ЗМІСТ
ВСТУП РОЗДІЛ 1. Творча спадщина В.Сухомлинського. 1.1. Родинні та суспільно-політичні передумови становлення світогляду та громадської позиції В.Сухомлинського 1.2. Особливості використання досвіду В.Сухомлинського в сучасних умовах Висновки РОЗДІЛ 2. Педагогічна діяльність Василя Сухомлинського. 2.1. Проблеми навчання та виховання у творчій спадщині В.Сухомлинського 2.2. Проблема морального становлення особистості у педагогічній спадщині В.Сухомлинського ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Актуальність дослідження. Процес розбудови сучасної української освіти. В сучасних умовах державотворення в Україні зростає роль гуманістичного виховання підростаючого покоління. Моральне виховання — виховна діяльність школи і сімї, що має на меті формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок і звичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі, участь у практичній діяльності. Моральність — охоплює моральні погляди, переконання, почуття, стосунки, поведінку людей. Визначним учителем, педагогом початку ХХ ст. є В.Сухомлинський. Сухомлинський стверджував, що моральний розвиток є тією сферою, де панує безмежна і справжня рівність, де кожен, навіть найважчий учень, може досягти вершини, бути великим і неповторним. Основою морального виховання підлітка, показником його моральної зрілості, на думку педагога, є ідеал Батьківщини. Моральна вихованість, духовне благородство людини у роки отроцтва досягаються тим, що дитина бачить світ через свій обов’язок перед Батьківщиною; найдорожчою для неї святинею є честь, слава і незалежність Батьківщини. Моральна вихованість людини неможлива без засвоєння нею відповідних моральних знань: "Дитина робить погане не завжди тому, що її вчать робити погане, а частіше тому, що її не вчать робити добре". Сухомлинський не уявляв собі виховання без постійних розповідей вихователя про гарні вчинки людей, без пояснення правил моралі. Він складає хрестоматію маленьких повчальних розповідей, вишукує такі розповіді і історії в книгах, газетах, журналах. Проте найбільше боявся Сухомлинський, що розмови залишаться лише розмовами, перетворяться у пустослів’я. Якщо дітей схвилювало слово педагога, це хвилювання повинно обов’язково вилитися у справу, у роботу, у допомогу людям, школі, колгоспу. При такому поєднанні (слово учителя – схвильованість – спільна праця вихованців і вчителя) в дітей виникає почуття задоволеності. Об’єкт дослідження – діяльність українських педагогів Предметом дослідження є педагогічна спадщина В. Сухомлинського. Мета дослідження – простежити сутність морального виховання особистості у педагогічній спадщині В.Сухомлинського. Завдання: · виявити передумови формування світогляду й педагогічної позиції В.Сухомлинського; · охарактеризувати основні напрями діяльності В.Сухомлинського; · простежити місце морального виховання у педагогічній спадщині В.Сухомлинського; · проаналізувати особливості використання спадщини В.Сухомлинського
|
Поиск