TU5 - ГОТОВЫЕ ДИПЛОМНЫЕ РАБОТЫ, КУРСОВЫЕ ЦЕНА В УКРАИНЕ -

Актуальність теми. За останні роки у соціальному житті суспільства відбулися значні зміни, що вимагають перегляду системи освіти. Її переорієнтовують у бік демократизації та гуманізації освіти, яка спрямована на виховання, перш за все, особистості, функціонально грамотної і методологічно компетентної, яка володіє інформаційними технологіями, здатна адаптуватися до навколишнього середовища, до аналізу і самоаналізу, до свідомого вибору і до відповідальності за нього. У зв'язку з цим з'явилися різні типи навчальних закладів, внесені зміни до навчальних програм та навчальних планів. Метою зміни системи освіти є, перш за все, її орієнтація на учнів, на задоволення їх індивідуальних освітніх потреб. Немає сумнівів у необхідності впровадження профільності навчання у старшій школі, але це ставить перед освітніми діячами цілу низку проблем, вирішення яких потребує нових теоретичних і практичних досліджень. Профільне навчання породжує проблеми викладання всіх предметів, зокрема, математики відповідно до профілю. Актуальним для української школи є досвід російських колег з цього питання. З проблеми профільного навчання математики мається певний фонд наукових джерел [23]. Вітчизняні освітяни цій проблемі приділяють велику увагу, але повного розв'язання її ще немає. У ході інформаційного дослідження не вдалося виявити відповідні розробки методичних систем забезпечення профільного навчання математики в Україні. Мета роботи. Метою роботи є показати, якими особливостями має бути обумовлений ефективний процес вивчення математики в умовах профільної школи. Предмет дослідження. Предметом дослідження є особливості вивчення математики у профільних класах. Задачі дослідження. 1. Вивчити науково-методичну літературу з предмету дослідження. 2. Дослідити основні тенденції профілізації на сучасному етапі функціонування загальноосвітньої школи і представити характеристику цього процесу. 3. Охарактеризувати особливості вивчення математики у профільних класах і втілити їх у розробки уроків. 4. Згідно проведеного дослідження і виявлених проблем розробити відповідний проект, направлений на усунення недоліків у роботі з профільними групами учнів. Методи дослідження. Теоретичні - системний аналіз психолого-педагогічної і навчально-методичної літератури з проблеми дослідження, моделювання педагогічних процесів. Емпіричні - спостереження, бесіди з вчителями і викладачами, вивчення і узагальнення досвіду загальноосвітніх закладів щодо реалізації профільного навчання. Наукова новизна і теоретичне значення роботи полягає в обґрунтуванні необхідності впровадження профільного навчання у старшій школі та виявленні особливостей вивчення математики у профільних класах. Практична цінність. Робота може бути використана вчителями математики та студентами для проведення занять з математики у профільних класах, для дослідження особливостей вивчення математики у профільних класах, а також для реалізації проекту зі створення і апробації методичного комплексу для вчителів математики у профільних групах учнів. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Перший розділ роботи, який називається „Профільне навчання в загальноосвітніх навчальних закладах”, починається зі сторінок історії, згадуються світові тенденції диференціації навчання, обґрунтовуються загальні засади профільної освіти. Другий розділ „Особливості вивчення математики в профільних класах у сучасних умовах” містить факти про профільну диференціацію навчання математики. Цікавими і корисними для практичного застосування є розробки уроків, а також проект, створений за проблемою дослідження. Широкий аналіз наукових джерел засвідчив відсутність цілісних системних досліджень дидактичних засад профільного навчання не лише шкіл сільської місцевості, а й профільного навчання взагалі. Його вивчали здебільшого при висвітленні загальних теоретичних питань диференціації навчання вітчизняні дидакти О.І. Бугайов, М.І. Бурда, М.П. Гузик, О.К. Корсакова, С.П. Логачевська, Т.А. Логвіна-Бик, П.І. Сікорський; російські дослідники С.Г. Броневщук, В.М. Монахов, В.А. Орлов, А.А. Пінський, В.В. Фірсов; білоруські науковці Н.Г. Огурцов, Г.М. Бунтовська, Л.М. Рожина, Н.