TU5 - ГОТОВЫЕ ДИПЛОМНЫЕ РАБОТЫ, КУРСОВЫЕ ЦЕНА В УКРАИНЕ -

Одним з перспективних способів одержання освіти в наш час є навчання дистанційно, за допомогою можливостей, які надають сучасні телекомунікаційні технології й, зокрема, мережа Інтернет. Перші досвіди використання телекомунікацій у практиці вже тоді визначили місце дистанційному навчанню, що залишається таким і понині: це додаткове, тобто не базова освіта. Звичайні ж уроки як йшли очно, так і йдуть дотепер, незважаючи на вибуховий розвиток телекомунікаційних й інформаційних технологій. Інша справа, вузи, особливо ті з них, у яких студенти навчаються на платній основі. Тут дистанційне навчання - один зі способів збільшення набору, а, виходить, і фінансування. Саме тому із середини 90-х років дистанційне навчання стало вводитися у вузах більш інтенсивно, ніж у школах. Досить помітні зрушення відбулися й у напрямку підвищення кваліфікації, причому не тільки в системі загальної та вищої, але й у всіх сферах виробництва, де вигідно здійснювати перепідготовку персоналу без відриву від основної роботи, заощаджуючи до того ж на відрядженнях. Та й самим установам дистанційної освіти не треба витрачати засобів на оренду або будівлю будинків, комунальні витрати й таке інше. Коротше, економічна вигода. Де вона є, там і дистанційне навчання розвивається швидше. Таким чином, дистанційне навчання сьогодні хоча й можна назвати формою освіти що швидко розвивається, але не настільки масово й всепроникливо, як хотілося б державним діячам або комп'ютеризованому співтовариству. Кілька років тому дистанційному навчанню ладили величезне майбутнє й повсюдне масове поширення чи ледве не у всіх школах і вузах. Реальність, як завжди, внесла корективи й визначила місце дистанційному навчанню там, де воно дійсно доречне й ефективне. Сьогодні важливо не стільки прогнозувати інформаційне майбутнє, скільки вирішувати за допомогою дистанційних технологій проблеми сьогодення. Не слід забувати, що 95% сьогоднішніх дистанційних курсів, розміщених в Інтернеті, ще тільки чекають свого першого студента... Заочне, кореспондентське навчання, екстернат - всі ці способи одержання освіти претендують на звання дистанційних, оскільки позначають навчання на відстані. І хоча сьогодні вони поширені досить широко, сучасне подання про дистанційне навчання ґрунтується в першу чергу на інформаційних і телекомунікаційних технологіях і технічних засобах. Поява дистанційного навчання привела до зміни традиційної моделі взаємодії "вчитель-учень", хоча всі ознаки навчання взагалі є в наявності й у навчанні дистанційному (тобто мають місце учень, педагог й освітній процес, у якому вони беруть участь). У навчальний процес додалися нові суб'єкти з новими функціями: дистанційний учитель - тьютор, очний педагог (не завжди), технічний інструктор, координатор або адміністратор дистанційного навчання, локальний координатор, автори-розроблювачі навчальних матеріалів. Перераховані ролі можуть одночасно виконувати ті самі фахівці, наприклад, дистанційний педагог може бути й розроблювачем курсу, а локальним координатором - сам учень.
Ефективність дистанційного навчання визначається закладеним у нього педагогічним змістом, серед тлумачень якого варто виділити два істотно різних підходи. Перший, досить розповсюджений сьогодні, має на увазі під дистанційним навчанням обмін інформацією між педагогом й учнем (групою учнів). Учневі приписується роль одержувача деякого інформаційного змісту й системи завдань по його засвоєнню. Результати його самостійної роботи висилаються потім назад педагогові, що оцінює якість і рівень засвоєння матеріалу. Під знаннями розуміється трансльована інформація, а особистий досвід учні не здобувають й їхня діяльність по конструюванню знань майже не організується. При другому підході домінантою дистанційного навчання виступає особиста продуктивна діяльність учнів, що вибудовує за допомогою сучасних засобів телекомунікацій. Цей підхід припускає інтеграцію інформаційних і педагогічних технологій, що забезпечують интерактивність взаємодії суб'єктів утворення й продуктивність навчального процесу. Обмін і пересилання інформації грають у цьому випадку роль допоміжного середовища для організації продуктивної освітньої діяльності учнів. Навчання відбувається синхронно в реальному часі (чат, відеозв'язок, загальні для вилучених учнів і педагога "віртуальні дошки" із графікою й т.п.), а також асинхронно (телеконференції на основі електронної пошти). Особистісний, креативный і телекомунікативний характер освіти - основні риси дистанційного навчання даного типу, а його ціль - творче самовираження вилученого учня. Дистанційне навчання тісно пов'язане з Інтернет-навчанням, але не тотожно йому й з погляду понять друге є видовою відмінністю першого, що більш строго регламентує техніко-технологічну специфіку навчання з використанням глобальних ресурсів. Інтернет-навчання не обов'язково припускає далекість учителя й учнів. Наприклад, всі вони можуть займатися в комп'ютерному класі, підключеному до мережі. У цей час організаційні й педагогічні можливості дистанційного навчання реалізуються за допомогою практично всіх доступних телекомунікаційних сервісов, таких як електронна пошта, тематичні списки розсилання, електронні журнали, конференції Usenet, чат, ICQ, веб-конференцій, дошки оголошень і т.