КУРСОВА РОБОТА Формування екологічної культури у розумово відсталих учнів
ЗМІСТ
Вступ Розділ 1.Теоретичні питання екологічного виховання в загальній та спеціальній педагогіці 1.1.Вплив екологічного виховання на становлення особистості школяра 1.2.Особливості ставлення до природи учнів з нормальним розвитком і розумово відсталих 1.3.Цілі, завдання та зміст екологічного виховання дітей масових загально освітніх шкіл 1.4.Зміст роботи з екологічного виховання в допоміжній школі Розділ 2.Особливості екологічних знань та відношення до природи учнів з порушенням інтелектуального розвитку 2.1.Методика констатуючого експерименту з дослідження рівня екологічних знань та відношення до природи розумово відсталих учнів 2.2.Аналіз та обговорення результатів експерименту Розділ 3.Рекомендаціі щодо організації та змісту екологічного виховання розумово відсталих школярів ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
ЛІТЕРАТУРА


Вступ
Дитина починає життя у нерозривному зв’язку з усім розмаїтим світом: рослинами, тваринами, повітрям, водою, ґрунтом … Дуже важливо щоб уже з перших років маленька людина відчувала свою єдність з природою, за допомогою дорослих змінювала її, черпала з того джерела здоров’я: фізичне, психічне, духовне. Чим духовно багатшою зростає дитина, тим міцніший її біоенергетичний щит. Саме тому вже з раннього віку треба формувати у дітей екологічні знання проявлення відношення до природи, тобто провірити екологічне виховання. Екологічне виховання – це невід’ємна частина навчально-виховного процесу. Ми вже звикли до урбанізованого пейзажу – цегляних веж, що димлять у небо, труб, що кілометровими стрічками тягнуться по землі, байдужі до потічків, в яких ніхто не живе. Вже – землю, ріки, траву ми віддали в угоду науково-технічному прогресу, власному комфорту, якось забувши, що завтра все це обов’язково повернеться зворотнім боком – екологічними проблемами, які постануть перед нами і якими ми не можемо нехтувати. Людина привикла вважати свою планету невичерпним джерелом, яке завжди дає все необхідне. На протязі довгих років так і було, тому що людина вважала себе господарем землі. Девізи: «Людина – завойовник, підкорювач… Взяти від природи якомога більше – ось головне завдання». Як писав відомий англійський натураліст, письменник і мандрівник Джеральд Дарелліє: «Справа в тому, що більшість людей не усвідомлює до якої стадії ми спустошуємо світ в якому живемо. Ми ведемо себе, ніби малолітні недоумки, залишені без догляду в незрівнянно чудовому саду. І повільно, але невірно перетворюємо його в безплідну пустелю за допомогою отрути, пороху, вогнепальної зброї. Цілком можливо, що за останні тижні з поверхні землі зникла ще одна рептилія, ще одна рослина. Я сподіваюся, що й це не так, але я конкретно знаю, що чиїсь дні злічені». Перед людиною, озброєною сучасною технікою, рослина беззахисна. Важливе завдання строїть перед вихователями різних закладів – виховання у дітей культури спілкування з природою, відповідальності за її збереження. Тому не випадково у Державній національній програмі «Освіта» України 21 ст. записано: «Формувати екологічну культуру людини в гармонії відносин з природою». Бережливе і турботливе ставлення до природи формується при наявності у дітей початкових екологічних уявлень, які дають змогу дивитися на природу, як на єдине ціле. Завдання екологічного виховання, які визначені у програмі «Українське довкілля», спрямовані також на формування у дітей уміння культурно поводитись в природі, а також на виховання у дітей діяльної любові до природи. Отже, завдання вихователя полягає в тому, щоб на основі емоційно-естетичного сприймання дітей спрямувати їх до пізнання навколишньої природи, формувати правильні уявлення, виховувати бережне відношення до всього живого. Екологічна культура є важливим компонентом ідейно-моральної зрілості особистості. Від відповідального відношення людини до оточуючого світу, його розвинутого екологічного розуміння і мислення, активної природоохоронної позиції залежить рішення найгострішої проблеми сучасності – екологічної безпеки планети, а це тісним образом пов’язане із економічною і воєнною безпекою. Екологічне виховання багато у чому обумовлює екологічну спрямованість світогляду, ідейно-моральних рис особистості, творчу і активну позицію в природоохоронній і еколого-виховній діяльності. Екологічна освіта розглядається як цілеспрямований процес формування відповідального відношення до оточуючого природного середовища в усіх видах суспільно-трудової діяльності і спілкуванні з природою. Формування екологічної культури школяра як конкретної риси особистості обумовлено актуальністю проблем сучасного захисту людини від багатьох небезпек, якими йому грозить подальший неконтрольований технічний розвиток. Іншими словами, мова йдеться про збереження природи для людини. Проблема екологічного виховання є актуальною і в корекційній педагогіці. Через особливості психофізичного розвитку діти сприймають навколишнє середовище по іншому із-за порушення інтелекту, уповільнення темпу розвитку, через порушення в емоційно-вольовій сфері. Метою цієї роботи є дослідження екологічного виховання дітей із порушеннями інтелекту. Завданням дослідження є 1. Аналіз літератури з означеної проблеми. 2. Аналіз впливу екологічного виховання на особистість дітей, особливості ставлення до природи розумово відсталих учнів 3. Дослідження рівня екологічних знань та відношення до природи розумово відсталих учнів. Об’єктом дослідження є екологічне виховання учнів старших класів допоміжної школи. Предметом дослідження виступає система роботи з формування екологічної культури учнів із порушеннями інтелекту. Гіпотеза дослідження: Щоб досягти цілей екологічного виховання, необхідно сформувати в учнів систему знань про живу та неживу природу, сформувати початкові моральні уявлення і екологічно грамотну поведінку. Ми припустили, що організація роботи на спеціальних уроках та в позаурочну годину, створення спеціального розвивального середовища, використання в якості основних методів спостереження, експерименту та продуктивної діяльності, сприятиме ефективному проведенню роботи з виховання екологічної культури у розумово відсталих школярів. Структура роботи. Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновку, списку використаної літератури. У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначається ціль і задача роботи, об’єкт і предмет дослідження, методи дослідження, структура курсової роботи. Перший розділ присвячений теоретичному дослідженню впливу екологічного виховання на встановлення особистості школяра; особистому ставленню до природи учнів з нормальним розвитком і розумово відсталих так як в еколого-кризових умовах необхідна нова стратегія екологічної освіти, що стосувалася б самих основ екологічної свідомості дитини. В другому розділі аналізуються особливості екологічних знань та відношень до природи учнів з порушенням інтелектуального розвитку. На основі аналізу нашого експериментального дослідження засвідчується актуальність проблеми формування активної екологічної позиції учнів, необхідної передумови культури особистості. У третьому розділі робота базується на використанні імітаційно-ігрового підходу до екологічної освіти та виховання, де розглянуті методи навчання, які застосовує вчитель для організації імітаційного моделювання в навчальному процесі, також приклади екологічних завдань із врахуванням модальності учнів.