ВСТУП

Поширення всебічних векторів інтерпретації концепту як одного зі складових частин лексико-семантичного поля в науковій літературі останніх десятиліть як одиниць, що можуть поєднувати універсальну і національну специфіку, необхідність вивчення особливостей структурування концептів і встановлення їхньої взаємодії, зумовлюють актуальність обраної теми дипломного дослідження. Крім того, в україністиці ще не було спеціальних праць, присвячених проблемам номінації, формування та модифікації обсягу змісту, ідеографічному розгортанню структури та класифікаційним параметрам концепту ЖИТТЯ, репрезентованого фраземами. Мета роботи – виявити й окреслити національно-культурну специфіку лексико-семантичного поля «життя», реалізовану у відповідному концепті в українській фраземіці на всіх рівнях концептуалізації. Досягнення мети передбачає виконання таких основних завдань: 1) простежити еволюцію поглядів на концепт, його тлумачення, окреслити диференціатори та напрацювати власну дефініцію; 2) з’ясувати засоби номінації концептів, зокрема концепту ЖИТТЯ; 3) охарактеризувати ядро та периферію концепту ЖИТТЯ в українській фраземіці; 4) висвітлити ендоконсистенцію концепту ЖИТТЯ в українській фраземіці; 6) виявити структурні особливості концепту ЖИТТЯ в українській фраземіці та характер взаємозв’язків між елементами структури; 7) визначити місце концепту ЖИТТЯ в загальній концептуальній схемі; Об’єктом дослідження виступає концепт ЖИТТЯ в українській фраземіці як один з основних сегментів концептуальної картини світу українського народу разом із його складниками, репрезентованими семантичними полями, групами, підгрупами. Предметом дослідження постають фраземи сучасної української мови, об’єднані за концептуальним критерієм, тобто спільною темою „життя”. Джерельною базою дослідження слугували дані фразеологічних словників української мови, зокрема двотомного академічного фразеологічного словника української мови, укладеного В.Білоноженко, В.Винником, І.Гнатюк, фразеологічних словників української мови Г.Удовиченка, В.Ужченка та Д.Ужченка, Ю.Прадіда, а також дані Словника української мови в 11-ти томах, інших тлумачних словників. Загальна кількість проаналізованих фразем складає 1240 одиниць, мікроконтекстів їхніх уживань – 2500 одиниць. Реалізація визначених завдань здійснюється за допомогою дефініційно-поняттєвого методу, методу спостереження, логіко-класифікаційного методу, методів компонентного аналізу і компонентного синтезу, асоціативного експерименту, описового методу, елементів і прийомів статистичного методу. Теоретичне значення роботи полягає у моделюванні одного з основних сегментів української концептуальної картини світу – концепту ЖИТТЯ, у виявленні основних механізмів і закономірностей його мовної концептуалізації. Результати дослідження можуть знайти практичне використання у вишівських курсах із лексикології української мови загалом і фразеології зокрема, спецкурсах з актуальних питань лінгвістики та лінгвокультурології, шкільних факультативних курсах. Укладено навчальну програму філологічного профілю ЗНЗ для учнів 10-11 класів „Фразеологія у національно-мовній картині світу” (апробовано в Донецькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №43). Матеріал може бути використаний у лексикографічних студіях, зокрема під час створення фраземоідеографічних словників, під час написання курсових, дипломних і магістерських робіт. Структура й обсяг роботи визначені метою та поставленими завданнями. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури і джерел (71 позиція). Загальний обсяг роботи 70 сторінок.