ЗМІСТ
Вступ 3 1. Основні засади обліку засобів праці 5 1.1. Визначення основних понять 6 1.2. Характеристика рахунків 10 «Основні засоби», 13 «Знос необоротних активів», 15 «Капітальні інвестиції» 7 1.3. Документування господарських операцій з обліку основних засобів 10 1.4. Аналітичний облік основних засобів 14 2. Облік руху основних засобів ТОВ «Аріс» 17 2.1. Надходження основних засобів 19 2.2. Переоцінка основних засобів 23 2.3. Витрати на утримання основних засобів 26 2.4. Вибуття основних засобів 29 3. Знос (амортизація) основних засобів 32 3.1. Поняття зносу основних засобів 32 3.2. Методи розрахунку амортизації 33 Висновки 42 Список використаних джерел 43
Вступ Виробничі сили являють собою сукупність засобів виробництва та робочої сили. У свою чергу засоби виробництва складаються з засобів праці та предметів праці. Предмети праці – це об'єкт прикладання людської праці в процесі виробництва (поклади корисних копалин, сировина і т.д.). Сировина – це предмет праці, який піддають обробці. Засоби праці – сукупність засобів, з допомогою яких люди впливають на предмети праці, видозмінюючи їх відповідно до своїх потреб. До засобів праці відносять землю, будівлі, споруди, машини, інструменти, засоби сполучення, зв'язку. Найголовнішою частиною засобів праці є знаряддя виробництва. Ними безпосередньо люди впливають на предмети праці (машини, верстати, прилади, двигуни, інструмент). В залежності від характеру перенесення вартості на готовий продукт засоби підприємства поділяються на необоротні та оборотні. Якщо оборотні засоби цілком споживаються в виробничому процесі протягом одного циклу, і при цьому вони, як правило, змінюють свою натуральну форму, а їх вартість цілком включається у вартість готової продукції, то необоротні засоби приймають участь в кругообігу інакше, а саме, на протязі багатьох виробничих циклів, не змінюючи при цьому своєї матеріальної (натуральної форми) форми. Вартість необоротних засобів переноситься на готовий продукт частинами в грошовій формі по мірі їх зносу. Після реалізації готового продукту частина їх вартості накопичується на підприємстві в грошовій формі, яка відповідає їх зносу. Таким чином, вартість необоротних засобів має подвійну форму: Одна частина залишається в натуральній формі і складає їх залишкову вартість, а інша відокремлюється в грошовій формі. Частина необоротних активів не має натуральної форми, але приносячи економічні вигоди при їх використанні, відноситься до нематеріальних активів. Засоби праці в бухгалтерському обліку відносять до необоротних засобів, а в грошовому виразі до необоротних фондів. Фонд (лат. fundus – основа) являє собою ресурс, запас, нагромадження. Об'єктами обліку основних засобів є засоби праці. Згідно з П(с)БО 7, основні засоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). Вартісні ознаки предметів, що входять до складу основних засобів встановлює само підприємство. Засоби праці, що мають первісну вартість нижчу, ніж встановлена до основних засобів, відносять до інших необоротних матеріальних активів. Засоби праці (необоротні активи) мають велике значення у господарській діяльності підприємства. Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність дослідження курсової роботи. Об’єктом дослідження курсової роботи є теоретичні засади фінансового обліку. Предмет дослідження – основи побудови обліку засобів праці. Метою курсової роботи є дослідження основ побудови обліку засобів праці. Мета роботи реалізується шляхом виконання таких завдань: – дослідити основні засади обліку засобів праці; – охарактеризувати облік руху основних засобів; – проаналізувати облік зносу (амортизації) основних засобів.
|