Вступ

Питання педагогічної кофліктології майже нерозроблені у вітчизняній теорії. Протягом десятиліть вони розглядались, як правило, у зв’язку з рекомендаціями про застосування системи мір покарання. За останні роки з’явився ряд досліджень, які присвячені психологічним аспектам конфліктної взаємодії вчителя та учнів. В цих роботах підкреслюється необхідність глибокого та різностороннього аналізу педагогічних конфліктів (Петровская Л.О., Рибакова М.М., Кондратьева С.В., Семчук Л.А.). Актуальність вивчення педагогічних проблем, пов’язаних із подоланням конфліктності навчально-виховної взаємодіі, зумовлена потребами школи, процесами її демократизації та гуманізації. Довгий час в теорії та практиці конфлікти у спілкуванні „вчитель-учні” оцінювались односторонньо, як небажані явища, наслідки помилкової лінії поведінки вихователя, його недостатньої вимогливості. Педагогічними можна вважати конфлікти, які виникають в системі „вчитель-учні”, долання яких передбачає використання специфічної технології. Саме вони є найпоширенішими, саме їх подолання потребує від вчителя професійної майстерності. Що стосується конфліктної взаємодії вчителя з колегами, батьками учнів, шкільною адміністрацією, то ця взаємодія підпорядковується загально прийнятим нормам ділового спілкування і може бути предметом спеціального розгляду. Сучасні дослідники (Зязюн І.О, Анікеєва Н.П., Вінчикова Г.В., Смірнов С.А.) справедливо підкреслюють: „Императивная педагогика – бесконфликтная, поскольку деятельность в ее рамках основывается не на решении проблем, а на копировании и трансляции образцов уже известной деятельности”. Конфлікти не розв’язувалися, а подавлялися. Традиційні педагогічні реакції на порушення дітьми шкільного порядку та режиму відзначалися репресивністю. Об’єкт дослідження – процес спілкування в педагогічній діяльності. Предмет дослідження – умови запобігання конфліктів в педагогічній діяльності. Метою дослідження є розкриття механізму появи педагогічних конфліктів між вчителем та учнями у процесі навчання, а також розробка методики запобігання конфліктів. Завдання дослідження: 1. Розкрити психолого-педагогічні причини виникнення конфліктів між вчителем та учнями в процесі педагогічної діяльності. 2. Виявити технологію управління міжособистісними конфліктами. 3. Здійснити аналіз причин виникнення конфліктів між вчителем та учнями, уточнити шляхи їх попередження. 4. Розробити технологію шляхів запобігання конфліктів. Конфліктна ситуація завжди є екстраординарною, і переведення її у русло продуктивної взаємодії потребує від педагога творчого підходу, високої комунікативної компетентності, подолання стереотипів авторитарної педагогіки. Серйозні програми у розвитку педагогічної конфліктології негативно впливають на рівень професійного мислення сучасного вчителя, обертаючись невмінням долати виникаючі комунікативні труднощі. Зараз ми спостерігаємо феномен масового відчуження учнів від школи та вчителя, який пояснюється принциповими прорахунками в регуляції міжособистісного спілкування. Викоренити репресивність дуже важко. При загостренні міжособиснісних суперечностей, неслухняності дітей, порушенні шкільного режиму багато вчителів не бачать іншого виходу, крім застосування шкали покарань. Культура вирішення міжособистісних конфліктів має не тільки виховуюче, а й дидактичне значення (Амонашвілі Ш.О., Безрукова В.С.). Наприклад, зарубіжні вчені пов’язують високу результативність японської системи освіти з умінням вчителів уникати прямих зіткнень з дітьми, знаходити в проблемних ситуаціях компромісні рішення. Для того, щоб дати достатньо повну характеристику будь-якому явищу, необхідно вивчити його внутрішні та зовнішні зв’язки, їх взаємозалежність. З научної точки зору важливо виділити та чітко визначити зміст термінів, за допомогою яких описуються ті чи інші закономірності. В сучасній системі освіти відбувається гуманізація навчання, шкільного життя взагалі. Школа визначила цей процес як мету і стратегію діяльності. Як альтернативу авторитарного стилю педагогічного керівництва кращі вчителі сприйняли ідею співробітництва, організації навчання на особистісно-гуманній основі спілкування з учнями. Сутність цих ідей полягає у створенні комунікативного забезпечення навчання шляхом становлення контакту з учнями, ведення з ними діалогу. Удосконалення системи взаємодії вчителя з учнями на уроках сьогодні сприймається як істотний резерв поліпшення якості шкільного навчання, активізація пізнавальної діяльності учнів, розвитку їхніх пізнавальних інтересів. До основних конфліктологічних понять можна віднести: міжособистісні суперечності, конфлікт, конфліктна ситуація, об’єкт, суб’єкт, предмет конфлікту, інцидент. Розглянемо їх.

