Введення …………………………………………………………………….3 Розділ I. Проблема наочності в педагогічних для психологотипу ис- дотриманнях по дефектології (аналіз літератури зпроблеми наочності) ………………………………………………………………………………….6 Розділ II. Об'єктівні і суб'єктивні умови, що впливають на процес розуміння сюжетних картин (констатуючий експеримент)………18 ΙΙ.2 Методика експерименту……………………………………………….19 ΙΙ.3 Результаті експериментального дослідження ……………………..21 Розділ III. Прійомі роботи при описі сюжетних картин (навчальний експеримент, що сподівається)………………………………………………37 III. 1 Методика експериментального дослідження ……………………..40 III.2 Результаті експериментального дослідження ……………………..43 Висновок …………………………………………………………………….53 Бібліографія ……………………………………………………………..56
Введення...............................................................................................................................3 Глава І. Проблема життєвих уявлень у старшокласників з особливими потребами..........................................................................................................................................6 І.1. Сутність життєвих уявлень особистості...............................................................6 І.2. Проблема життєвих уявлень у теорії та практиці дефектології...................11 Глава ІІ. Особливості життєвих уявлень про своє майбутнє економічне становище в учнів старших класів допоміжної школи................................................................14 І І.1. Методика вивчення уявлень відносно економічного добробуту в учнів допоміжної школи .........................................................................................................14 І І.2. Результати дослідження.......................................................................................16 І І.3. Висновки................................................................................................................23 Глава ІІІ. Педагогічне забезпечення формування уявлень про своє економічне становище в учнів з особливими потребами..................................................................24 ІІІ.1. Організація та методика експерименту...............................................................24 ІІІ.2. Результати дослідження........................................................................................34 ІІІ.3. Педагогічні рекомендації......................................................................................44 Висновки.............................................................................................................................46 Список використаної літератури......................................................................................48 Додатки...............................................................................................................................52
На сучасному етапі розвитку спеціальної педагогіки значна увага приділяється розробці й теоретичному обґрунтування засад цілеспрямованої діяльності розумово відсталих дітей для повноцінного життя їх у соціумі. У учнів з особливими освітніми потребами порушення інтелектуального розвитку позначаються на формуванні узагальнених засобів дій в процесі сприймання предметів та явищ навколишньої дійсності. Значна обмеженість знань та уявлень про навколишній світ і природу, несформованість мисленевих операцій уповільнюють темп розвитку пізнавальної діяльності, а відтак - життєвої компетентності учнів. Спеціальні дослідження, які проведені в Україні останніми роками, сприяють подоланню стереотипів у розумінні проблем навчання і виховання, відходу від концентрації уваги лише на ураження дитини. Головною ідеєю сучасної спеціальної освіти є орієнтація на ефективне використання збережених систем і функцій здатних узяти на себе компенсаторно-корекційне навантаження, цілеспрямований розвиток психологічних процесів, обумовлюючих підвищення якості засвоєння знань, умінь і навичок школярів. Проблема забезпечення якості знань учнів спеціальної школи розглядається вченими (В.І. Бондар, Г.М. Блеч, І.В. Дмитрієва, І.Г. Єременко, А.І. Капустін, В.О. Липа, В.М. Синьов, Л.А. Співак, В.