ВСТУП

Чоловіча та жіноча безплідність на сьогодні одна з найбільш «хвилюючих» тем суспільства і одна з найактуальніших проблем сучасних наук про людину. Що таке безплідність знає практично кожна третя сімейна пара. В Україні відсоток безплідних браків складає 25%, а в країнах Заходу цей показник ще вище – майже 44% подружніх пар, що зіткнулися з цією проблемою. По суті, в цьому простежується певна закономірність: незмінні супутники всезростаючого життєвого темпу і глобального прогресу – стрес і техногенні екологічні катастрофи – змінюють стиль життя, в першу чергу жінки, знижують опірність її організму. Як результат, зростає соматична патологія, зокрема психосоматична; захворюваність інфекціями, які передаються статевим шляхом; кількість абортів і число ендокринних порушень, що так чи інакше позначаються на репродуктивній функції жінки. На даному етапі розвиток суспільної думки безплідність вже не тільки медична, але і соціально-психологічна проблема, яка вивчається психологами і соціологами не випадково. У жінок, які страждають безплідністю, спотворюється самооцінка, а це позначається на взаємостосунках з чоловіком, сексуальності, відчутті задоволеності. Жінка знаходиться в стані хронічної фрустрації, внаслідок чого можуть виникати різні психологічні захворювання і невроз, тому доцільне залучення психологів. Проте необхідно відразу відзначити, що випадків абсолютної безплідності, коли зачаття, виношування і народження безплідною парою власної дитини дійсно абсолютно неможливе, не так вже і багато, і пов'язані вони здебільшого з важкими захворюваннями або травмами. Для кожної пари і жінки окремо розробляються індивідуальні програми лікування безплідності, оскільки тільки провівши повне обстеження і ознайомлюючись зі всіма деталями і нюансами ситуації, лікар може точно визначити, як лікувати безплідність конкретної жінки. Чи лікується безплідність? Оскільки в переважній більшості випадків проблема безплідності носить тимчасовий характер, використання нових методів лікування безплідності і перевірених часом допомагає успішно розв'язати проблему тимчасової безплідності. Що таке безплідність? Безплідність – це нездатність зрілого організму породжувати потомство. У медицині виділяється безплідність чоловіків (вони є провиною приблизно у 30-40 % безплідних браків) і безплідність жінок (60 %). Незначний відсоток випадків безплідності в сім'ї складає змішану безплідність, тобто таке, в якому безплідні і чоловік, і жінка. Безплідним браком в медицині прийнято вважати брак, в якому вагітність не наступає після двох років життя подружжя без застосування контрацепції. Деякі медики скорочують цей термін до року, оскільки вважається, що при нормальній здібності до зачаття дитини подружжю досить двох статевих контактів в тиждень без оберігання, щоб вагітність виникла протягом півроку. Проте якщо вагітність не наступає протягом першого року життя, це все-таки не є ознакою безплідності і причин ставити жінці діагноз «безплідність» ще немає. Але якщо вагітність не наступає протягом двох або трьох років – це симптом безплідності, показник того, що парі необхідно звернутися до медичної установи лікування безплідності для консультації. Об'єкт дослідження: жінки репродуктивного віку (28-30 років). Предмет дослідження: вплив реабілітаційного процесу на перебіг захворювання у жінок, залежно від підібраного комплексу фізіотерапевтичних заходів та їх застосування в повному об'ємі. Експериментальна база: санаторій «Донбас», м. Слов'янськ 2009-2010 рік. Теоретична новизна: розглянутий зв'язок між виникненням захворювання і впливом етіологічних чинників у жінок, що знаходяться на лікуванні в санаторії. Складені реабілітаційні програми на швидше і повніше одужання. Гіпотеза дослідження: ефективність реабілітаційного процесу у жінок з трубною безплідністю значно підвищиться, якщо проводитимуться в повному об'ємі фізіотерапевтичні процедури з використанням реабілітаційного комплексу лікувальної фізкультури та гінекологічного масажу. Мета: розробити і застосувати на практиці комплекс заходів направлених на реабілітацію жінок, які страждають безплідністю. Довести необхідність проведення реабілітаційної програми комплексно і в повному об'ємі. Структура дипломної роботи: робота складається зі вступу, трьох розділів, висновку і списку використаної літератури. Основний зміст роботи представлений на 81 сторінці. Задачі роботи: 1. Повне освітлення анатомії і фізіології жіночої репродуктивної системи, механізму зачаття. 2. Освітлення причин, які сприяють виникненню безплідності та їх діагностика. 3. Розгляд різних методів медикаментозної терапії й фізичної реабілітації, а також вплив, який вони надають на перебіг захворювання. 4. На основі одержаних результатів скласти реабілітаційну програму. 5. Підвести підсумок і провести аналіз проведеної роботи