ЗМІСТ

Вступ ...............................................................................................................3
Розділ І. Теоретико-методологічні основи дослідження лідерства у дітей підліткового віку ...................................................................... 7
1.1. Психологічні особливості міжособистісних взаємовідносин в підлітковому віці ..................................................................... 7
1.2. Методологічні проблеми дослідження психологічного клімату та лідерства в групах підлітків ................................... 13
1.3. Наукове обґрунтування психологічного впливу міжособистісних виборів підлітків на мотивацію їх навчання ...................................................................................... 20
Розділ ІІ. Дослідження впливу лідерства на успішність навчання в групах підлітків .................................................................................. 29
2.1. Завдання, процес та методи дослідження ................................29
2.2. Результати дослідження ...........................................................30
Висновок ........................................................................................................46
Список літератури ........................................................................................48
Додатки ...........................................................................................................53

ЗМІСТ

ВСТУП....................................................................................................... 3 РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКУ ГЕНДЕРНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ СФЕРИ МОЛОДІ 1.1. Визначення поняття "гендер" у психології........................................ 6 1.2. Основні підходи вітчизняних та зарубіжних вчених до проблеми дослідження інтелектуальної сфери особистості................................................................... 11 1.3. Психологічні особливості молодості .............................................. 19 Висновки до першого розділу................................................................ 26 РОЗДІЛ II. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКУ ГЕНДЕРНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ СФЕРИ МОЛОДІ 28 2.1. Мета, задачі та методи експериментального дослідження............. 28 2.2. Аналіз та інтерпретація результатів дослідження........................... 36 Висновки до другого розділу................................................................. 55 РОЗДІЛ III. СПРИЯННЯ СТАТЕВОРОЛЬОВОМУ САМОВИЗНАЧЕННЮ ЖІНОК ТА ЧОЛОВІКІВ ВІКОМ ВІД 23 до 30 РОКІВ......................... 58 3.1. Розробка та апробування програми, спрямованої на подолання загальноприйнятих маскулінних і фемінних установок стосовно особистісної самореалізації чоловіків і жінок....................................................................... 58 3.2. Аналіз результатів контрольного дослідження……………………….65 ВИСНОВКИ............................................................................................. 67 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................................ 70 ДОДАТКИ................................................................................................ 74

В С Т У П

Людина стає тим, чим вона є, не розуміючи цього. Джамбаттістота Віко (італійський філософ) Історія людського буття – довга та цікава. На кожному етапі свого розвитку людина проходила ряд стадій: адаптація до навколишнього світу, взаємодія з іншими, де чітко виділялися ті, хто бажав керувати та ті, хто підкорялися їх владі. Повноцінна особистість лише в взаємозв’язку з іншими здатна досягнути своєї самореалізації. Будуючи стосунки з людьми, вона обирає певну позицію. Ця позиція залежить від світогляду особистості. Кожний етап взаємовідносин має свою специфіку. Особливо такі стосунки мають певну вагу, коли людина є членом референтної групи. Саме з таких причин складається своєрідні взаємовідносини. Член цієї групи має певний статус, контактує з іншими членами групи, організовує їх діяльність, планує динаміку розвитку групи. Це типовий лідер (формальний або неформальний). Лідером можливо бути від природи. Цьому можуть сприяти індивідуально-психологічні особливості: темперамент, характер, здібності і т. інше. Раціональне мислення може сприяти постановці правильних завдань в діяльності офіційного лідера. Але і соціальні фактори впливу на розвиток лідера відіграють не останню роль. Вони створюють певні ситуації, де особистість проявляє себе як керівник або як підлеглий. Наше завдання полягає в тому, щоб визначити роль соціально-психологічного впливу факторів лідера на клімат у групі старшокласників. Визначити, чи має це явище свою динаміку або специфіку? Таке питання є актуальним для нашої роботи. Об’єкт дослідження: лідерство в колективі старшокласників. Предмет дослідження: соціально-психологічні фактори впливу лідера на психологічний клімат у колективі старшокласників. Завдання: 1. Провести огляд теоретичних підходів лідерства. 2. Провести експериментальне дослідження. 3. Розробити психокорекційну та профілактичну програму з розвитку лідерських здібностей у старшокласників. Гіпотеза дослідження полягає в тому, що: 1. Існує зв’язок між індивідуальними якостями та соціальними явищами в процесі становлення людини, як лідера. 2. Є спеціальні вправи, тренінги, які допомагають розвити у особистості лідерський потенціал.

