Вступ………………………………………………………………………2 1. Теоретична частина………………………………………………………5 1.1. Етимологія поняття тривога………………………………………..5 1.2. Передумови розвитку тривоги………………………………………7 1.3. Страх та тривога…………………………………………………….10 1.4.Тривожність у дітей віком 11-16 років……………………………..13 1.5. Вплив релігії на людину…………………………………………….16 1.6. Висновки……………………………………………………….. …..18 2.Практична частина……………………………………………………….20 2.1. Методика виміру рівня тривожності Тейлора……………………20 2.2. Методика діагностики рівня шкільної тривожності Філліпса……22 2.3. Тест неіснуюча тварина……………………………………………….23 2.4. Висновки………………………………………………………………………..25 2.5.Таблиці та графіки …………………………………..27 Література…………………………………………………………………….34

Вступ Люди отримали у спадщину від своїх давніх предків набір певних якостей та емоцій, дозволяючи їм якось виявляти своє відношення до зовнішнього середовища та краще пристосовуватися до нього. При цьому увесь скарб людських хвилювань можна, як плюси магніту, розділити на дві протилежні групи. Одна з них містить позитивні емоції, штовхаючи нас до об’екта сприйняття. У цьому випадку ми прагнемо до чогось, нам це подобається, ми це любимо. Друга група емоцій, налаштована на захист організму від негативних впливів зовнішнього середовища, допомагає нам уникнути всього неприємного та не корисного. Більшість вчених вважає, що відчуття страху та тривоги присутнє усім тваринам і ще в більшій мірі людині с її тонко розвиненою психікою. Тварина може боятися тільки конкретної небезпеки, людина ж завдяки своїй уяві боїться ще і уявних бід, більшість з яких вона створює сама. Її дуже розвинутий мозок постійно створює монстрів та чудовиськ, оточуючих її існування. Створити новий страх легко, вбити його дуже важко із-за його нематеріальності. Краще всього це видно на прикладі вірувань та уявлень відсталих народів. Але не треба думати, що страх властивий тільки дикунам. Духовний досвід людства показує, що й більш достойні його представники виявили явну тривогу у критичних ситуаціях. Згідно Біблії навіть апостол Петер – учінь Христа, самим жалюгідним чином злякався у ніч коли схопили Христа. А перед цим він запевняв Ісуса , що не залишить його за жодних обставин. Але мудрий Христос знав, які слабкі бувають люди, та заздалегідь вибачив свого ученика. Пригадаємо як Петро запевняв Ісуса у своїй вірності: « Петре сказав Йому у відповідь: якщо усі соблазняться о тобі, я ніколи не соблазнюся. І Ісус сказав йому: істинно кажу тобі, що у цю ніч, перше ніж проспівають півні, тричі відречешся від Мене.» А далі була зрада Іуди, потрясіння та розгубленість серед апостолів, лишених свого поводиря, та чисто людське, та атнють не апостольське бажання Петра сховатися від небезпеки: « Петро ж сидів вне, на дворі. І підійшла до нього одна служниця і сказала: і ти був с Ісусом Галієляніном. Але він відрікся перед усіма, сказав: не знаю, що ти кажеш. Коли ж він виходив за ворота, побачила його інша, і каже іншим там: і цей був с Ісусом Назореем. І він знову відрікся с клятвою що нехає Цієї Людини. Трохи пізніше підійшли стоявши там і сказали Петру: точно і ти з них, ібо говір твій облачає тебе. Тоді він почав клястися та божитися, що не знає Цю Людину, і раптом проспівали півні. І згадав Петро слова, сказані йому Ісусом: перш ніж проспіває півень, тирчи відречешся від Мене. Та вишовши, плакав гірко.» (Ев. От Матф., гл. 26; 33-34, 69- 75). Таким чином тема страху та тривоги має дуже великий вплив на наше життя, ніж це здається на перший погляд. Усі ми живемо з цим вірусом, тільки у когось хвороба протікає у явній формі, а хтось тільки захворів. Тому є смисл розібратися краще у цьому явище, щоб звільнити нашу свідомість від страху та тревоги, що заважає нам жити щасливо. Об’єкт дослідження – Віруючі та не віруючі діти. Предмет дослідження – Тривожність у віруючих та невіруючих дітей. Мета – Дослідити чи впливає релігія на тривожність. Мета: 1 Проаналізувати питання з тривоги. 2 Дослідити тривожність. Гіпотеза – припустимо що віруючі діти менш тривожні ніж невіруючі.