TU5 - ГОТОВЫЕ ДИПЛОМНЫЕ РАБОТЫ, КУРСОВЫЕ ЦЕНА В УКРАИНЕ -

Проблема змісту навчання іноземним мовам продовжує залишатися однією з найактуальніших проблем методичної науки. Це і природно, бо соціальне замовлення суспільства в області навчання іноземним мовам висуває в даний час задачу розвитку духовної сфери учнів, підвищення гуманістичного змісту навчання, більш повну реалізацію виховно-освітньо-розвиваючого потенціалу навчального предмету стосовно особистості кожного учня. Тому основна мета навчання іноземним мовам в середній школі полягає в розвитку особистості школяра, здатної і охочої брати участь в міжкультурній комунікації. Комунікативний і соціокультурний розвиток учнів засобами навчального предмету «іноземна мова » здійснюється за рахунок правильної реалізації лінгвокраїнознавчого підходу на уроках. Такий підхід забезпечує засвоєння мови в тісному зв'язку з іншомовною культурою, яка включає різноманітні пізнавальні відомості про історію, літературу, архітектуру, побут, вдачі, спосіб життя і традиції народу країни мови, що вивчається. Уроки країнознавства викликають у учнів потребу в подальшому самостійному ознайомленні із цим матеріалами. І саме лінгвокраїнознавство повинне служити опорою для підтримки мотивації, оскільки включає два аспекти: - йде навчання мови. - дає відомості про країну мова, якої вивчається. Актуальність дослідження базується на необхідності придбання лінгвокраїнознавчих знань в процесі вивчення іноземної мови в середній школі. Проблемами інтегрування культурних компонентів у процес навчання займалися багато вчених з різних країн. Так, широко відома концепція "культурної письменності”, розроблена професором англійської мови Вірджинського університету Е.Д. Хиршем, який, провівши масштабні дослідження, визначив об'єм знань, включений в обов'язковий мінімум культурної письменності американців. Автором був складений словник культурної письменності, куди ввійшли основні відомості з світової і американської історії, літератури і культури. Професор Фурманова В.П. займалася проблемою фонових знань. Вона розробила цілу систему фонових знань і розподілила їх по розділам. Також значний вклад зробила Конецька В.Н. Вона розглядає реалії не просто як особливі предмети об'єктивної реальності, але як особливі референти - елементи об'єктивної реальності, відображені в свідомості, тобто предмети думки, з якими співвіднесена дана мовна відповідність. На думку Салонович Н.А., країнознавчий підхід до навчання іноземній мові в школі багато в чому забезпечує не тільки більш ефективне рішення практичних, загальноосвітніх, розвиваючих і виховних задач, але і містить величезні можливості для виклику і подальшої підтримки мотивації навчання. Найбільший внесок в розробку лінгвістичних основ країнознавчого аспекту у викладанні іноземних мов внесли вчені, головним чином в рамках теорії лінгвокраїнознавства, що склалися в результаті досліджень Верещагіна Е.М., Костомарова В.Г. і їх послідовники. Теоретична і практична цінність робіт з ллінгвокраїнознавства знайшла міжнародне визнання. Лінгвістичне обґрунтовування країнознавчого аспекту у викладанні іноземної мови знаходиться за межами методичних досліджень і складає задачу країнознавчо-орієнтованого мовознавства. Дана актуальність визначає мету нашого дослідження: вивчити вплив країнознавчого матеріалу на комунікативно-пізнавальну мотивацію учнів і розширення загальнокультурного кругозору і розробити багато етапну ігрову модель по формуванню кроскультурних знань школярів. Проблемою дослідження є готовність учнів до сприйняття лінгвокраїнознавчої інформації і потреба прояву до неї інтересу, який сприяє створенню стійкої мотивації. Об'єктом дослідження є мотиваційний стимул учнів до вивчення культури англомовних країн. Предметом дослідження є лінгвокраїнознавчий аспект в навчанні іноземним мовам. Гіпотезою дослідження з'явилося припущення про те, що використовування лінгвокраїнознавчого матеріалу приводить до підвищення мотивації в процесі навчання іноземній мові. Це створює більш повне, глибоке осмислення специфічних явищ, незнання яких веде до недостатнього розуміння явищ, реалій країни мова, якої вивчається. Відповідно до проблеми, за мету і предметом поставлені наступні задачі: 1. Виявити рівень знань учнів в області країнознавства англомовних країн. 2. Розробити доступну систему сприйняття додаткової інформації по цій темі і експериментально апробувати її на основі гри «Розумники і розумниці». 3. Відновити деякі компоненти змісту навчання в результаті здійснення лінгвокраїнознавчого підходу на уроках іноземної мови. 4. Створити позитивну мотивацію, яка сприяє самостійному пошуку додаткової лінгвокраїнознавчої інформації. Для досягнення поставленої в роботі мети були використані наступні методи: · вивчення і аналіз вітчизняної і зарубіжної літератури по темі; · спостерігання за навчальним процесом; · метод експерименту.