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………….3 РОЗДІЛ І. ТеоретичнЕ ДОСЛІДЖЕННЯ проблемИ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ розвитку ВОЛЬОВИХ ЯКОСТЕЙ ТА УСПІШНОСТІ В УЧБОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ……………………............................................................................6 1.1 Особливості навчальної діяльності студентів у вузі……………………..6 1.2 Психологічні особливості розвитку студентів другого курсу………….16 1.3 Вольові якості як компонент психологічної готовності до навчання у вузі………………………………………………………………………….21 1.4Вплив рівня розвитку вольових якостей на особливості студентів……….................................................................................................30 Розділ 2. Експериментальне дослідження ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ВОЛЬОВИХ ЯКОСТЕЙ та УСПІШНОСТІ В УЧБОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ другого курсу……………………………………………………………………………...35 2.1. Методи, цілі і задачі експериментального дослідження. ……………..35 2.2 Обробка та аналіз результатів експериментального дослідження…….38 РОЗДІЛ ІІІ. ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ВОЛЬОВИХ КОМПОНЕНТІВ ЯК НЕОБХІДНОГО ПРОЦЕСУ ОПТИМІЗАЦІЇ УСПІШНОСТІ В учбовій ДІЯЛЬНОСТІ………………………………………………………...49 3.1. Робота за корекційною програмою з метою оптимізації вольової сфери студентів-психологів………………………………………………….....................49 3.2Результати ефективності психокорекційної роботи…………………….64 3.3. Рекомендації для студентів – психологів……………………………….68 ВИСНОВКИ……………………………………………………………...........72 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ……………75 ДОДАТКИ

Зміст

Вступ................................................................................................................3 Розділ І. Теоретичні основи дослідження діалогічного спілкування вчителя з підлітками та його впливу на активність та настрій учнів на уроці………................................................................................................5 1.1. Основні підходи до дослідження діалогічного спілкування вчителя з підлітками……………………………………………..................5 1.2. Особливості впливу діалогічного спілкування вчителя на уроці з підлітками на їх емоції......................................................…........................9 Розділ ІІ. Експериментальне дослідження впливу діалогічного спілкування на емоції, на активність і настрій учнів на уроці.... .....21
2.1. Методики та умови експериментального дослідження………....21 2.2. Результати констатуючого експерименту по вивченню впливу діалогічного спілкування на активність та настрій учнів підліткового віку..................................................................................................................23 2.2.1. Аналіз результатів дослідження діалогічного спілкування......23 2.2.2. Аналіз результатів тестування станів активності і настрою, емоційних переживань підлітків..................................................................23 2.2.3. Аналіз залежності активності і настрою від стилів діалогічного спілкування вчителя з підлітками................................................................22 2.3.Психокорекційна робота по поліпшенню настрою та емоційної активності учнів підліткового віку.………………………........................31 Висновки.......................................................................................................44 Практичні рекомендації………………………………………………….46 Список використаних джерел...................................................................48

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….3 Розділ 1. Теоретичні основи дослідження взаємин між батьками і дітьми в сім’ї як чинника розвитку моральної поведінки підлітків……………....6 1.1. Проблема взаємин між батьками і дітьми в сім’ї в сучасних психологічних дослідженнях……………………………………......6 1.2. Моральна поведінка: її сутність та характерні особливості в підлітковому віці……………………………………………...…...…20 Розділ 2. Емпіричне дослідження взаємин між батьками і дітьми в сім’ї та розвитку моральної поведінки підлітків …………………………….….35 2.1. Організація емпіричного дослідження…………………………...35 2.2. Діагностика дитячо-батьківських взаємин в сім’ї та моральної поведінки підлітків …………………………………..………….…40 Розділ 3. Психологічні засоби формування дитячо-батьківських взаємин в сім’ї………………………………………………………………………….….51 3.1. Програма підвищення батьківської ефективності у виховних стосунках з дітьми…………………………………………………..51 3.2. Аналіз та обговорення отриманих даних………………………...69 ВИСНОВКИ………………………………………………….……………….....82 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………….………………....84 ДОДАТКИ……………………………………………………….……………....90