О. Циркун, а також естонські (І.Е. Унт, Х.Й. Лійметс та ін.), німецькі (J.Bastian, A.Combe, H.Gudjons та ін.), англійські (P. Gordon, R. Aldrich, D. Dean, G. Walford та ін.), американські (L. Cremin, M. Curtis, Т. O’Brien та ін.) дослідники. Це свідчить про спільний інтерес учених багатьох країн світу до проблеми диференціації навчання, а отже, і профільної освіти молоді, оскільки диференціація навчання є підґрунтям забезпечення його профільності. Важливим кроком у розв’язанні проблеми стали праці В.В. Гузєєва, С.Н. Рягіна, О.Я. Савченко, де розкриваються особливості проектування змісту профільного навчання в старшій школі на основі введення Державного стандарту; С.У. Гончаренка, Ю.І. Мальованого, В.А. Орлова, А.В. Хуторського, у яких висвітлюються теоретико-методичні питання профільного навчання; М.І. Бурди, Г.В. Дорофєєва, А.А. Пінського, що розкривають співвідношення базової і профільної підготовки; Н.О. Аніскіної, Ю.І. Діка, А.Ж. Жафярова, Ю.М. Колягіна, П.С. Лернера з використання технічних засобів і телекомунікаційних технологій у практичній організації певних профілів навчання. Психологічні передумови профільного навчання, зокрема, особливості індивідуального розвитку школярів, аналізувалися у дослідженнях Л.І. Божович, В.В. Давидова, Л.В. Занкова, С.Д. Максименка, В.О. Моляка, С.Л. Рубінштейна. Профільна диференціація одержала розвиток як чинник визначення мети, змісту й організації навчання в освітньо-виховних закладах для здібних і обдарованих дітей у роботах учених В.М. Алфімова, А.М. Бойко, А.І. Сологуба, П.Г. Шемета, Е.П. Ямбурга. Історичні аспекти розвитку профільного навчання, висвітлені в дослідженнях Г.Г. Ващенка, М.К. Гончарова, В.І. Кизенка, О.О. Пєвцової, В.І. Ревякіної, І.М. Смирнової та ін., сприяли вивченню досвіду його становлення. Певним внеском у розроблення організаційних засад окремих видів профільного навчання в загальноосвітній школі стали праці І.Л. Лікарчука (вивчалося елективне профільне навчання), І.Г. Осадчого (висвітлювався проектно-модульний підхід до профільного навчання в сільському районі), С.Г. Броневщука (з’ясовувалося проектування аграрного профілю навчання), А.О. Остапенка, А.Ю. Скопіна (розкривався різновіковий розподіл профілів), М.І. Зайкіна, І.В. Фролова (аналізувалася внутрішньокласна профільна диференціація), А.В. Макарчук, Н.К. Райсвіха (характеризувалося дистанційне профільне навчання) та ін. Їхні дослідження дозволили систематизувати та узагальнити емпіричний матеріал з проблеми. У кандидатських дисертаціях Т.П. Гордієнко, Л.В. Жовтан, М.І. Губанової, О.В. Лосєвої, М.А. Пригодій, І.М. Смірнової, О.П. Шестакова розглянуто методичні аспекти диференціації, що стосувалися профільного навчання з окремих дисциплін (математики, інформатики, фізики). Названі дослідження мають локальний освітньо-пізнавальний характер. У докторських дисертаціях висвітлено теоретико-методологічні засади допрофесійної підготовки учнів у ліцеях медичного профілю (Я.В. Цехмістер), досліджено особливості профільної диференціації навчання інформатики в старшій школі (Т.Б. Захарова). Відтак, здійснено певний внесок у розвиток проблеми профільного навчання. Проте, як свідчить аналіз основних наукових джерел, при їх безумовній важливості, вони у переважній більшості або не стосуються шкіл сільської місцевості, або лише побіжно торкаються дидактичної сутності профільного навчання в них. Отже, дидактичні засади профільного навчання у школах залишаються необґрунтованими педагогічною наукою ні на методолого-теоретичному, ні на організаційно-методичному рівнях, хоч практична потреба в цьому стає все більш гострою насамперед у зв’язку з тим, що середні загальноосвітні школи України перейшли на 12-річний термін навчання. Отже, аналіз сучасного стану профільного навчання засвідчив зростання інтересу вчених і позитивне ставлення вчителів і директорів шкіл до профільного навчання, але водночас дозволив констатувати відставання теорії від запитів практики, нерозробленість механізмів практичного забезпечення профільного навчання. Тому, наприклад, сільські школи обмежуються відкриттям одного-двох профілів, що не може задовольнити освітніх запитів старшокласників, стримує процес гуманізації освіти й гальмує соціально-економічний розвиток села.