережа «Інтернет», домашні роботи учнів); · за кожною формою виховної роботи представлені власні методичні рекомендації; · у додатку представлена авторська методична розробка «Вечір англійської мови, присвячений творчості Вільяма Шекспіра». Практична значимість дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути використані в навчальному процесі педагогічного ВНЗ, а саме: у лекціях, семінарах і лабораторно-практичних заняттях по дидактиці, методиці викладання іноземних мов, у процесі написання курсових і дипломних робіт, у ході педагогічної практики студентів, а також у педагогічній діяльності вчителів іноземних мов у сучасній школі. Структура курсової роботи. Робота складається із введення, двох глав, висновку й списку літератури Глава I. Теоретичні основи позакласної роботи з іноземної мови