ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………3-5 Розділ 1. Теоретичне обґрунтування сутності явища полісемії в німецькій мові……………………………………………………………………………..5-18 1.1. Значення слова. Полісемія………………………………………...5-10 1.2. Структурні відносини між значеннями багатозначного слова. Типи полісемії………………………………………………………………..10-18 Розділ 2. Якісне та кількісне вивчення явища полісемії у німецькомовній художній літературі………………………………………………………….19-29 2.1. Методи розмежування значень багатозначного слова…………19-24 2.2. Квантитативне вивчення полісемії на основі німецькомовного твору „Bei uns zu Lande auf dem Lande" (Annette von Droste-Hülshoff)………………………………………………………………..24-29 Висновки……………………………………………………………………..30-32 Резюме німецькою мовою………………………………………………….33-35 Список використаної літератури…………………………………………36-38 Додатки………………………………………………………………………39-56 Додаток І……………………………………………………………………..40-55 Додаток ІІ………………………………………………………………………..56

 

ВСТУП

Словниковий склад мови постійно змінюється: з’являються нові слова, зникають ті, що застаріли, а деякі слова розширюють своє змістове поле, тобто виникає таке явище як полісемія. Полісемія є результатом перенесення назви з одного предмета на інший, що зумовлюється, перш за все невідповідністю між обмеженим числом мовних одиниць та безкінечним числом предметів і явищ зовнішнього світу. Нерідко слово отримує нове (метафоричне) значення внаслідок того, що використовується для позначення предмета, який вже має назву. Це змушує вважати, що виникнення багатозначності зумовлене не лише принципом економії зусиль, але й деякими іншими факторами, пов’язаними з виконанням мовою і номінативної, і емотивно-експресивної функцій. Таким чином, причини формування та функціонування полісемії в мові становлять одне з найголовніших питань, які мають вирішити дослідники цього явища. Різні лінгвістичні школи по-різному трактують багатозначність, а такі вчені як О. О. Потебня та Г. Шмідт взагалі її заперечують, виокремлюючи багатолексемність. У сучасній лінгвістиці склалися два основних напрямки вирішення проблеми. Це – теорія невизначеності, вживана в сучасній західноєвропейській лінгвістиці, та східноєвропейська теорія лексико-семантичної варіативності. За останньою теорією, що практично відповідає точці зору мовця, який кодує висловлювання від думки до слова, семантема (семантична система багатозначного слова) розглядається як рухома динамічна система, яка за своєю знаковою та мовною природою схильна до варіювання (В. В. Виноградов, О. І. Смирницький, K. O. Erdmann, M. Kaempfert, E. W. Schneider та ін.). Проблемою полісемії займалося багато вчених. Серед західних слід відзначити таких дослідників, як K. A. Allendorf, S. Ullmann, Е. Coseriu, І. Rosengren, G. Wotjak, Th. Schippan, Н. Henne, H. Enders, М. Bierwisch, P. Deane, D. Geerarts, G. Kleiber, S. Schierholz, K. O. Erdmann, M. Kaempfert, E. W. Schneider, M. Campos, D. Gorfein, R. Hoffmann, K. Malmkjaer, M. Pinkal, B. Rieger, D. Wolf, W. Wolski. Серед російських та українських лінгвістів до питання полісемії зверталися В. В. Левицький, Т. Р. Кияк, О. Д. Огуй, А. М. Науменко, І. В. Корунець, Ю. Д. Апресян, В. В. Виноградов, О. І. Смирницький, Д. Н. Шмелєв, І. Г. Ольшанський Л. М. Васильєв, Ю. А. Полікарпов та ін. Актуальність дослідження полягає в тому, що явище полісемії стає в багатьох мовах з кожним роком більш поширеним через розвиток технологій, приладів та процесів, які треба називати. Багатозначність суттєво впливає на процес вивчення іноземної мови, бо ускладнює процес розуміння мовлення, яке містить полісемічні слова. Крім того, за останні 70 років на Сході та Заході накопичився чималий позитивний досвід у розв’язанні цієї проблеми. Він, однак, залишився практично ізольованим, "досвідом у собі” частково роз’єднаних лінгвістичних шкіл східноєвропейської та західноєвропейської лінгвістики, який потрібно узагальнити у цілісній, інтегруючій праці. Об’єктом дослідження виступає багатозначність слів у сучасній німецькій мові, а предметом – основні та переносні значення багатозначного слова та методи розмежування цих значень. Головною метою дослідження є зіставний опис основних підходів до полісемії та цілісна інтерпретація проблем полісемії і пошуки шляхів її розв’язання на основі німецькомовних текстів художньої літератури. З урахуванням зазначеної мети та специфічних аспектів аналізу в дослідженні виконуються такі завдання: 1. Вивчення структурних відносин між значеннями слова. 2. Визначення особливостей прояву полісемії як варіативності в німецькій мові, аналіз причин полісемії через невизначеність та варіативність. 3. Розгляд проблеми полісемії та омонімії. 4. Розгляд та порівняння методів розмежування значень багатозначного слова. 5. Апроксимативно-статистичне вивчення кількісних характеристик полісемії в німецькій мові та літературі. Основними методами дослідження були методи наукового пошуку, вивчення, аналізу та синтезу наукової літератури вітчизняних та зарубіжних дослідників з названої теми у сфері лінгвістики, елементи аппроксимативно-статистичного аналізу, порівняльний метод, метод використання словникових дефініцій. Наукова новизна полягає у спробі комплексного розгляду явища полісемії у сучасній німецькій мові, а практична цінність полягає у наявності можливостей використання результатів дослідження, отриманих при поєднанні кількох методів для розмежування різних значень багатозначного слова при розгляді художніх творів німецькомовної літератури. Основна мета, завдання та методика дослідження зумовили структуру курсової роботи, яка складається зі вступу, двох розділів, висновків, резюме, списку використаної літератури. Розділ І - Теоретичне обґрунтування сутності явища полісемії в німецькій мові, розділ ІІ – Якісне та кількісне вивчення явища полісемії у сучасній німецькомовній літературі. Список використаної літератури включає джерел 28 джерел.