ВСТУП

Науково-технічний розвиток свого часу створив підґрунтя для використання комп’ютерних засобів, методик, технік тощо у лінгвістичних дослідженнях і, відповідно, наука про мову сьогодні успішно використовує весь арсенал наукових і технічних засобів, послуговується методами інших наук, використовує вже добуті знання з інших галузей. Таким чином, розширюються можливості самого мовознавства, поповнюється термінологічна база і практичне застосування лінгвістики, виникають нові підходи і напрями в мовознавстві. Предметом дослідження стають не лише мова й мовлення (власне мовні засоби), а й зв’язки між мовою і мисленням, мовленням і поведінкою людей, мовою і суспільством; особливості вербалізації різноманітних ментальних процесів; втілення у мові культурних факторів тощо. Лінгвістика все частіше межує з філософією, психологією, культурологією, програмуванням. Вона перетворюється на інтегровану дисципліну. Окремі лінгвістичні напрями «виросли» з інших наук: появу когнітивної лінгвістики спричинив розвиток когнітології, науки про будову й функціонування людських знань і пізнавальних процесів; психолінгвістика постала як гібрид психології та лінгвістики; корпусна лінгвістика стала результатом втручання у дослідження мови технічних підходів і засобів. Актуальність дослідження зумовлена аналізом двох складних абстрактних ментально-культурних понять (концепти дім і дорога), які репрезентовано в ідіолекті Валерія Шевчука за допомогою певної кількості іменникових репрезентантів, які розкривають найтонші відтінки когнітивних значень обох концептів. Такий аналіз унаочнює самобутність ідіостилю письменника. Мета роботи полягає у дослідженні лінгвальної реалізації концептів дім і дорога в ідіолекті Валерія Шевчука. Поставлена мета зумовила виконання таких завдань: 1) з’ясувати семантико-когнітивні значення концептів дім і дорога в ідіолекті письменника на основі аналізу іменникових репрезентантів обох концептів; 2) розкрити внутрішню будову концептів дім і дорога, тобто визначити іменникові репрезентанти їхньої ядерної, приядерної та периферійної зон; 3) здійснити структурно-семантичне анотування іменникових репрезентантів концептів дім і дорога у текстах Валерія Шевчука. Об’єктом роботи є концепти дім і дорога в ідіолекті Валерія Шевчука. Предмет дослідження – іменникові репрезентанти концептів дім і дорога у художніх творах Валерія Шевчука. Матеріалом дослідження стали такі тексти Валерія Шевчука, як: «Біс плоті», «Дім на горі», «Закон зла», «Компанія з пивниці біля чуднівського мосту», «На березі часу. Мій Київ. Входини», «Між двох вогнів», «Мор», «На полі смиренному, або ж Новий синаксар Київський, писаний грішним Семеном-затворником святого Печерського монастиря», «Привид мертвого дому», «Око прірви», «Птахи з невидимого острова», «Розсічене коло», «Стежка в траві: Житомирська сага», «Сад житейський думок, трудів і почуттів», «Сповідь», «Срібне молоко», «Три листки за вікном», «У пащу дракона», «Юнаки з вогненної печі». Методи дослідження. У дослідженні використано комплекс загальних і спеціальних методів: метод концептуального аналізу, що дав змогу визначити структурно-семантичний обсяг концептів дім і дорога в ідіолекті Валерія Шевчука; контекстуальний аналіз, що уможливив виявлення іменникових репрезентантів концептів дім і дорога у текстах Валерія Шевчука; структурний метод, зокрема такі його методики, як аналіз словникових дефініцій та компонентний аналіз, застосування яких сприяло встановленню кодифікованого обсягу семантичного поля концептів дім і дорога й порівнянню з авторськими конотативними значеннями та визначенню внутрішньої будови досліджуваних концептів; типологізаційний метод, що уможливив виокремлення типів метафор, які ґрунтуються на двох ключових концептах ідіолекту письменника. Наукова новизна полягає в тому, що в роботі: · досліджено типологізаційну іменникову вербалізацію концептів дім і дорога в ідіолекті Валерія Шевчука; · визначено іменникові репрезентанти концептів дім і дорога у творах письменника, встановлено критерії їх класифікації; · виявлено авторські іменникові репрезентанти концептів дім і дорога. Теоретичне і практичне значення роботи. Спроба концептуального аналізу досліджуваних концептів відкриває перспективи використати його для вивчення ключових концептів у творчості інших авторів. За матеріалами дослідження можна проводити окремі спецкурси для студентів філологічних факультетів – «Концептуальний аналіз ідіолекту письменника», «Дослідження концептосфери письменника» тощо. Структура роботи. Дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків і списку використаної літератури.