Є. Турчинська та ін.) переважно у плані загальної проблеми корекції розвитку дитини, а саме підвищення корекційної ролі навчання. В їх роботах доведено, що самостійне оволодіння учнями з інтелектуальними вадами розумовими і практичними діями утруднено, не дивлячись на те, що в наочно-практичній діяльності об’єктивно закладені сприятливі умови для розуміння необхідності виконувати ті чи інші операції. У зв’язку з чим включення учнів безпосередньо в діяльність ще не забезпечує їх розвиток. Безпосередній розвиток стає можливим лише тоді, коли діяльність школяра відбувається за умов спеціальної організації та використання вчителем різноманітних методів і прийомів навчання. Ефективність засвоєння навчального матеріалу учнями залежить від сформованості дії в якій опановують ся знання, але питання пошуку резервів розумового розвитку дітей з інтелектуальними вадами на принципах реалізації ідей Л.С. Виготського та його концепції формування вищих психічних функцій, залишається до кінця не вирішеними. Актуальність даної проблеми для теорії і практики спеціального навчання дітей з обмеженими розумовими можливостями та недостатня вивченість її в спеціальній педагогіці зумовили вибір теми наукового дослідження, об’єктом якого є розумова діяльність учнів 6-9 класів спеціальної школи в процесі традиційного і поетапно організованого навчання школярів природознавству. Предмет дослідження – система педагогічних умов підвищення якості знань з природознавства учнів з інтелектуальними вадами на основі поетапного формування їх розумових дій. Мета дослідження полягала в виявленні і теоретичному обґрунтування та перевірці системи педагогічних умов підвищення якості природознавчих знань школярів. Відповідно до мети дослідження були поставлені такі задачі: 1. Проаналізувати ступінь розробленості досліджуваної проблеми в загальній та спеціальній педагогіці. 2. Визначити особливості природознавчих уявлень і знань учнів з вадами розвитку. 3. Обґрунтувати психолого-педагогічні умови підвищення якості природознавчих знань дітей з особливими освітніми потребами. Теоретико – методологічною основою дослідження стали фізіологічні, психологічні і педагогічні концепції про особливості розвитку і формування особистості дитини з психофізичними вадами в умовах спеціально організованого навчально-виховного процесу (Г.М. Дульнєв, Б.І. Пінський, В.М. Синьов, Н.М. Стадненко); про динамічний підхід до вивчення сутності розумової відсталості та вивчення дитини (Л.С. Виготський); мобілізацію захисних механізмів мозку в протидію патологічному процесу (П.К. Анохін), про використання практичного засвоєння розумових операцій як необхідного шляху корекції недоліків психофізичного розвитку учнів (В.І. Бондар, І.В. Дмитрієва, І.Г. Єременко, А.І. Капустін, В.О. Липа), про закономірності та етапи засвоєння учнями знань (Д.М. Богоявленський, П.Я. Гальперін, Н.А. Менчинська, А.М. Леонтьєв та ін.). В роботі були використані такі методи психолого-педагогічного дослідження: - аналіз, синтез, узагальнення, систематизація психологічної і педагогічної літератури з проблеми дослідження; - вивчення і аналіз продуктів діяльності учнів; - узагальнення передового педагогічного досвіду; - педагогічний експеримент; - якісний і кількісний аналіз емпіричних даних дослідження.
Зміст Вступ…………………………………………………………….....3 - 5 Розділ І.Корекційно-розвивальна роль трудового навчання в спеціальній школі…………………………………………… 6 - 20 1.1.Значення труда в навчанні та вихованні дітей з психофізичними вадами…………………………………… 6-9 1.2.Психофізичні основи сенсомоторного розвитку учнів …... 10-12 1.3. Особливості розвитку сенсорної та рухової сфери молодших школярів з обмеженими можливостями та дошкільників підготовчої групи ………………………...… 13-20 Розділ ІІ.Вивчення особливостей сенсомоторного розвитку учнів 1-го класу та дошкільників підготовчої групи загальноосвітнього дитячого садка в процесі виконання практичної роботи …………………………………………. 21- 33 2.1.Задачі та методика констатуючого дослідження ………….21- 22 2.2.Результати констатуючого дослідження …………………..23 - 33 висновки до ІІ розділу ………………………………………….34 Розділ ІІІ.Шляхи вдосконалення сенсорної та рухової сфери у учнів з обмеженими можливостями в процесі трудового навчання…………………………………………………… 35 - 49 3.1.Методика формуючого дослідження ………………………35 - 41 3.2.Результати експериментального навчання ………………...42 - 49 Висновки ………………………………………………………………..50 - 52 Список використаної літератури ……………………………………53 - 57
