ЗМІСТ Актуальність 3 Розділ 1. Теоретичні основи дослідження проблеми виникнення триводності в підлітковому віці7 1.1 Основні підходи до дослідження проблеми тривожності7 1.2 Психологічні причини формування тривожності в підлітковому віці12 1.3 Вплив тривожності на діяльність і розвиток підлітка15 Розділ 2. Експериментальне дослідження проблеми тривожності у підлітковому віці20 2.1 Організація і методи забезпечення емпіричного дослідження20 2.2 Обробка та аналіз результатів експериментального дослідження23 Висновки28 Література30 Додатки32
Актуальність
Проблема особистісної тривожності є однією з актуальних в теоретичному та практичному відношенні. Інтерес до проблеми тривожності знайшов відображення в роботах вчених і у вітчизняній психології, і за кордоном. Протягом останніх десятиріч небагато психічних проблем були підвернені активним експериментальним дослідом, емпіричним та теоретичним дослідам, як стан тривожності (anxiety). Раніше він був означений в різних філософських концепціях і про нього писали Декарт, Спіноза та інші, а починаючи з кінця ХІХ ст., завдяки роботам Фрейда ця проблема є головною в психоаналізі та психіатрії. В теперішній час вона приваблює все більше дослідників, які вивчають особливості поведінки і психіку як здорових людей, так і людей з патологічними особливостями [1]. Як відмічав представник психоаналізу З. Фрейд, „проблема тривожності – вузловий пункт, в якому сходяться найрізноманітніші і найважливіші питання, таємниця, вирішення якої повинна пролити яскраве світло на все наше душевне життя”. Тривожність – одна з найбільш складних проблем сучасної психологічної науки. Тривожність є універсальною формою емоціопомної невдачі, яка бере участь в механізмі саморегуляції, сприяє мобілізації резервів техніки і стимулює пошукову активність. З іншої сторони відомо, що високий рівень тривожності є негативною характеристикою і несприятливо позначається на життєдіяльності людини. І якщо враховувати, що тривожність як стійка характеристика діагностується вже в дитячому віці, то без сумніву, вивчення дитячої й підліткової тривожності стоїть в ряду особливо актуальних. Проблема підліткової тривожності вивчалась багатьма дослідниками. Так, було виявлено, що підліткова тривожність тісно пов’язана з мотивацією навчання (А.К. Дусавицький та ін.), соціальним статусом (В.Р. Кисловська, Е.В. Панасюк), з успішністю навчання (А.К. Дусавицький, В.Н. Дружинін, Г.Б. Моніна). Слід відмітити, що в даний час в типологічній періодичній пресі все частіше з’являються публікації, що стосуються проблеми тривожності. Це вказує на зростання інтересу до вивчення цієї проблеми. Як вважає А.М. Прихожан, з останні 10 років кількість тривожних дітей шкільного віку збільшилась. Тривожність стає більш глибинною і особистісною [2]. З тривожністю пов‘язують шкідливість зміни емоційного напруження (ступінь мобілізації функцій організму для успішного виконання діяльності з врахуванням вольового акту) емоційною схвильованістю (появою негативних змін в рухових і психічних функціях). Згідно закону Тераса Додана надлишкова емоційна схвильованість негативно позначається на результатах діяльності. Деякі дослідники стверджують, що тривожність може бути причиною виникнення надмірного збудження, розсіяності, наповненості, тобто тими факторами, які сприяють виникненню емоційної нестійкості [9]. В інших роботах встановлення, що фактор тривожності може виступати стимулом підвищення ефективності діяльності в емоційних умовах [3,4]. Таким чином, тривожність може в одних випадках може підвищувати психічну діяльність людини в емоційних умовах діяльності. Це свідчить про невизначеність даного фактора в детермінації емоційної стійкості. Як уже відмічалось стійка особиста тривожність випливає у дітей с такими рисами: ¾ вразливість ¾ ранимість ¾ підвищена чутливість. Цей вид тривожності виступає як реакція на небезпеку того, що не існує, немає ні назви, ні чіткого образу, але небезпечне для людини втратою в себе, свого «Я». Така тривога у підлітка зумовлена внутрішнім конфліктом. Ситуативна тривожність як стан характеризується суб‘єктивно переживаючими емоціями: ¾ напруженість ¾ неспокій ¾ стурбованість ¾ нервозність. Цей стан виникає як емоційна реакція на стресову ситуацію і може бути різним по інтенсивності і динамічним по часу. Об’єкт дослідження: тривожність у підлітків Предмет дослідження: особливості виникнення тривожності у підлітковому віці Мета: емпіричним шляхом встановити рівень тривожності у підлітків. Завдання: 1. теоретичне обґрунтування проблеми дослідження 2. визначення рівня тривожності у підлітків 3. порівняння показників тривожності у дівчат та хлопців
|