ВСТУП

Актуальність дослідження обумовлена тим, що в умовах зміни політичного статусу держави, реформування всіх сфер життєдіяльності суспільства, модернізації системи освіти виникла необхідність виділення головного орієнтира в становленні самостійної творчої особистості. Таким орієнтиром є безперервний процес соціалізації особистості школяра. Явище соціалізації - це інтегрований процес, що включає в себе багато компонентів, але його результатом виступає особистість школяра, що готова і вміє виконувати певну діяльність, певні ролі в суспільстві. Тому провідним перетворюючим компонентом процесу соціалізації особистості школяра виступає трудове навчання, що забезпечує освоєння конкретних видів діяльності у навчанні, результатом якого виступає розвиток особистості, одержання особистісних якостей. У сучасному українському соціумі спостерігається невідповідність засобів, які входять до складу освітнього процесу, з потребою окремо взятої особистості в досягненні життєвих цілей і реалізації планів кожного вчителя. Проблема полягає в пошуках напрямків модернізації школи сучасного суспільства. Тому для держави, суспільства, родини так важливо вирішити проблему створення раціональних умов для соціалізації дітей в умовах школи. Одним з таких засобів входження в суспільство, в певні його соціальні шари, освоєння соціальних ролей, конкретних видів діяльності в школі є трудове навчання. У науковій літературі (філософській, соціологічній, психологічній, педагогічній) є теоретична база для розв’язання завдань, що виникають у педагогічній практиці. Питанням сутності процесу соціалізації особистості в нових історичних умовах присвячені роботи Б. Вульфова, В. Гурова, А. Капської, А.Мудрика, Т.Парсонса, Н.Таллмена й ін. Значний внесок у розвиток особливого виду соціалізації, трудової соціалізації, внесли роботи А. Амірова, Р. Дариндорфа, Х. Рейнхольдза й ін. Питанням розвитку особистості в діяльності присвячені роботи А. Асмолова, Л. Виготського, А. Леонтьєва, С. Рубінштейна й ін. Разом з тим, педагогічна практика переконує нас у тому, що процес соціалізації протікає тільки в діяльності, в освоєнні різних ролей у групі, суспільстві. Тому виникає протиріччя між необхідністю цілеспрямованого становлення феномена соціалізації особистості школяра й відсутністю в суспільства однозначних шляхів цього процесу. Названа проблема існує в педагогічній науці, що прийняла ідею безперервної освіти й у цей час повинна мати початок у школі. Школа готовить своїх учнів до необхідності навчатися протягом всього життя. Мотивом навчання при цьому стає зміна своєї ролі в суспільстві, освоєння всі нових видів діяльності. Отже, педагогічна теорія відповідальна за створення умов розвитку особистості через освоєння конкретних видів діяльності. Педагогічна практика чекає конкретних рекомендацій, розробки конкретних засобів соціалізації особистості школяра на всіх етапах загальноосвітньої школи. У цьому твердженні нами бачиться проблема. З огляду на значущість проблеми соціалізації особистості школяра для сучасного суспільства, недостатність її розробки в педагогічній теорії й практиці, ми вибрали тему дослідження: «Соціалізація особистості учня в процесі трудового навчання». Об'єктом дослідження виступає процес соціалізації особистості учня в школі. Предметом дослідження є соціалізація особистості школяра засобами трудового навчання. Мета дослідження полягає у визначенні педагогічних умов соціалізації особистості учня засобами трудового навчання. Гіпотеза дослідження: ефективне здійснення соціалізації особистості школяра в трудовому навчанні можливе, якщо педагогічний процес буде побудований з опорою на індивідуальний розвиток школяра через усвідомлення ним учбово-трудової діяльності та індивідуальне навчання реалізовуватиметься через диференційований підхід до школярів; Відповідно до мети й висунутою гіпотезою в роботі ставилися наступні завдання дослідження: 1. Визначити ступінь розробленості проблеми соціалізації особистості в педагогічній теорії й практиці. 2. Охарактеризувати організацію трудової соціалізації школярів в умовах загальноосвітньої школи. 