TU5 - ГОТОВЫЕ ДИПЛОМНЫЕ РАБОТЫ, КУРСОВЫЕ ЦЕНА В УКРАИНЕ -

ВСТУП
Актуальність дослідження естетичного виховання на уроках трудового навчання зумовлена якісними змінами в суспільстві, які диктують необхідність підготовки творчо мислячих людей, що володіють нестандартними поглядами на життєві проблеми, здатних ефективно вирішувати нові завдання, вимагають розвитку в сучасних школярів творчого потенціалу, здатності до творчості, майбутніх працівників з розвиненим відчуттям прекрасного. На етапі сучасного розвитку суспільства, важливу роль відіграють професії так званої творчої галузі, там де не має особливих законів, окрім закону про естетичність. Саме цю естетику необхідно виховувати в дітях, як на мою думку, це буде вдаватися якнайкраще вчителеві трудового навчання. Виходячи з цього, треба домагатися, щоб у процесі трудового навчання учні не тільки набували певних практичних умінь та навичок, а й щоб вони орієнтувалися у речах «естетичних», набували так званого естетичного смаку. Гуманістичні цінності шкільної освіти зумовили зміну авторитарно-дисциплінарної моделі навчання орієнтованого до особистості. Суттєвими ознаками цих змін є навчання й виховання учнів з максимально можливою індивідуалізацією, створенням умов для саморозвитку та самонавчання, осмисленого визначення своїх можливостей і життєвих цілей. Відповідно до цього змінюються зміст діяльності і функції вчителя трудового навчання. Аналізуючи сучасні заняття з трудового навчання ми побачимо, що вихованню естетичному не приділяється багато уваги, якщо не сказати, що воно взагалі відсутнє. Хоча й виходить велика кількість статей, які детально розглядають це питання, але якщо розглядати головний документ вчителя програму, то у ній ми не знайдемо й слова про необхідність естетичного виховання учнів.[11] З цього можна зробити висновок, що велика відповідальність лежить на кожному окремо взятому вчителі трудового навчання, саме він самостійно буде вирішувати проблему естетичного виховання учнів. Він або омине цю проблему, або звернеться до допоміжної літератури, та розробить власну концепцію викладання, у якому велика роль відійде й до естетичного виховання учнів. Естетичне виховання є заключною, завершальною ланкою того, що дає учню трудове навчання. Тобто учень вже не просто може технологічно правильно виготовити виріб, а й зробити його гарним, таким, щоб не викликав негативних почуттів у інших людей. З наявністю у людини гарно розвиненого естетичного смаку, він ніби підіймається ще на один щабель у по суспільній драбині. Опрацьовуючи допоміжну літературу, я звернула увагу на те, що саме питання естетичного виховання учнів на уроках трудового навчання розглядалось найчастіше за інші проблеми. Найранішня стаття була опублікована у 1964 році. Це питання не оминає й сучасні видання. Про естетичне виховання на уроках трудового навчання писали наступні діячі: Копитов С.К., Болтнєва Л.К., Гончаров І.Ф., Зайченко А.І. та інші. Тож ми бачимо, що велика кількість людей говорила про необхідність, користь естетичного виховання на уроках трудового навчання. Стає незрозумілим, чому це питання докладно не викладається майбутнім викладачам трудового навчання, та чому це питання не вирішує методика викладання трудового навчання у загальноосвітніх закладах. Тому метою дослідження є визначення методичних умов ефективного естетичного виховання на уроках трудового навчання. Об’єктом дослідження є процес виховання в учнів естетичного виховання. Предмет дослідження – засоби, методи та прийоми естетичного виховання в учнів на заняттях з трудового навчання. Гіпотеза – естетичне виховання на уроках трудового навчання буде ефективне за наступних методичних умов:. - Вивчити проблему естетичного виховання учнів на заняттях трудового навчання; - Визначити засоби і методи естетичного виховання на заняттях трудового навчання; - Визначити методичні умови ефективної організації естетичного виховання на заняттях трудового навчання і перевірити їх педагогічну доцільність. У процесі роботи над курсовою роботою з метою вирішення поставлених завдань будуть використані такі методи: загальнонаукові ( аналіз, синтез, дедукція ); емпіричні ( аналіз діяльності учнів, пряме та опосередковане спостереження за навчальним процесом, анкетування та опитування вчителів трудового навчання, батьків та учнів, констатуючий і формуючий експеримент ); узагальнення педагогічного досвіду; графічні методи обробки одержаних результатів.