КУРСОВА РОБОТА ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПІЗНАВАЛЬНОЇ І МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ ДІТЕЙ
ЗМІСТ
Вступ . . . .. . . . . .3
Розділ ІПРОБЛЕМА АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ І МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДОШКІЛЬНИКІВ В СУЧАСНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ . . . . .. . . . . . . . 1.1. Стан проблеми в психолого-педагогічній вітчизняній і зарубіжній літературі. . . . . . . . . . .. . . . . 1.2. Ігрова діяльність як засіб активізації мовленнєвої і пізнавальної активності в дефектологічній літературі. . . . . . . . . . . 1.3. Роль інтересу та емоційного фактору у розвитку вербально-логічного мовлення у розумово відсталих дошкільників. . . . . . . . 6 6 14 18
Розділ ІІ
ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПІЗНАВАЛЬНОЇ І МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ ДІТЕЙ . . . . .. . . . . . 2.1. Методика констатуючого експерименту . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2.2. Аналіз одержаних результатів . . . . . . . . . . . . . . . 26 26 30
Висновки
. . . . . . . . . .. . . . . 42
Список використаної літератури . . . . . . . .. . . . . . .45

Вступ
Розвиток і корекція пізнавальних можливостей розумово відсталих дітей тісно пов'язана з роботою з розвитку мовлення дітей. Пошук принципів, методів, форм і прийомів активізації пізнавальної і мовленнєвої діяльності був і залишається суттєвим розділом корекційної роботи у вихованні дошкільників. Тому проблема активізації постійно знаходиться в центрі уваги дослідників (Г.А. Власова, М.С. Певзнер, В.Г. Петрова, З.Н. Смирнова, М.П. Феофанов, Ж.І. Шиф та ін.). Вітчизняними вченими, що працюють в області спеціальної психології, були досягнуті значні успіхи в дослідженні пізнавальної діяльності розумово відсталої дитини. Для розкриття механізмів, що лежать в основі формування мотивів діяльності розумово відсталих дітей, мають велике значення у роботі зі спеціальної і загальної психології (Л.С. Виготський, Б.І. Пінський, Н.Г. Морозова, А.В. Петровський та ін.). У цих роботах показано, що для розумово відсталих дітей характерні порушення розвитку усіх психічних процесів і, особливо, - мислення, де відхилення виражені особливо яскраво. Особливості оволодіння дитиною змістовного програмного висловлювання безпосередньо віддзеркалює характер її мислення – здатність встановлювати змістовні зв'язки між явищами. Мислення, як відмічають Л.С. Виготський, М.І. Жинкін, О.О. Леонтьєв, О.Р. Лурія, представляє головне знаряддя розвитку системи лексичних і граматичних знань. Спеціально проведені дослідження показують, що у розумово відсталих учнів, для яких характерна недостатня пізнавальна і мовленнєва активність, слабкість узагальнення, доказовість мислення і «мислення вголос» майже не розвинені. І.Т. Власенко (1990) підкреслював: «Шлях до розуміння єдності мислення і мовлення відбувається через експериментальне вивчення дітей з тяжкими порушеннями мовлення і мислення (від наочно-дійового, ситуативного до абстрактно-логічного) на усіх етапах їх формування і функціонування». Проте залишаються мало розробленими розділи, такі моменти методичної системи, які потребують подальшого дослідження (наприклад, система ігрових вправ і завдань, які б одночасово активізували мовленнєву діяльність і пізнавальні процеси у розумово відсталих дошкільників. Це дозволило вважати обрану нами тему дослідження актуальною. Об'єктом вивчення був процес формування вербально-логічного мовлення у розумово відсталих дошкільників. Предмет дослідження – визначення і експериментальне обґрунтування психолого-педагогічних умов активізації мовленнєвої і мислительної діяльності дітей з порушенням інтелекту. Гіпотеза дослідження. Ми припустили, якщо побудувати процес інтелектуального і мовленнєвого виховання розумово відсталих дошкільників таким чином, щоб він сприяв формуванню інтересу до мислительної діяльності, то це дозволить не тільки значно підвищити розумову активність дітей, але й може привести і до значних якісних змін в їх розумовому і мовленнєвому розвитку. Мета дослідження: розробити систему ігрових завдань і ігор, які б викликали у дітей позитивні емоції і зацікавленість з метою активізації їх мовленнєвої і пізнавальної діяльності та дати наукове обґрунтування змісту корекційого навчання за цією системою. Для досягнення цієї мети були визначені завдання дослідження: · вивчити ступінь розробленості проблеми дослідження в загальній і спеціальній психолого-педагогічній літературі; · провести констатуючий експеримент з метою виявлення відхилень в пізнавальній і мовленнєвій діяльності розумово відсталих дошкільників; · провести навчальний експеримент і визначити ефективність розробленої системи корекційної роботи. Перераховані завдання вирішувалася з використанням таких теоретичних і емпіричних методів дослідження; · вивчення, аналіз і узагальнення загально-педагогічних і спеціальних літературних джерел з проблеми дослідження; · спостереження виховного процесу; · педагогічний експеримент констатуючого і навчального видів зі зіставленням даних, отриманих у контрольній та експериментальних групах.