Вступ
Важливою умовою підвищення ефективності учбового процесу є систематичне отримання міністерством освіти об’єктивної інформації про хід учбово-пізнавальної діяльності учнів. Цю інформацію міністерство освіти отримує в процесі контролю учбово-пізнавальної діяльності учнів. Контроль в педагогічному процесі розглядається як процедура оціночної діяльності, включаючи в себе дію з використанням різноманітних педагогічних методів вимірювань по отриманню інформації про хід і результат навчання. Серед проблем, які мають значний вплив на підвищення ефективності і якості навчання, особливе місце займають контроль та оцінка знань учнів. Дійсно, контроль та оцінка – необхідна частина навчального процесу. Від того, як здійснюється перевірка і оцінка знання учнів, в більшому залежить їх навчальна дисципліна, ставлення до навчання, формування інтересу до предмету, а також таких важливих якостей, як самостійність, ініціативність, працьовитість. Проблема оцінки і оцінювальної діяльності – одна з найактуальніших проблем, як в педагогічній теорії, так і в педагогічній практиці. В різні періоди життя суспільства вимірювання якості навчання і виховання школяра, а також виразу результатів цих вимірів завжди визивали живий інтерес педагогів. Цей теоретичний аспект проблеми більш всього хвилює вчених, то прикладний аспект, відображаючи механізм оцінювання рівня освіти і досягнення учнем в різних сферах учбової діяльності, все більше хвилює вчителів і керівників освіти. На основі оцінювання з’являється знаковий вираз цього процесу в вигляді оцінки. Однак в що вона перетвориться в подальшому, що вона принесе учневі – це вже не залежить від оцінювання діяльності. Оцінка, якій приписується невинна роль простого відображення та фіксатора результатів оцінювання, на практиці становиться для дитини джерелом радості або серйозних потрясінь. Не помічати цю дійсність – значить допустити серйозний психологічний прорахунок в аналізі оцінювальній діяльності вчителя і всієї системи навчання в школі. Констатувавши певний рівень знання учнів, вчитель має можливість корегувати подальший процес навчання, надавати допомогу у вигляді порад, консультацій, проявляти своє ставлення до його зусиль та успіхів. Оцінкам підвергаються знання які вони мають і проявлені ними навички і уміння. Об’єктивність оцінювання в традиційній школі розглядається саме з цієї позиції. Разом з цим залишаються осторонь старання і зусилля дитини. Вони, як правило, не беруть до уваги. Не враховується і раціональність його учбової діяльності. Не береться до уваги і мотив, який заставив його вивчити учбовий матеріал. Сьогодні в освіті є ще багато невирішених проблем, пов’язаних з підготовкою учнів до ЗНО. Оскільки воно стало обов’язковою умовою вступу до вищого навчального закладу всього декілька років тому, методичних розробок , які є якісними та результативними, з урахуванням психолого-педагогічних особливостей учнів при підготовці до одного з найважливіших кроків у їхньому житті, напрацьовано небагато. Таким чином, розробка методичних рекомендацій випускникам загальноосвітніх шкіл при підготовці до зовнішнє незалежне оцінювання є актуальним питанням методики викладання фізики. Мета даної роботи є теоретичне обґрунтування необхідності ЗНО, розробка методичних рекомендацій з розділу фізики «Механіка та молекулярна фізика». Об’єктом є процес підготовки випускників ЗОШ до зовнішнього незалежного оцінювання з розділу фізики «Механіка та фізика», в процесі навчання. Предметом використання на практиці тестових завдань при вивченні та засвоєнні учнями матеріалів з фізики. Гіпотеза: впровадження в навчальний процес методичних матеріалів для проведення факультативних занять, які сприятимуть покращенню якості та ефективності навчально-виховного процесу, а також зацікавленості учнів до вивчення даного розділу та фізики загалом. Методи дослідження: для виконання завдань дослідження використовувалися теоретичні методи: метод аналізу – для визначення стану досліджуваної проблеми, історичний метод – для конкретизації понять Етапи дослідження - аналіз загальних питань методики викладання теми «Механіка та Молекулярна фізика»; - аналіз спеціальної літератури; - аналіз навчальної програми ЗНО; - розробка теоретичної частини; - розробки методичних рекомендацій. Новизна дослідження – розробка методичних матеріалів ЗНО з розділу фізики: «Механіка та Молекулярна фізика». Практичне значення цього дослідження полягає в тому, що підготовлений матеріал може бути використаний викладачем фізики в навчальному процесі. Комплект матеріалів передбачає покращення якості та ефективності навчально-виховного процесу та підготовки дітей. Структура магістерської роботи: Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел. Перша частина нашої роботи – це теоретична частина. В ній ми розглядаємо відомості про основні етапи становлення ЗНО. У другій частині подається розробка методичних рекомендацій, приклади розроблених факультативних занять. Після виконаної роботи робимо висновки.