3. Обґрунтувати використання диференційованого підходу в здійсненні трудової соціалізації школярів. 4. Виявити й експериментально перевірити комплекс педагогічних умов соціалізації особистості школяра загальноосвітньої школи в процесі трудового навчання. Базою експериментального дослідження стала загальноосвітній навчальний заклад – загальноосвітній дитячий заклад I – III ступенів № 8 м. Лозова Харківської області. До експериментальної роботи було залучено 62 учня 5 – 8 класів. Для розв’язання поставлених у дослідженні завдань, перевірки сформульованої гіпотези використовувався комплекс взаємопов’язаних теоретичних і емпіричних методів дослідження: – теоретичні методи (аналіз, порівняння, моделювання, узагальнення) використовувалися з метою вивчення психолого-педагогічної літератури і визначення концептуальних засад дослідження, уточнення сутності та змісту соціалізації особистості школяра загальноосвітньої школи; – емпіричні методи (анкетування, інтерв’ю, бесіда, пряме й непряме спостереження, метод експертних оцінок, самооцінювання, тестування) застосовувалися з метою вивчення рівня соціалізації учнів; – формувальний експеримент використовувався для перевірки ефективності обґрунтованих педагогічних умов виховання толерантності в підлітків старшого віку. Поставлені завдання, висунута гіпотеза визначили логіку й етапи дослідження. На першому етапі - підготовчо-пошуковому - аналізувалися теоретичні джерела з проблеми дослідження, вивчалися існуючі вітчизняні і зарубіжні освітні системи, наукові роботи й виявлявся інноваційний досвід із соціалізації учнів загальноосвітньої школи. Основним результатом цього етапу було визначення проблеми, основних напрямків рішення виділеної проблеми, вибір об'єкта й предмета, формулювання мети, постановка завдань всіх етапів дослідження, обґрунтування процесу соціалізації школярів засобами трудового навчання. Провідними методами на першому етапі роботи з'явилися: спостереження, бесіди, анкетування, аналіз, синтез, порівняння, класифікація, моделювання, вивчення документації й результатів діяльності загальноосвітніх установ. На другому етапі - експериментально-аналітичному - перевірялися педагогічні умови соціалізації особистості школярів у процесі трудового навчання. На цьому етапі використалися такі методи: теоретичне моделювання, експеримент, спостереження за діяльністю учнів, аналіз учбово-пізнавальної й учбово-трудової діяльності, прогностичні, діагностичні (анкетування, тестування, інтерв'ювання), корекційні. Експериментальне дослідження здійснювалося в природних умовах освітнього процесу загальноосвітньої школи . На третьому етапі - контрольно-узагальнюючому - проведено контрольний педагогічний експеримент, виконано аналіз отриманих у ході теоретичного й експериментального дослідження результатів, узагальнено й систематизовано матеріали дослідження. Наукова новизна дослідження полягає у: - обгрунтуванні змісту процесу соціалізації особистості школярів у процесі трудового навчання, що виходить із розуміння навчальної діяльності школярів як діалектичної єдності навчально-пізнавального й навчально-трудового компонентів; - визначенні комплексу педагогічних умов соціалізації школярів засобами трудового навчання, що включає в себе: - навчальну діяльність школярів, що формується в єдності навчально-пізнавальної й навчально-трудової; - соціалізацію особистості школяра на ідеї реалізації безперервної освіти, що детермінує процес на окремі етапи, результатом навчання на яких виступає навчально-трудова готовність до виконання певної трудової діяльності; - індивідуальне навчання через диференційований підхід до учнів. Практична значимість дослідження полягає в тому, що матеріали дипломного дослідження мають дидактичний і методичний рівень практичної значущості й можуть бути використані в роботі загальноосвітніх установ і системі підвищення кваліфікації працівників освіти. Структура та обсяг роботи. Магістерська робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел. Основний зміст викладено на 83 сторінках. Список використаних джерел містить 38 назв. У роботі 5 таблиць і 3 рисунки.