ВСТУП

З поступальним і швидким розвитком дериватології сьогодні особливу увагу привертає словотвірна семантика різних груп слів. Становлення лексичної системи української літературної мови здавна було об’єктом пильної уваги вітчизняних лінгвістів. Самійленко С.П. вивчав цей процес другої половини ХІХ – на початку ХХ ст., ґрунтуючись на екстралінгвістичних чинників (боротьби українського народу за соціальне й національне визволення) позначилися на формуванні лише окремих семантичних груп[47]. Богородицький В.О. досліджував розвиток функцій суфікса -иц-я від найдавніших часів до сучасності і простежив модифікацію найменувань чоловіків за допомогою цього форманта; окреслив твірні основи та встановив їхню продуктивність у творенні іменників з модифікаційним значенням жіночої статі[2]. Лексеми зазначеного типу на -иц-я проаналізовані на фактичному матеріалі, який науковці виявили в писемних пам’ятках початку XVII – кінця XX ст. Л. А.Булаховський (середина XX ст.) у своїй граматиці визначив словотворчі засоби та мотивувальні основи номінацій - фемінітивів та маскулізмів. Ниизку концептуально важливих положень стосовно продукування фемінітивів до найменувань осіб чоловічої статі за їх належністю до того чи іншого ідеологічного, політичного, філософського, релігійного напрямків, суспільних течій тощо з’ясував І. І. Ковалик [23]. І. І. Фекета розглянув суфіксальний спосіб продукування „назв жінок за належністю до ідеологічних, політичних, ворожих політичних, наукових та ідейно-художніх напрямів”, визначив їх твірні основи (співвідносні чоловічі найменування) в українській мові XX ст.[61, 77-79]. Протягом усіх періодів розвитку українського мовознавства фемінітиви до назв осіб чоловічої статі за їх належністю до певного ідеологічного, політичного, філософського, релігійного напрямків, суспільних течій тощо лінгвісти вивчали на певному етапі розвитку нової української мови, чи аналізували лише деякі лексико-словотвірні підгрупи та форманти. Особливості використання маскулізмів і фемінітивів і художніх текстах і, зокрема, творах Остапа Вишні досі не були об’єктом комплексного дослідження. Саме це визнчає актуальність обраної теми. Об’єктом дослідження є фемінітиви та маскулізми у творах Остапа Вишні. Предмет дослідження: мовний простір творів Остапа Вишні. Мета дослідження - з'ясувати особливості функціонування маскулізмів і фемінітивів, їхні семантичні й словотвірні ознаки та роль у творчості письменника-гумориста Остапа Вишні. Мета дослідження зумовила виконання таких завдань: 1. Лінгвістична характеристика фемінітивів та маскулізмів. 2. Виявлення аналізованих одиниць у творах Остапа Вишні. 3. Групування фемінітивів та маскулізмів відповідно до семантико-словотвірних ознак. 4. З’ясування функцій фемінітивів та маскулізмів у творах Остапа Вишні. 5. Визначення власне авторських використань у ролі фемінітивів та маскулізмів у творах Остапа Вишні. 6. Окреслення кількісної характеристики аналізованих одиниць. Методи дослідження. Під час дослідження фактичного матеріалу було використано такі методи аналізу: описовий; часково-пошуковий, кількісний. Наукова новизна. Уперше на рівні магістерської роботи порушено лінгвістичну проблему маскулізмів та фемінітивів у художніх текстах. Незважаючи на те, що гендерний аспект досить повно розглянутий у лінгвістиці, особливості функціонування фемінітивів та маскулізмів у творах Остапа Вишні дотепер не були предметом спеціального вивчення. Практичне значення роботи полягає в тому, що її результати можуть використовувати вчителі-словесники, студенти філологічного факультету під час вивчення творчості та особистого письменницького стилю Остапа Вишні, а також на заняттях з української мови під час опрацювання теми «Словотвір» тощо. Джерела дослідження. Джерелами добору фактичного матеріалу слугували такі твори Остапа Вишні: «Моя автобіографія», «Як ми колись учились», «Ярмарок», «Дід Матвій», «Гіпно-баба», «Ленінград і ленінградці», «Якби моя бабуся встали», «Космічна катастрофа», «Весна-красна», «У Макара Онисимовича Посмітного», «Дилда», «У ніч на Новий рік», «Ділов, ділов..», «Дідів прогноз», По ревізії», «Погана хвороба», «Відкритта охоти», «Як варити і їсти суп із дикої качки», «Заєць», «Ведмідь», «Бекас», «Вовк», «Вальдшнеп», «дика коза», « Дика гуска», «Перепілка», «Лось», «Дрохва», «Дикий кабан, або вепр», «Гагара», «Екіпіровка мисливця», «З крякухою на озері», «Лебідь», «Лисиця», «Короп», «Сом», «Щука», «Самі собі шкідники», «Бенгальський тигр» Структура роботи. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.