СОДЕРЖАНИЕ

ВВЕДЕНИЕ. 3 1.ТЕОРЕТИЧЕСКОЕ ОСНОВЫ ИССЛЕДОВАНИЯ ПРОБЛЕМЫ УСПЕШНОСТИ ЛИЧНОСТИ В СТАРШЕМ ШКОЛЬНОМ ВОЗРАСТЕ С УЧЕТОМ СОЦИАЛЬНО-ПСИХОЛОГИЧЕСКИХ ФАКТОРОВ.. 7 1.1. Успешность личности как социально-психологическая проблема. 7 1.2. Социально-психологические факторы успешного развития личности. 22 1.3. Психологические особенности развития личности старшеклассника. 29 2. ЭМПИРИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ СОЦИАЛЬНО-ПСИХОЛОГИЧЕСКИХ ФАКТОРОВ УСПЕШНОГО РАЗВИТИЯ ЛИЧНОСТИ СТАРШЕКЛАССНИКА 39 2.1. Организация и методическое обеспечение эмпирического исследования. 39 2.2. Анализ результатов исследования. 47 2.3. Программа психокоррекционной деятельности направленная на формирование успешности личности старшеклассника. 68 2.4. Анализ результатов исследования итогового тестирования. 78 ВЫВОДЫ.. 86 СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННОЙ ЛИТЕРАТУРЫ.. 89 ПРИЛОЖЕНИЕ А.. 95 ПРИЛОЖЕНИЕ Б. 98 ПРИЛОЖЕНИЕ В.. 109 ПРИЛОЖЕНИЕ Д.. 117

ВСТУП.

