TU5 - ГОТОВЫЕ ДИПЛОМНЫЕ РАБОТЫ, КУРСОВЫЕ ЦЕНА В УКРАИНЕ -

Використання персональних комп’ютерів захопило практично всі сфери діяльності, які пов’язані зі сприйняттям, обробкою та передачею інформації. На даний момент персональні комп’ютери широко використовуються в адміністративній, науковій, інженерно-технічній і творчій діяльності, освітянській і побутовій сферах, бізнесі, виробництві і т.д. Простота практичного спілкування з персональним комп’ютером і потужне програмне забезпечення робить його доступним і необхідним для роботи великої кількості користувачів, які працюють з прикладним програмним забезпеченням, не зобов’язані вміти програмувати. Неспеціалісти в інформаційних технологіях розуміють, що за допомогою комп’ютера можливим є вирішення широкого кола проблем, однак які з них можна вирішувати, а які неможливо, і якою ціною досягається таке вирішення, вони уявляють собі досить приблизно. Інформаційна революція є ознакою нашого часу і інтенсивне впровадження інформаційних технологій вимагає від спеціалістів усіх сфер діяльності комп’ютерної грамотності. Звичайно ж, будуть існувати і висококваліфіковані професіонали в цій сфері, і неграмотні в ній, але неграмотність повинна означати відсутність професіоналізму, а не повне незнання і нерозуміння предмету. В області комп’ютерної техніки та технології спостерігається сильне розшарування суспільства. З одного боку, є достатньо професіоналів високого класу, а з іншого – багато людей, які бажають використовувати комп’ютери в своїй повсякденній діяльності, і в той же час досить сильно помиляються в основних питаннях, які пов’язані із застосуванням комп’ютерів. Тому дуже важливо, по можливості усунути непорозуміння, які виникають між професіоналами та споживачами їх праці, розвіяти стереотипні уявлення, в різній мірі притаманні людям, які реально визначають темпи впровадження комп’ютерних технологій – керівникам різних державних та комерційних підприємств. Комп'ютер (англ. computer - обчислювач) являє собою програмувальне элек-тронное пристрій, здатне обробляти дані й робити обчислення, а також вы-полнять інші завдання маніпулювання символами. Існує два основних класи комп'ютерів: - цифрові комп'ютери, що обробляють дані у вигляді числових двійкових кодів; - аналогові комп'ютери, що обробляють безупинно мінливі фізичні вес-чини (електрична напруга, час і т.д.), які є аналогами величин, що обчислюють. Оскільки в цей час переважна більшість комп'ютерів є цифро-выми, далі будемо розглядати тільки цей клас комп'ютерів і слово "комп'ютер" упот-реблять у значенні "цифровий комп'ютер". Основу комп'ютерів утворить апаратури (HardWare), побудована, в основному, з використанням електронних й електромеханічних елементів і пристроїв. Принцип дії комп'ютерів складається у виконанні програм (SoftWare) - заздалегідь заданих, чітко певних послідовностей арифметичних, логічних й інших операцій. Будь-яка комп'ютерна програма являє собою послідовність окремих команд. Команда - це опис операції, що повинен виконати комп'ютер. Як прави-ло, у команди є свій код (умовна позначка), вихідні дані (операнды) і резуль-тат. Наприклад, у команди "скласти два числа" операндами є що складають, а результа-том - їхня сума. А в команди "стіп" операндов ні, а результатом є припинення ра-боты програми. Результат команди виробляється по точно певним для даної команди прави-лам, закладеним у конструкцію комп'ютера. Сукупність команд, виконуваних даним комп'ютером, називається системою команд цього комп'ютера. Комп'ютери працюють із дуже високою швидкістю, що становить мільйони - сотні мільйонів операцій у секунду. Персональні комп'ютери, більш ніж який-небудь інший вид ЕОМ, сприяють пер-ходу до нових комп'ютерних інформаційних технологій, яким властиві: - дружній інформаційний, програмний і технічний інтерфейс із пользова-телем; - виконання інформаційних процесів у режимі діалогу з користувачем; - наскрізна інформаційна підтримка всіх процесів на основі інтегрованих баз даних; - так називана "безпаперова технологія". Комп'ютер - це багатофункціональний електронний пристрій для нагромадження, обробки й передачі інформації. Під архітектурою комп'ютера розуміється його логічна організація, структура й ресурси, тобто засобу обчислювальної системи, які можуть бути виділені процесу обробки даних на певний інтервал часу. В основу побудови більшості ЕОМ покладені принципи, сформульовані в 1945 р. Джоном ФОН Нейманом: 1. Принцип програмного керування (програма складається з набору команд, які виконуються процесором автоматично один за одним у певної послідовності). 2. Принцип однорідності пам'яті (програми й дані зберігаються в одній і тієї ж пам’яті; над командами можна виконувати такої ж дії, як і над даними). 3. Принцип адресності (основна пам'ять структурно складається з нумерованих осередків). ЕОМ, побудовані на цих принципах, мають класичну архітектуру. Архітектура ПК визначає принцип дії, інформаційні зв'язки й взаємне з-єднання основних логічних вузлів комп'ютера: - центрального процесора;
- основної пам'яті;
- зовнішньої пам'яті;
- периферійних пристроїв.
Основні електронні компоненти, що визначають архітектуру процесора, размещаются на основній платі комп'ютера, що називається системної або материнської (MotherBoard). А контролери й адаптери додаткових пристроїв, або самі ці устрой-ства, виконуються у вигляді плат розширення (DаughterBoard - дочірня плата) і подключаются до шини за допомогою рознімань розширення, називаних також слотами розширення (англ. slot - щілина, паз).