План
Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3 Розділ 1. Генезис фемінізму як світового соціокультурного та літературного явища. 1.1. Зародження феміністичних ідей в Західній Європі . . . . . . . . . 6 1.2. Вплив західноєвропейського фемінізму на суспільне життя України в XIX-XX ст. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10 Розділ 2. Порівняльний аналіз чоловічого та жіночого фемінізму в зарубіжній та українській літературі. 2.1. Літературна скарбниця фемінізму . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14 2.2. Відображення впливу фемінізму на літературну думку чоловіків (Аналіз роману Я. Вишневського «Одиноцтво в мережі») . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19 2.3. Особливості відображення дійсності в жіночих творах (Аналіз оповідання О. Забужко «Польові дослідження з українського сексу») . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23 2.4. Позитивні та негативні риси та наслідки впливу фемінізму на свідомість людини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26 Висновки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29 Список літератури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31 Додаток . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33
Вступ
Актуальність. Фемінізм – суперечливе явище, тому з багатьох, хто намагається розібратися у суті цього явища, по-різному розглядають фемінізм. Наприклад, Н.А. Швєдова розглядає цю проблему з точки зору впливу жінок на хід сучасної історії [24]. Тобто вона є прибічницею фемінізму як політичного руху і приймає його за нормальний процес укріплення прав жінок і входження їх у всі сфери життя суспільства і керування ним. До того ж типу можна віднести Г. Старовойтову. Вона була жінкою у великій політиці і всіма шляхами підкреслювала, що це нормальне явище, яке не слід стримувати [18]. Такі автори, як І.М. Дугін [8] і М. Шатернікова [23] розглядають фемінізм з боку, як суто соціальне явище. Вони намагаються виокремити основні риси цього явища, просліджують, як воно розвивалося у плині часу, дають свою оцінку і виявляють позитивні та негативні риси процесу фемінізації. Такі публікації в журналах типу «Девичник», які становлять не рідке явище в наш час, як і в нашому випадку, пронизані протестом проти чоловічого домінування у всіх сферах. З’явившись вперше у Франції і розповсюдившись поступово у інші країни світу, у тому числі і України, у європейському контексті фемінізм виступив однією з найвпливовіших течій ХХ ст. У науковій літературі дане поняття вимагає визначення щонайменше на двох рівнях: з одного боку, це широкий суспільний рух за права жінок, або ж феміністський рух, а з іншого – комплекс соціально-філософських, соціологічних, психологічних, культурологічних теорій, які здійснюють аналіз статусу жінки у суспільстві, або ж феміністична теорія. Характерним для фемінізму як руху є те, що він, започаткований жінками, розкривався в західній літературі кінця XVIII – початку XIX ст. як проблема дискримінації жінок переважно письменниками-чоловіками. Звісно, такій літературі вдалось чи не вперше зобразити жінку як людину у широкому значенні цього слова. Та, не зважаючи на це, чоловік навіть у творах таких письменників і письменниць залишався вищим стосовно жінки в інтелектуальному та фізичному відношеннях. За словами І. Жеребкіної, «характерною рисою сучасного літературознавства є те, що постмодерний критичний дискурс розпочав ретроспективний перегляд української літератури кінця ХІХ - початку ХХ ст., коли чітко проявилися феміністичні тенденції» [10, c. 61-62]. Їх виникнення в нашій літературній традиції було обумовлено зневірою в старі ідеали, руйнацією ієрархічної системи цінностей патріархального устрою, в якому жінці відводилася пасивно-другорядна роль. В цей час українське жіноцтво почало «випробування» своєї літературної вправності у розхитуванні «запліснявілих» патріархальних устроїв. Зараз, у кінці ХХ ст., переосмислюючи та відтворюючи події літературно-мистецького життя кінця ХІХ - початку ХХ ст., можемо із впевненістю говорити про те, що однією із найколоритніших барв українського модернізму того часу був саме жіночий літературно-феміністичний дискурс, який у багатьох аспектах випереджав західноєвропейські феміністичні теорії. Сьогоднішня демократизація та свобода слова відкривають значні можливості для світового фемінізму, зокрема українського. Так, здійняв галас роман Оксани Забужко «Польові дослідження з українського сексу», мали успіх твори Н. Зборовської «Валя», «Мама» та «Дзвінка», а такий письменник, як Януш Вишневський зміг у своєму романі «Самотність у мережі» тонко розкрити жіночі образи та почуття. Тепер актуалізуються питання еволюції фемінізму, ідей і проблем, що розкривали літературні твори минулого і які вони порушують сьогодні, а також впливу цих творів на читача. Актуалізація феміністичних проблем в сучасній українській літературі обумовлює нашу зацікавленість західноєвропейськими феміністичними теоріями, які мали і досі мають значний вплив на вітчизняну літературу, а також причинами їх появи та способами реалізації в Україні ще під час «першого пришестя» фемінізму, тобто в кінці ХІХ - початку ХХ ст. Мета: Дослідити основні риси фемінізму з точки зору жінок та чоловіків та визначити, як вони втілюються в творах жінок-письменниць та які цілі переслідують. Задачі: 1. Дослідити розвиток феміністичної думки в літературно-історичному аспекті як письменників, так і письменниць. 2. Порівняти зарубіжний і український фемінізм та визначити різницю між ними. 3. Проаналізувати вплив фемінізму на суспільну думку України й світу на зламі століть. 4. Визначити особливості та унікальність жіночого фемінізму в Україні в ХХ-ХХІ століття. 5. Розкрити позитивні та негативні риси фемінізму. Об’єкт дослідження: фемінізм в художніх творах жінок-письменниць у порівняльному аспекті з творами чоловіків-письменників. Предмет дослідження: проблеми свідомості та вибору у романі Януша Вишневського «Одиноцтво в мережі» та романі Оксани Забужко «Польові дослідження з українського сексу». Методи дослідження: порівняльний, історико-генетичний, дедуктивний.