TU5 - ГОТОВЫЕ ДИПЛОМНЫЕ РАБОТЫ, КУРСОВЫЕ ЦЕНА В УКРАИНЕ -

В останні роки явище дезадаптації у дітей і підлітків стало предметом багато чисельних медичних, психофізіологічних і психологічних досліджень. Дослідження в масових школах виявили ознаки дезадаптації без виражених невротичних порушень у 22,5% учнів школи. Відомо, що особливо чутливими у відношенні до розвитку стану дезадаптації школярів є критичні періоди зміни умов виховання і навчання. За цих умов у нашому суспільстві дуже гостро постає проблема соціальної адаптації та збереження психічного здоров’я особистості. Система виховання та освіти вимагає суттєвих змін методики, цінностей та змісту підготовки нової генерації до життя. Тому проблема соціальної адаптації дітей до школи є актуальна і потребує уваги зі сторони психологів, учителів і батьків. Сучаснi науковi дослiдження свідчать, що підготовка дитини до систематичного навчання в школi – комплексне, багатокомпонентне явище. У теорії i практицi вітчизняної педагогіки підготовка визначається вченими i різнобічний розвиток дитини (В.Волошина, Л.Долинська, О.Дусавицький, С.Козлова, С.Курiнна, Л.Лохвицька, В.Прокопенко, Т.Понiманська, Л.Федорович), i як передумова, для формування загально навчальних умінь та навичок, якi забезпечать дитинi успiшну навчальну діяльність (С.Гiн, Н.Ковальова, С.Ласунова, Д.Струннiкова) [21,28]. Однак в сучасній літературі недостатньо методичних розробок, які помогли б педагогу грамотно і ефективно побудувати роботу з профілактики і корекції психологічної дезадаптації першокласників в школі. Вступ до школи – переломний момент в житті дитини. Він пов’язаний з новим типом стосунків з однолітками, новими формами діяльності. У першокласника має сформуватися усвідомлення свого нового статусу – школяра. Діти люблять гратися і не люблять навчатися. В них потрібно сформувати потребу вчитися, а відтак – працювати. Привчити дитину до думки, що роботи можна уникнути, що все можна робити будь-як, без зусиль – означає нівечити її характер. Період входження дитини в шкільне життя називається періодом соціально-психологічної адаптації дитини до нових умов. І дуже важливо, щоб у цей період, такий нелегкий для малюка, були поруч досвідчені, обізнані батьки. Пiдготовка дитини до навчання в школi в умовах особистiсно-орiєнтованого пiдходу та гуманізації навчально-виховного процесу визначається науковцями та практиками як основа,яка забезпечить майбутньому школяревi не тільки успiшне навчання в 1 классi та на наступних ступенях освiти, але й вiдповiдний вiковi гармонiйний та різнобічний розвиток особистостi формування життєвої компетентностi, в основi якої – поєднання здорового тіла, розвиненої душi i соціальної позиції. Отже, потрібен новий теоретичний матеріал, який може бути використаний педагогами і батьками, що допоможе глибше зрозуміти сутність явища дезадаптації, розробити систему роботи практичного психолога з проблеми адаптації першокласників до школи, яка включала б профілактику, контроль за процесом адаптації, виявлення причин труднощів в адаптації, консультування учителів і батьків, корекційну роботу. Рекомендації які поможуть подолати труднощі у дітей, допоможуть батькам і педагогам збільшити ефективність навчання і виховання. Успішна адаптація до шкільного життя є предметом дослідження багатьох авторів. Проблемі готовності до шкільного навчання приділяється значна увага в методологічних, теоретичних, експериментальних і прикладних дослідженнях педагогів, психологів, фізіологів: Л.Божович, Л.Виготський, Н.Уткіної, З.Калмикової, Г.Кравцової, Р.Овчарової, Н.Салміної, Д.Ельконіна та інших . На їх думку дитина, що вступає до школи повинна бути у фізіологічному і соціальному відношеннях, вона повинна досягнути певного рівня розумового і емоційно-вольового розвитку. Т.Кравцов, Є.