1. Введення Наші часи позначені незабутнім зростанням інтересу до проблем вітчизняної історії, витоків національної культури, до непересічних досягнень минулого. Знання свого родоводу, історичних та культурних надбань предків необхідні не лише для піднесення національної гідності, а й для використання кращих традицій у практиці сьогодення. У справі оптимізації міжнаціональних відносин, пошуку шляхів задоволення соціально – культурних запитів людей, важливого значення набуває етнографія – наука, об’єктом дослідження якої є народи, їхні культура і побут, походження, розселення, процеси культурно – побутових відносин на всіх етапах історії людства. Ці дослідження зосереджені переважно у сфері традиційно – побутової культури, яка створювалася протягом століть творчим генієм багатьох поколінь, розвивалася й удосконалювалася. Водночас етнографія не лише звернута у минуле – вона активно включається у визначення закономірностей сучасного розвитку і взаємодії народів, виявлення загального та специфічного в їхнім походженні й культурі, використання прогресивних, національних традицій. Отже, не зводячи культуру народу лише до фольклорно – етнографічного рівня, підкреслимо, що кожен народ – це своєрідний, створений тільки йому притаманними фарбами образ. І дуже важливо знати традиції свого народу. Вивчення одягу – один з важливих і невід’ємних напрямів етнографічної науки. Традиційний одяг виразно розкриває специфіку конкретного етносу, особливості його матеріальної та духовної культури, служить етнічною позначкою. Етнодиференціюючі особливості традиційного одягу допомагають простежити специфічні та спільні риси культури, виявити початкові, етногенетичні витоки, а також різночасові нашарування у процесі історичного розвитку.