Актуальність проблеми. До категорії працівників схильних до ризику розвитку професійної деформації відносяться і співробітники кримінально виконавчої системи. Цьому сприяє безліч фізіологічних, психологічних, економічних і соціальних чинників. Рішення професійних задач вимагає від роботникiв виправних установ, інтенсивного спілкування і уміння будувати свої взаємини із засудженими і колегами, великої відповідальності за виконання своїх службових обов'язків. Інтенсифікація життя, соціально-політичні та соціально-економічні зміни, які відбуваються в Україні сьогодні, та сама специфiка роботи у виправної колонiї висувають до працівників нові, білиш складні вимоги, що безумовно впливає на психологічний стан працівників, провокує виникнення емоційного напруження, розвиток значної кількості професійних стресів. Одним із найважчих наслідків довготривалого професійного стресу є синдром «професійного вигорання». Більшість працівників організації працюють у доволі неспокійній, емоційно напруженій атмосфері, що вимагає постійної уваги й контролю за діяльністю і взаємодією з людьми. За таких умов стрес спричиняється безліччю стресогенів, які безперервно накопичуються в різних сферах життєдіяльності. Наразі почуття контролю над тим, що відбувається, може мати вирішальне значення. Якщо працівник реагує адекватним, адаптивним чином, він успішніше й ефективніше діє та підвищує свою функціональну активність і впевненість, натомість як дезадаптивні реакції ведуть по спіралі вниз, до «професійного вигорання». Коли вимоги (внутрішні та зовнішні) постійно переважають над ресурсами (внутрішніми й зовнішніми), у людини порушується стан рівноваги. Безперервне або прогресуюче порушення рівноваги неминуче призводить до «професійного вигорання». Існує сумна тенденція роботодавців і співробітників негайно покладати відповідальність за «професійне вигорання» на індивіда. Однак значна кількість важливих компонентів стресу притаманна професії чи посаді, серед яких робота у виправноїi колонiї займає одне з провідних місць. «Професійне вигорання» є кінцевим результатом сукупності факторів оточення, в якому людина працює, отриманої освіти, характеристик установи й особистiсних моментів. На даний момент немає однозначної вiдповiдi на те що ж є головним у виникненнi професiйного вигорання, що є основною причиною-особистiснi характеристики людини чи органiзацiйнi. Все це вимогає бiльш глибокого розгляду як теоретичних так i практичних аспектiв синдрому ‘вигорання’ що визначає успiшнiсть професiйної дiяльностi працiвникiв виправної колонiї. Основою ефективної i безупречної дiяльностi працiвникiв виправної колонiї є адекватнiсть фiзичних i психiчних характеристик тим об’ єктивним вимогам дiйсностi, якi ставляться до них, а також вiдповiдна професiйно-психологiчна пiдготовка. Вивчення та аналiз психологiчних причин, що призводять до синдрому ‘вигорання’ серед працiвникiв вiддiлу охорони виправної колонiї дозволять прогнозувати i попереджувати емоцiональнi порушення а також здiйснювати цiлiспрямованну профiлактичну роботу з працiвниками, що у кiнцевому результатi сприятиме пiдвищенню ефективностi дiяльностi у виправної колонiї. Актуальнiсть зазначенноi проблеми i недостатне її теоретичне i практичне обгрунтування й обумовило вибiр теми дослiдження, визначення об’єкта i предмета, формулювання гiпотези, постановку мети i завдань наукового пошуку. Об’єкт дослiдження: особливостi синдрому "професiйного вигорання” у спiвробiтникiв служби охорони виправної колонiї. Предмет дослiдження: Профiлактика синдрому "професiйного вигорання” у спiвробiтникiв служби охорони виправної колонiї. Мета дослiдження: визначити особливостi синдром "професiйного вигорання” у спiвробiтникiв служби охорони виправної колонiї. та розробити засоби профiлактики. Гiпотеза дослiдження склала припущення про те, що процес професiйного "вигорання” обумовлюєтся в значнiй мiрi нервово-психiчною нестiйкiстю до стесових чинникiв, що виникають в професiйнiй дiяльностi спiвробiтникiв служби охорони виправної колонiї. Завдання дослiдження: 1. Теоритично обгрунтувати проблему "професiйного вигорання” працiвникiв виправної колонiї . 2. Проаналiзувати основнi соцiально-психологiчнi чинники розвитку синдрому "професiйного вигорання” спiвробiтникiв служби охорони виправної колонiї. 3. Розробити програму тренiнгу з попередження та подоланнi синдрому "професiйного вигорання” спiвробiтникiв виправної колонiї . Методи дослiдження: методика "Дiагностики рiвня емоцiйного вигорання”В.В.Бойка, методика "Дослiдження синдрому "вигорання”, методика на визначення нервово-психiчної стiйкостi та ризику дезадаптацiї у стресi "Прогноз”, методика "Дослідження особистостi за допомогою Фрайбургського особистiснго опитувальника” (FPI) (форма В). Практичне значення дослiдження полягає в тому, що на основi результатiв визначаєтся можливiсть, проводити заняття з працiвниками виправної колонiї з метою зниження прояву негативних станiв, та вивчення методiв саморегуляцiї на пiдставi знаннь про особливостi їх професiйної дiяльностi Структура роботи. Робота складается зi вступу, двох роздiлiв, висновкiв та списку використаних джерел.

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………………3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ОСОБИСТІСТІ ДИТИНИ В КОНФЛІКТНІЙ РОДИНІ ……………………………………..7 1.1 Особливості функціонування сучасної сім’ї …………………………. 7 1.2. Психологічні причини формування дисфункційних сімей …………. 12 1.3. Психологічні особливості розвитку дитини молодшого шкільного віку …………………………………………………………. 24 1.4. Вплив батьківських відносин на психічний стан дитини …………… 31 РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ВПЛИВУ ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ БАТЬКІВСЬКИХ ВІДНОСИН НА ПСИХІЧНИЙ СТАН ДИТИНИ ……………………………… 45 2.1. Методичний арсенал експериментального дослідження …………….. 45 2.2. Обробка, аналіз і інтерпретація результатів експериментального дослідження ………………………………………52 РОЗДІЛ 3. ПСИХОКОРЕКЦІЙНА РОБОТА З МЕТОЮ НОРМАЛІЗАЦІЇ ПСИХІЧНОГО СТАНУ ДІТЕЙ З КОНФЛІКТНИХ СІМЕЙ …………………………………….70 3.1. Психологічні засади організації корекційної роботи ………………….70 3.2. Зміст психокорекційної роботи …………………………………………72 3.3. Ефективність психокорекційної роботи ………………………………..78 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ …………………...................................................... 83 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ ……………. 86 ДОДАТКИ ........................................................................................................... 90