Кравцова у своїх дослідженнях розглядають систему взаємовідносин дитини з оточуючим світом і виділяють показники психологічної готовності дитини до школи, пов’язані з розвитком різних видів відносин дитини: ставлення до дорослого, ставлення до ровесника, ставлення до самого себе. Дослідники проблеми готовності дитини до навчання в школі i ступеня вважають за необхідне проводити своєчасну діагностику психологічної готовності школяра як один із головних видів профілактики можливих труднощів в адаптації до школи, в навчанні і розвитку. Адже шкільна дезадаптація настає або у випадку психологічного недорозвинення дитини, або за наявності індивідуальних особливостей [4,44]. Таким чином, діагностика готовності дитини до навчання в школі є одним із головних видів профілактики можливих труднощів в адаптації до школи в навчанні й розвитку дітей. Важливе значення має фізіологічна адаптація. Сучасна школа турбується станом здоров’я учнів. І це справедливо. Адже саме у школі дитина проводить 70% часу свого активного життя протягом 10-12 років. За даними поглиблених медичних оглядів школярів нервово-психічні розлади та різного роду відхилення від норми виявляються майже у половини обстежених. Дослідники вважають, що 20-40% негативних впливів пов’язані зі школою. Понад 80% першокласників мають психофізіологічні відхилення, а близько 10% мають першокласники граничні порушення психічного здоров’я [4,21]. Ця статистика змушує нас задуматися про стан здоров’я молодших школярів, рівень їхнього особистісного розвитку. Вчителі, психологи та медичні працівники повинні приділяти цій проблемі максимум уваги. Отже, фізіологічна адаптація молодших школярів є однією з найскладніших проблем психолого-педагогічної науки та навчально-виховної практики. На сучасному етапі розвитку нашої держави проблема адаптації школярів набула актуальності. Державні освітні програми передбачають докорінне реформування концептуальних засад освіти і спрямування зусиль на розкриття таланту і творчих здібностей молодого покоління (Закон України "Про освіту”, Національна доктрина). Проект розвитку освіти України в ХХІ ст. Останні дослідження розвитку особистості свідчать, що талант не елітарне явище, як вважали колись традиційна психологія, а закономірний процес гармонійного розвитку душі і тіла, який зумовлює психічне здоров’я і творчу спроможність. Дезадаптація молодших школярів, яка заважає соціалізації дитини, гармонійному розвитку особистості, перешкоджає подальшій успішності у навчанні, загальній соціально-психологічній адаптації. Тому знаходження шляхів, подолання шкільної дезадаптації є важливою проблемою теорії психологічної науки і педагогічної практики[4,55]. Як показують багаторічні дослідження даної проблеми різними авторами: В.Каверіним, М.Безрукіх, Н.Гуткіною, Є.Горлановою, І.Дубровіною, С.Єфімовою, А.Захаровим та іншими. Подолання шкільної дезадаптації можливе лише за умови комплексного підходу. Автори цих концепцій розглядають причини порушення особистісного розвитку, зокрема психолого-педагогічні, соціальні. Але проблема адаптації молодших школярів ще не повністю досліджена. Актуальність дослiдження у її теоретично-прикладному аспекті та майбутня шкільна практика зумовили вибір теми курсової роботи "Труднощi адаптації першокласникiв до школи”. Об’єкт дослідження – навчально – виховний процес сучасної школи. Предмет дослідження – психолого-педагогічні умови ефективної адаптації першокласника до школи. Мета дослідження – проаналізувати труднощі адаптації першокласників до школи та накреслити шляхи подалання. Завдання дослідження · Визначити теоретично-методологічні підходи, щодо психологічної адаптації дітей до навчальної діяльності. · Розкрити психологічні особливості адаптації дітей шестирічного віку до навчальної діяльності. · Розробити та апробувати систему психологічної адаптації дітей до навчальної діяльності. Методи дослідження · метод теоретичного моделювання; · спостереження; · психолого-педагогічний експеримент; · метод експертних оцінок; · порівняльний метод.