ЗМІСТ

ВСТУП.. 3 1.1 Теорія потягу (психоаналітичний підхід) 5 1.2 Екологічний підхід. 5 1.3 Фрустраційна теорія (гомеостатична модель) 6 1.4 Теорія соціального навчання (біхевіористична модель) 7 2. ПРОЯВ АГРЕСІЇ В ШКІЛЬНІ РОКИ.. 13 2.1 Дитяча агресивність. Вікові особливості прояву дитячої агресивності 13 2.2 Причини виникнення та шляхи усунення агресії в дітей. 15 2.3 Причини виникнення та шляхи усунення агресії в молодшому дошкільному віці 20 2.4 Причини виникнення та шляхи усунення агресії в підлітковому віці 22 3. ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ АГРЕСІЇ В ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ 26 3.1 Цілі, задачі й методи дослідження агресивної поведінки у підлітковому віці 27 3.2 Результати дослідження агресивної поведінки старших підлітків. 28 3.3 Розробка психокорекційної програми, спрямованої на зниження рівня агресивної поведінки. 31 Висновки.. 35 ДОДАТКИ.. 37

 

ВСТУП
Слово агресія походить від латинського "aggredi”, що означає "нападати”. Воно здавна існує в європейських мовах, однак, значення йому надавалося не завжди однакове. До початку XIX століття агресивним вважалося будь-яке активне поводження, як доброзичливе, так і вороже. Пізніше, значення цього слова змінилося, стало більш вузьким. Під агресією стали розуміти вороже поводження у відношенні оточуючих людей. Існує безліч теоретичних обґрунтувань виникнення агресії, її природи і факторів, що впливають на її прояв. Але усі вони підпадають під наступні чотири категорії. Агресія відноситься до: 1. Уродженим спонуканням і задаткам; 2. Потребам, що активізуються зовнішніми стимулами; 3. Пізнавальним і емоційним процесам; 4. Актуальним соціальним умовам у поєднанні з попереднім навчанням. Під агресивністю можна розуміти властивість особистості, що характеризується наявністю деструктивних тенденцій, в основному в області суб’єкт - суб’єктних відносин. Імовірно, деструктивний компонент людської активності є необхідним у творчій діяльності, тому що потреби індивідуального розвитку з неминучістю формують у людях здатність до усунення і руйнування перешкод, подоланню того, що протидіє цьому процесові. Агресивність має якісну і кількісну характеристики. Як і усяка властивість, вона має різний ступінь виразності: від майже повної відсутності до її граничного розвитку. Кожна особистість повинна мати визначений ступінь агресивності. Відсутність її веде до пасивності, відомості, конформності і т.д. Надмірний розвиток її починає визначати весь вигляд особистості, що може стати конфліктною, нездатною до свідомої кооперації, і т.д. Сама по собі агресивність не робить суб'єкта свідомо небезпечним, тому що, з одного боку, існуючий зв'язок між агресивністю й агресією не є твердим, а, з іншої сторони, сам акт агресії може не приймати свідомо небезпечні і не схвалювані форми. У життєвій свідомості агресивність є синонімом "зловмисної активності". Однак саме по собі деструктивне поводження "зловмисністю" не володіє, таким його робить мотив діяльності, ті цінності, заради досягнення і володіння якими активність розвертається. Зовнішні практичні дії можуть бути подібні, але їхні мотиваційні компоненти прямо протилежні. Об’єкт дослідження: психологічний стан, психологічні стосунки. Предмет дослідження: агресія в учнів середньої школи. Мета дослідження: простежити проблему прояву агресії в учнів середньої школи. Завдання: - визначити поняття агресії; - розглянути теорії походження агресії; - розглянути причини виникнення агресії в учнів середньої школи; - виявити, як проявляється агресія в учнів середньої школи; - зробити відповідні висновки. Новизна роботи полягає у спробі уявити сучасний погляд на проблему, у спробі представити самостійну точку зору. Методи дослідження: - аналіз першоджерел; - метод системного аналізу; - анкетування.