ЗМІСТ
ВСТУП.. 3 Розділ I. Теоретичне дослідження проблеми уяви молодших школярів. 5 1.1. Загальна характеристика процесу уяви. 5 1.2. Аналіз поняття уяви в психологічній літературі. 9 Розділ II. Експериментальне дослідження уявлення у молодших школярів. 20 2.1. Методи експериментального дослідження. 20 2.2. Аналіз результатів дослідження особливостей уяви у молодших школярів. 21 2.3. Практичні рекомендації щодо підвищення розвитку уяви молодших школярів. 26 ВИСНОВКИ.. 30 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 31 Додатки. 34
ВСТУП Уява це психічний процес створення нового у формі образу або ідеї. Людина може думкою уявити собі те, що в минулому не сприймала або не робила, у нього можуть виникати образи предметів і явищ, з якими він раніш не зустрічався. Як і інші психічні процеси уява розвивається і формується протягом усього життя людини. Актуальність дослідження. В останній час в нашому суспільстві все більш гостро стоїть питання про виховання творчої особистості. У зв’язку з цим виникає необхідність у вивченні творчих процесів та знаходження шляхів його оптимізації. Традиційно в якості одного з важливих процесів, які включаються в любий творчий акт, розглядалось уявлення. Уявлення широко включене в творчу діяльність людини на різних етапах її життя. Проте особливо значимим являється виявлення, уявлення і його закономірностей при вивченні розвитку уяви, коли, як справедливо указував Л.С. Виготський, закладаються основи розвитку цього процесу. Значення уявлення, фантазії в житті маленької дитини відзначали практично всі психологи, які вивчали психологічний розвиток в онтогенезі. Деякі з них (В. Штерн, Д. Д’юї) стверджували, що уявлення дитини багатіше уявлення дорослого, інші (Л.С. Виготський, С.Л. Рубінштейн) вказували на відносність високого рівня дитячого уявлення, який можна оцінювати тільки в порівнянні з темпом розвитку інших психічних процесів[5.76]. . З цього приводу К.Д. Ушинський писав: "Уявлення дитини і бідніше, і слабкіше, і одноманітніше, ніж у дорослої людини, і не замикає в собі нічого поетичного, так як етичне почуття розвивається пізніш інших, але справа в тому, що і слабеньке дитяче уявлення має таку владу над слабкою і ще не зформованою душею дитини, якого не може мати розвинуте уявлення дорослої людини над його розвинутою душою [5, 54]. Значна увага уявлення в розвинутій психіці дитини потребує особистої уваги до її вивчення ї боку генетичних психологів. Однак до сих пір розвиток уявлення дитини розглядалось, в основному, у контексті розвитку різних видів дитячої діяльності, що приводило к виявленню переважно специфічних особливостей уявлення, зв’язаних з кожним конкретним видом діяльності: ігровій, зображувальній, музичній, мовній. Особо важну роль відводиться механізмам уявлення, можна намітити основну лінію можливої активації і формування уявлення, співвіднести загальні лінії його розвитку з особливими виявленнями уявленнями в навчальній діяльності дітей. Об’єкт дослідження – пізнавальна діяльність дітей молодшого шкільного віку. Предмет дослідження – особливості розвитку уявлення дітей. Задачі дослідження: 1. Виявити особливості уявлення у дітей молодшого шкільного віку. 2. Виявити вплив розвитку уяви на рівень успішності дітей. Гіпотеза: рівень розвитку уявлення може бути підвищено шляхом цілеспрямованого і систематичного навчання дітей на протязі молодшого шкільного віку. Наукова новизна дослідження складається в тому, що розвиток уявлення розглядається в динаміці, на протязі всього молодшого шкільного віку
|