ВСТУП

Будь-який мовний стиль, як і мова загалом, не стоїть на місці, а перебуває в постійному розвиткові, у якому періоди поступу й розквіту часом змінюються періодами застою чи кризи. І тому виявлення нових тенденцій у використанні мовних одиниць різних рівнів у певному стилі належить до актуальних завдань сучасної лінгвістики, розв’язання яких неможливе без дослідження мови на синхронному зрізі. Розширення функцій науки в сучасному суспільстві, її злиття з виробництвом, побутом та іншими сторонами життя зумовили формування нової сфери людської діяльності — науково-технічної. Залучення до цієї сфери істотної частини соціуму привело до виникнення нової форми суспільної свідомості зі специфічними комунікативними цілями, типовими ситуаціями спілкування, типовими висловлюваннями, типовими текстами. Науково-технічна сфера справляє свій вплив на характер і спрямованість фундаментальних досліджень, на матеріалі умови суспільного та індивідуального буття, на стиль мислення і, звичайно ж, на мову. У сучасний період, коли текстотвірною діяльністю в науково-технічній сфері охоплено велику кількість людей, традиції оперування мовними засобами активно переносяться в інші сфери — художню, побутову тощо. Це впливає на розвиток усіх стилів сучасної української мови і на літературну мову в цілому. Стрімкий розвиток сучасної науки в Україні і світі, динамічна технократизація щоденного життя засвідчили загальну інтелектуалізацію суспільства. Загальна інформатизація суттєво вплинула на мову спеціальних наукових видань. Окреслилася тенденція до розмивання, змішування стилістичних перегородок. Зміни від початку 90-х років ХХ ст. мовних пріоритетів українського суспільства, насамперед посилення ролі української мови, актуалізували необхідність створення досліджень наукової мови. Так, науковий стиль сучасної української мови в колі інтересів фахівців різних галузей. Зокрема особливості наукового стилю активно досліджують мовознавці-термінологи. Через те що науковий стиль не обмежений сукупністю термінів, а становить сферу, де мовні засоби різних рівнів відзначаються специфікою використання, у сучасному мовознавстві досліджують й інші — нетермінологічні — проблеми наукового стилю. Структуру й композицію наукового тексту, зокрема лексичний склад, словотвір та синтаксис спостерігала А.П. Коваль; семантико-синтаксичну організацію наукового стилю досліджують С.Я. Єрмоленко, В.П. Ачилова; функції вставних слів у наукових текстах вивчає С.К. Богдан; теоретичним проблемам наукового стилю присвячено праці Т.І. Панько, Л.А. Алексієнко; використання дієслівних словосполучень з об’єктними відношеннями в наукових економічних текстах як стильоутворювальних одиниць аналізу Л.М. Дяченко; функціонування синтаксичних конструкцій і сурядних та підрядних сполучників у наукових текстах описано в розвідках К.Г. Городенської; специфіку синтаксичних структур, уживаних у сучасній науковій мові, схарактеризовано в працях Н.О. Ковальової, В.І. Кухарєвої; семантико-граматичні функції загальнонаукової та загальновживаної лексики у філологічному тексті спостережено в праці Н.Г. Попович; науковий жаргон досліджує П.О. Селігей; у дослідженні І.В. Гавриш визначено характерні тенденції та закономірності розвитку українського наукового стилю 20-30-х рр.. ХХ ст. Грунтовним, фундаментальним дослідженням, у якому проблеми реалізації мови в науково-технічній сфері розв’язані в широкому контексті соціальних, когнітивних, лінгвістичних проблем, є праця Н.Ф. Непийводи «Мова української науково-технічної літератури (функціонально-стилістичний аспект)». Вивчення наукової мови як самостійної функційної підмови зі своєю специфікою призначення, засобів і способів використання має велике значення. Українськомовний науковий стиль довгий час не розвивався через історичні обставини. Інтерференційний вплив російської мови призвів до деформації лексичної й словотвірної систем української мови; деструктивні наслідки інтерференції наявні і в синтаксисі наукового стилю. Своєрідність організації виражальних засобів, різноманітність жанрових варіацій, стійкість мовних показників, повернення мовних одиниць, що відображали синтаксичну й лексичну самобутність української наукової мови, потужний вплив англійської мови як домінантної в міжнародному науковому просторі — усе це, безперечно, робить українську наукову мову одним із найактуальніших об’єктів дослідження. Утвердження української мови як державної потребує не лише змін у практиці її застосування, а й нового бачення питань її функціонування в різних сферах суспільного буття. Особливої уваги заслуговує науковий стиль, оскільки дві хвилі русифікації деформували його найбільше — порівняно з іншими стилями сучасної української літературної мови. Досягти мовної внормованості наукового стилю можна лише розв’язавши численні як позамовні, так і власне мовні проблеми. До позамовних можна віднести зокрема проблемупіднесення суспільного статусу української мови. Серед власне мовних актуальною є проблема вироблення теоретичних засад функціонування української мови у науковій сфері, а також дослідження засобів забезпечення пізнавально-комунікативної повноцінності наукового стилю. Все сказане вище обумовлює актуальність дослідження мовних особливостей наукового стилю. Предметом роботиє одиниці різних мовних рівнів, що були дібрані з наукових текстів. Об’єктом магістерськоїє українська наукова мова. Метою роботиє дослідження мовних особливостей наукового стилю. Для реалізації мети були визначені наступні завдання : — з’ясувати ресурси оновлення наукового стилю; — описати основні граматичні, лексичні та стилістичні характеристики наукових текстів; — дослідити синтаксис наукового мовлення; — установити основні типи синтаксичних конструкцій досліджуваних наукових текстів; — охарактеризувати мовні особливості наукового стилю. Основним методом дослідження є описовий. Джерельною базою слугували науково-теоретичні журнали, зокрема «Вісник Академії митної служби України. Серія «Технічні науки», «Вісник економічної науки України», «Вісник Львівського університету. Серія «Біологія», «Вісник Львівського університету. Серія «Геологія», «Вісник Львівського університету. Серія хімічна», «Вісник Львівського університету. Серія фізична». Наукова новизна роботи полягає в тому, що здійснено комплексний аналіз функціонування різних мовних одиниць у науково-технічних текстах на значному прошарку матеріалу. Теоретичне значеннямагістерської роботи полягає в тому, що опис і аналіз досліджуваного матеріалу дозволить розширити та збагатити наші уявлення про особливості наукового стилю. Практична цінністьроботи полягає в тому, що матеріали дослідження можуть бути використані при викладанні курсів «Сучасна українська літературна мова», «Стилістика», «Ділова українська мова», «Термінологія». Теоретичні висновки й узагальнення допоможуть у практиці термінотворення, у виробленні стилістичних, синтаксичних та лексичних норм наукового стилю. Апробація магістерскої. Виступ на конференції 19 квітня 2011 року. Наталенко В.В. Ускладнені речення в науковому тексті // Актуальні питання сучасної науки. Випуск 3 / Матеріали науково-теоретичної та науково-методичної конференції викладачів та студентів Слов’янського державного педагогічного університету, учителів загальноосвітніх закладів (філологічний факультет, 19-21 квітня 2011 р.) / Відп. ред. Н.М. Моторіна. — Слов’янськ: СДПУ, 2011. — С. 150-154. Структура і обсяг дослідження. Роботаскладається зі вступу, двох основних розділів, висновків, списку використаної літератури та списку використаних джерел.