ВСТУП На сучасному етапі розвитку спеціальної педагогіки значна увага приділяється розробці й теоретичному обґрунтування засад цілеспрямованої діяльності розумово відсталих дітей для повноцінного життя їх у соціумі. У учнів з особливими освітніми потребами порушення інтелектуального розвитку позначаються на формуванні узагальнених засобів дій в процесі сприймання предметів та явищ навколишньої дійсності. Значна обмеженість знань та уявлень про навколишній світ і природу, несформованість мисленевих операцій уповільнюють темп розвитку пізнавальної діяльності, а відтак - життєвої компетентності учнів. Спеціальні дослідження, які проведені в Україні останніми роками, сприяють подоланню стереотипів у розумінні проблем навчання і виховання, відходу від концентрації уваги лише на ураження дитини. Головною ідеєю сучасної спеціальної освіти є орієнтація на ефективне використання збережених систем і функцій здатних узяти на себе компенсаторно-корекційне навантаження, цілеспрямований розвиток психологічних процесів, обумовлюючих підвищення якості засвоєння знань, умінь і навичок школярів. Проблема забезпечення якості знань учнів спеціальної школи розглядається вченими (В.І. Бондар, Г.М. Блеч, І.В. Дмитрієва, І.Г. Єременко, А.І. Капустін, В.О. Липа, В.М. Синьов, Л.А. Співак, В.Є. Турчинська та ін.) переважно у плані загальної проблеми корекції розвитку дитини, а саме підвищення корекційної ролі навчання. В їх роботах доведено, що самостійне оволодіння учнями з інтелектуальними вадами розумовими і практичними діями утруднено, не дивлячись на те, що в наочно-практичній діяльності об’єктивно закладені сприятливі умови для розуміння необхідності виконувати ті чи інші операції. У зв’язку з чим включення учнів безпосередньо в діяльність ще не забезпечує їх розвиток. Безпосередній розвиток стає можливим лише тоді, коли діяльність школяра відбувається за умов спеціальної організації та використання вчителем різноманітних методів і прийомів навчання. Ефективність засвоєння навчального матеріалу учнями залежить від сформованості дії в якій опановують ся знання, але питання пошуку резервів розумового розвитку дітей з інтелектуальними вадами на принципах реалізації ідей Л.С. Виготського та його концепції формування вищих психічних функцій, залишається до кінця не вирішеними. Актуальність даної проблеми для теорії і практики спеціального навчання дітей з обмеженими розумовими можливостями та недостатня вивченість її в спеціальній педагогіці зумовили вибір теми наукового дослідження, об’єктом якого є розумова діяльність учнів 6-9 класів спеціальної школи в процесі традиційного і поетапно організованого навчання школярів природознавству. Предмет дослідження – система педагогічних умов підвищення якості знань з природознавства учнів з інтелектуальними вадами на основі поетапного формування їх розумових дій. Мета дослідження полягала в виявленні і теоретичному обґрунтування та перевірці системи педагогічних умов підвищення якості природознавчих знань школярів. Відповідно до мети дослідження були поставлені такі задачі: 1. Проаналізувати ступінь розробленості досліджуваної проблеми в загальній та спеціальній педагогіці. 2. Визначити особливості природознавчих уявлень і знань учнів з вадами розвитку. 3. Обґрунтувати психолого-педагогічні умови підвищення якості природознавчих знань дітей з особливими освітніми потребами. Теоретико – методологічною основою дослідження стали фізіологічні, психологічні і педагогічні концепції про особливості розвитку і формування особистості дитини з психофізичними вадами в умовах спеціально організованого навчально-виховного процесу (Г.М. Дульнєв, Б.І. Пінський, В.М. Синьов, Н.М. Стадненко); про динамічний підхід до вивчення сутності розумової відсталості та вивчення дитини (Л.С. Виготський); мобілізацію захисних механізмів мозку в протидію патологічному процесу (П.К. Анохін), про використання практичного засвоєння розумових операцій як необхідного шляху корекції недоліків психофізичного розвитку учнів (В.І. Бондар, І.В. Дмитрієва, І.Г. Єременко, А.І. Капустін, В.О. Липа), про закономірності та етапи засвоєння учнями знань (Д.М. Богоявленський, П.Я. Гальперін, Н.А. Менчинська, А.М. Леонтьєв та ін.). В роботі були використані такі методи психолого-педагогічного дослідження: - аналіз, синтез, узагальнення, систематизація психологічної і педагогічної літератури з проблеми дослідження; - вивчення і аналіз продуктів діяльності учнів; - узагальнення передового педагогічного досвіду; - педагогічний експеримент; - якісний і кількісний аналіз емпіричних даних дослідження.
