ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ……………………………......6 1.1. Підходи вчених до проблеми творчих здібностей та обдарованості в психології………………………………………………………………...6 1.2. Характеристика творчої діяльності у молодшому шкільному віці10 1.3. Психологічні особливості молодшого шкільного віку……………12 1.4. Розвиток творчих здібностей ………………………………………14 РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ………....................................19 2.1. Мета, задачі та методи дослідження………………………………..19 2.2. Аналіз та інтерпретація результатів експериментального дослідження.................................................................................................23 2.3. Практичні рекомендації, спрямовані на розвиток творчих здібностей у молодших школярів………………………………………29 ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..31 СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………… ДОДАТКИ…………………………………………………………………………

 

ВСТУП

Актуальність дослідження, присвяченого вивченню творчих здібностей, обумовлюється появою нових тенденцій щодо розвитку освіти, які зумовила розбудова державності в Україні. З’явилася нагальна потреба суспільства у творчих, діяльних, обдарованих, інтелектуально й духовно розвинених громадянах. На вістрі цих проблем доцільно сприяти переорієнтації репродуктивного мислення учнів на творче індивідуальне конструювання. У розвитку їхніх здібностей важливе значення має забезпечення та розширення інформованості в тих галузях, які їх цікавлять, організація для них різноманітної діяльності. У сучасній літературі з’являється все більше статей, публікацій, що розглядають проблему розвитку творчих здібностей в молодшому віці. У радянській психології детально вивчалися здібності до деяких спеціальних видів занять: до музики, малювання, до вивчення математики, а також організаторські здібності. Не підлягає сумніву, що всі здібності розвиваються в процесі взаємодії дитини з навколишнім світом, під впливом навчання і виховання. Теоретичні питання, стосовно здібностей, у даній праці розглядали відомі вітчизняні психологи, з яких в першу чергу треба назвати Теплова Б.М, Виготського Л.С. , Леонтьєва А.Н., Рубінштейна С.Л. і Ананьєва Б.Г. В працях видатного вченого-психолога Теплова Б.М. під здібностями розуміють індивідуально-психологічні особливості, обумовлюючі легкість і швидкість придбання знань, навиків, які, проте, і не зводяться до цих особливостей. Розвиток здібностей розглядають, як анатомо-фізіологічні особливості мозку і нервової системи , типологічні властивості нервової системи, співвідношення першої і другої сигнальних систем, індивідуальні особливості будови аналізаторів і специфіка взаємодії півкуль. Теплов Б.М. розкрив дві ідеї стосовно здібностей. Перша його ідея вказує на те, що здібності існують лише в розвитку. Друга - характеризує необхідністю якісного підходу до проблем здібностей і обдарованості[25]. Видатний психолог, Леонтьєв А.Н., вказав про необхідність розрізняти у людини два типи здібностей: природні (біологічні, наприклад здатність швидкого утворення умовних зв'язків) і здібності специфічно людські (суспільно-історичного походження). «Людина наділена від народження лише одній здатністю – здібністю до формування специфічних людських здібностей». Леонтьев А.Н. схильний більшою мірою підкреслювати, роль виховання у формуванні здібностей[16]. Природні дані є одним з найважливіших умов складного процесу формування і розвитку здібностей, на що вказував Рубінштейн С.Л. У індивідах повинні існувати передумови, внутрішні умови для розвитку здібностей[23]. Найбільшу увагу феномену творчості надав Юнг Д., що бачив в ньому прояв архетипів колективного несвідомого[4]. Ассаджиолі Р. розглядав творчість, як процес сходження особистості до «ідеального Я», способом її саморозкриття[10]. Розглянемо поняття творчі здібності та сутність творчості. Проблема людських здібностей викликала величезний інтерес людей у всі часи. Проте у минулому в суспільстві не виникало особливої потреби в оволодінні творчості людей. Таланти з'являлися як би самі собою, стихійно створювали шедеври літератури і мистецтва: робили наукові відкриття, винаходили, задовольняючи тим самим потреби людської культури, що розвивається. У наш час ситуація корінним чином змінилася. Життя в епоху науково-технічного прогресу становиться все складніше. І вона вимагає від людини рухливості, гнучкості мислення, швидкої орієнтації і адаптації до нових умов, творчого підходу до вирішення великих і малих проблем. Якщо врахувати той факт, що доля розумової праці майже у всіх професіях постійно зростає, то творчі здібності людини слід визнати найістотнішою частиною його інтелекту і завдання їх розвитку – одному з найважливіших завдань у вихованні сучасної людини. Адже всі культурні цінності, накопичені людством – результат творчої діяльності людей. І наскільки просунеться вперед людське суспільство в майбутньому, визначатиметься творчим потенціалом підростаючого покоління. Актуальність і недостатня розробленість цієї проблеми визначили вибір теми курсової роботи. Об’єкт дослідження: процес розвитку творчих здібностей у молодших школярів. Предмет дослідження: особливості прояву творчих здібностей у молодших школярів. Мета дослідження: експериментальним шляхом дослідити рівень творчих здібностей у молодшому шкільному віці. Завдання дослідження: 1. Теоретично обґрунтувати психологічні підходи вчених до проблеми творчих здібностей та обдарованості в психології. 2. Охарактеризувати особливості творчої діяльності у молодших школярів. 3. Експериментальним шляхом дослідити рівень творчих здібностей та математичної успішності у молодшому шкільному віці. 4. Розробити практичні рекомендації, спрямовані на розвиток творчих здібностей.