п. На даний момент, з урахуванням сформованої ситуації, серед усього безлічі сервісов найефективнішим у дистанційному навчанні є електронна пошта. Тому найбільш інтенсивна розробка й розвиток нових педагогічних технологій відбувається саме на базі електронної пошти, що важливіше, ніж поки малоуспішні спроби впровадження більше "просунутих" засобів типу відео- і Тв-технологій. Крім загальнодоступних засобів існує й велика кількість спеціального програмного забезпечення, що дозволяє комплексно вирішувати багато організаційних і педагогічних завдань дистанційного навчання. Приміром, система відеоконференцзв’язки ClassPoint. Викладач бачить одночасно до 12 відеозображень вилучених від нього учнів і може дозволити учням бачити стільки ж. Кожний з вилучених учасників може говорити і його будуть чути у всьому "класі". Учні беруть участь у спільній голосовій дискусії, до чотирьох учасників можуть говорити одночасно. Педагог проводить заняття через Інтернет, пояснює матеріал на загальній "класній дошці". Текстовий чат використається вчителем для загальної бесіди з учнями або для конфіденційної з одним з них, а також для відкритого обговорення. Так званий "центр уваги" дозволяє викладачеві "викликати" одного або декількох учнів для відповіді. Учні можуть запитувати у викладача "центр уваги", при цьому вони вказують необов'язковий статус запиту (терміново, не терміново й т.інше.). Викладач, бачачи запити всіх учнів, відслідковує їхню активність і т.д. На базі перерахованих телекомунікаційних й інформаційних засобів можливе застосування різних педагогічних форм діяльності. Наприклад, дистанційні ділові ігри, лабораторні роботи й практикуми, віртуальне відвідування недоступних об'єктів, віртуальні екскурсії, комп'ютерна переписка школярів, а також педагогів один з одним, випуск електронних бюлетенів і багато чого іншого. Ці засоби можуть працювати як окремо, так й у комплексі. Наприклад, учням пропонується лекційний матеріал, у якому ставиться освітня проблема. Кожен учень вирішує її, а результати розсилає всім однокласникам. Ці рішення зіставляються й обговорюються за допомогою електронної пошти; учні обмінюються питаннями, думками, рецензіями. Педагог забезпечує учням можливість контакту з фахівцями в досліджуваній області по ICQ. Результатом є формулювання виниклих питань і колективний відбір головних проблем по темі, які містяться на навчальний веб-сервер. Види дистанційних занять визначаються з однієї сторони особливостями педагогічного процесу, з іншого боку - набором інформаційних і телекомунікаційних засобів і сервисов, наявних у розпорядженні навчального центра. Практика показує продуктивність використання в дистанційному навчанні наступних видів занять. Вступне заняття проводитися з метою охоплення всього курсу в цілому, огляду його проблематики, що стоять занять. Його доцільно оформляти у вигляді набору веб-сторінок на освітньому сервері. Індивідуальне занятт-консультація проводиться в різних формах з урахуванням особливостей кожного учня. Дистанційна конференція по електронній пошті вимагає розробки структури й регламенту обговорення однієї проблеми в рамках дистанційної переписки. Чат-заняття проводиться в реальному часі й вимагає чіткого розкладу й формулювання питань-проблем, а також можливості запису тексту заняття для аналізу й використання надалі. Веб-заняття має безліч варіантів: дистанційні уроки на основі веб-квестов (спеціально підготовлених сторінок з посиланнями по досліджуваній темі), конференцій у вигляді форуму, семінарів, ділових ігор й ін. Ефективною формою навчання й контролю є дистанційна олімпіада із творчими відкритими завданнями. Таке заняття проводиться за допомогою електронної пошти або з використанням веб-форм. Дистанційні форми занять застосовуються не тільки для учнів, але й для педагогів і не тільки з метою підвищення кваліфікації, більшу роль грають дистанційні педагогічні конференції й конкурси. Наприклад, за допомогою дистанційних технологій можна об'єднати традиційні серпневі конференції в різних містах країни. Інтернет підвищує роль "мережних" педагогів, адже зона їхнього впливу за допомогою телекомунікацій зростає в сотні й тисячі разів у порівнянні зі звичайним навчальним процесом. Талановитий учитель цікавий не тільки тим людям, які його оточують; його місія ширше - допомогти тим, які хочуть учитися в нього, використовуючи для цього дистанційні технології. У нашому сторіччі кращими вчителями швидше за все будуть саме дистанційні, тобто ті, хто має можливість і вміє взаємодіяти з усім світом за допомогою електронних телекомунікацій.