Вступ………………………………………………………………........................3 Розділ І. Аналіз літературних першоджерел з проблеми дослідження…………………………………………………………….…………6 1.1.Сутність морального виховання і морального розвитку дитини………………………………………………………………… …………..6 1.2.Своєрідність морального розвитку розумово відсталої дитини…………………………………………………………………...................9 1.3. Роль казки в морально-етичному вихованні розумово відсталих учнів………………………………………………………………………............13 Розділ ІІ. Дослідження моральної вихованості розумово відсталих молодших школярів ………………………………………………………….20 2.1. Методика і організація констатувального експерименту………….......................20 2.2. Особливості знань розумово відсталих учнів про норми моралі…………………………………………………………………….. .........……28 Розділ ІІІ. Виховання моральних якостей розумово відсталих учнів молодших класів засобами казки на уроках читання……………………..36 3.1. Методика формувального експерименту……………………………….36 3.2. Результати формувального експерименту………………………….……45 Висновки..………………………………………………………………….........51 Список використаних джерел………………………………………………...58
1. ВСТУП…………………………………………………………………….3 -6 РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОБЛЕМИ ТИПОВИХ ПОМИЛОК ПРИ ЧИТАННІ У УЧНІВ З КОМПЛЕКСНИМИ ПОРУШЕННЯМИ (ІНТЕЛЕКТУ ТА ЗОРУ)…………………………………………………………………….7-26 1.1. Сучасні уявлення про симптоматику та механізми порушень читання………………………………………………………………………..7-12 1.2. Особливості читання учнями літературного тексту…………………12-15 1.3. Аналіз роботи спеціальних шкіл по корекції порушень читання у учнів з порушенням інтелекту ………………………………………………………15-26 РОЗДІЛ ІІ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ТИПОВИХ ПОМИЛОК ПРИ ЧИТАННІ РУКОПИСНОГО ТА ДРУКОВАНОГО ТЕКСТУ ДІТЬМИ З КОМПЛЕКСНИМИ ПОРУШЕННЯМИ (ІНТЕЛЕКТУ ТА ЗОРУ)………………………………………………………………………….27-38 2.1. Методика констатуючого експерименту при вивченні типових помилок читання………………………………………………………………………..28-31 2.2. Аналіз результатів констатуючого експерименту…………………….31-38 РОЗДІЛ ІІІ. СИСТЕМА РОБОТИ З ВИКОРИСТАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ВПРАВ ПРИ ВИПРАВЛЕННІ ПОМИЛОК ЗА ЧИТАННЯ ДРУКОВАНОГО ТА РУКОПИСНОГО ТЕКСТУ У УЧНІВ З КОМПЛЕКСНИМИ ПОРУШЕННЯМИ (ІНТЕЛЕКТУ ТА ЗОРУ)………………………………39-54 3.1. Методика навчаючого експерименту…………………………………..40-47 3.2. Результати експериментального навчання…………………………….47-54 Висновки……………………………………………………………………...55-57 Список використаної літератури……………………………………………58-60
Зміст Вступ…………………………………………………………………………...3 Розділ І. Теоретичні засади використання дидактичної гри в процесі навчання грамоти…………………………………………………………… 9 1.1. Актуальні питання дитячої гри…………………………………………..9 1.2. Походження і сутність гри……………………………………………….10 1.3. Психолого-педагогічні основи навчання грамоти розумово відсталих школярів………………………………………………………………………… 17 1.4. Корекційно-розвиваюча роль дидактичних ігор і вправ у навчанні розумово відсталих учнів……………………………………………………… 21 Розділ ІІ. Особливості пізнавальної діяльності учнів перших класів допоміжної школи на уроках навчання грамоти………………………….. 30 2.1. Організація і методика констатувального експерименту………………….30 2.2. Результати дослідження……………………………………...……………33 Розділ ІІІ. Система роботи з активізації пізнавальної діяльності розумово відсталих школярів засобами дидактичної гри на уроках рідної мови……….. 37 3.1. Організація і методика формувального експерименту……………………37 3.2. Результати дослідження…………………………………………………...52 3.3. Узагальнення отриманих результатів……………………………………...55 Висновки………………………………………………………………………..59 Список використаних джерел……………………………………………….64
ЗМІСТ Вступ…………………………………………………………………………….3 Розділ 1 Розвиток самостійності учнів допоміжної школи як передумова їхнього корекційного навчання ……………………………..7 1.1. Проблема самостійності розумово відсталих дітей в психолого-педагогічній літературі …………………………………………………………..7 1.2. Аналіз досвіду роботи з організації самостійної роботи учнів допоміжній школи ………………………………………………………………….……….18 Висновки до 1 розділу …………………………………………………………23 Розділ 2 Стан сформованості самостійності учнів допоміжної школи в роботі з підручником ………………………………………………………..…26 2.1. Методика констатуючого експерименту…………………………………. 26 2.2. Результати констатуючого експерименту ……………………………….. 30 Висновки до 2 розділу ……………………………………………………..… 44 Розділ 3 Особливості організації самостійної роботи учнів старших класів допоміжної школи……………………………………………………...47 3.1. Організація та зміст формуючого експерименту…………………………47 3.2. Обговорення результатів формуючого експерименту……………………49 Висновки до 3 розділу ……………………………………………………….. 65 Висновки………………………………………………………………….…67 Список використаних джерел…………………………………….70
Поиск