ВСТУП

Дана робота досліджує проблему становлення і розвитку деонтології як науки про професійну етику, а також моральні аспекти діяльності психолога, яких він повинен дотримуватися при взаємодії з клієнтом. Ця тема є достатньо актуальною, доказом чого можуть послужити наукові конференції та семінари, що проводяться в різних країнах світу, саме з приводу моральних проблем, що виникають в сфері професійної діяльності психологів; широке обговорення даної теми на сторінках періодичної та наукової літератури; дискусії між спеціалістами щодо оцінки ролі моральних початків в психологічній діяльності. В наш час активно підкреслюється необхідність посилення морального виховання студентів-психологів , всіх психологів взагалі. Пильна увага до питань етики не є дивною або випадковою: висока моральна культура працівників-психологів є важливішим фактором ефективної та продуктивної роботи з людьми, які звертаються до них з власними проблемами, своєрідним «лікувальним» фактором. Та не тільки заради людей, а й заради своєї совісті не треба нехтувати моральними принципами. Для психологів повинна бути найвищою нагородою за працю висока оцінка їхньої діяльності людьми, яким вони допомогли, почуття вдячності і гарні відгуки від клієнтів, що неможливо при зраді цим принципам. Велике засмучення та справедливе обурення викликають факти порушення психологами правил Етичного кодексу. Звісно, культура не складається сама собою, а виховується, і важливу роль в цьому грає правильне розуміння моральних проблем психологічної діяльності, чому, власне, і присвячене наше дослідження. Об’єктом дослідження виступають етичні аспекти діяльності психолога, предметом – вивчення основних складових образу ідеального психолога. В якості мети дослідження був обраний пошук відповіді на запитання, які проблеми,що виникають під час порушення етичних принципів психолога, викликають найбільше обурення та засудження серед студентів-першокурсників психологічного факультету. Гіпотеза нашого дослідження звучить так: переважна більшість студентів-першокурсників надає перевагу демократичному стилю спілкування з психологом, який займає домінуючу позицію над авторитетним та ліберальним. Завдання дослідження: 1) створення методики «Семантичний диференціал» і вивчення стилю спілкування з психологом, який для потенційних клієнтів є найбільш очікуваним. Методика була створена з причини відсутності подібної до такої, яка могла б задовольнити наші цілі. Вона була апробована на студентах першого курсу психологічного факультету СДПУ, після чого була визнана готовою для використання також на інших вибірках; 2)створення анкети та дослідження з її допомогою образу ідеального психолога, який тримають у своїй свідомості потенційні клієнти. Анкета також була створена з включенням до неї саме тих питань, які автор вважав необхідними. Вона також пройшла апробацію на тій же вибірці і отримала дозвіл на її проведення в інших місцях; 3) вивчення рівня невротизації респондентів; 4)дослідження взаємозв’язку між очікуваним стилем спілкування і рівнем вираженості неврозу у респондентів. Це дослідження має велику практичну значущість для психологів, адже, дізнавшись про те, якого психолога клієнти вважають ідеальним, вони зможуть взяти на «озброєння» ці положення і намагатися максимально наблизитися до ідеалу. Також спеціалісти можуть на основі кореляції між установками та неврозом розробити рекомендації, які зможуть звести до мінімуму негативний вплив подібних очікувань на особистість при неспівпадінні їх з реальністю.