ВСТУП

Національне виховання – всеохоплююча і багатогранна система впливів, ідей і підходів, яка покликана пробуджувати, стимулювати розвиток закладених природою задатків, можливостей людей, набуття етносоціального досвіду і реалізовувати завдання гуманізації і гуманітаризації системи освіти. Навчаючись нового, не треба забувати старе – свої корені, традиції, історію. Згідно з Концепцією мовної освіти в Україні та Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти пріоритетним напрямом є формування компетентної особистості, яка здатна вільно орієнтуватись у різноманітних комунікативних ситуаціях та успішно розв’язувати комунікативні завдання, а також володіти мовою як засобом пізнання. Згідно із Законом України "Про загальну середню освіту", Законом України "Про вищу освіту", Постановою кабінету міністрів від 16 листопада 2000 р. N 1717, а також у Державному стандарті початкової загальної освіти передбачено опанування української мови, прилучення до скарбниць духовності і культури, літературних надбань українського народу і народів світу, виховання громадянськості, патріотизму, національної самосвідомості. Включення етнокультурознавчого компонента до змісту освіти у будь-якій ланці навчання сприяє розвитку особистості, забезпечує нерозривність навчання і виховання, крім того формує українознавчу і загальнокультурну компетенцію. Для цього викладач у своїй педагогічній діяльності може використовувати сучасні методики – такі, як проектна методика з використанням нових інформаційних технологій та інтерактивні методи, що допомагають реалізувати особистісно-зорієнтований підхід у навчанні, забезпечують індивідуалізацію і диференціацію навчання з урахуванням здібностей студентів, їх рівня навченості, схильностей, інтересів. Рівень обізнаності з історії рідного краю, Батьківщини, її культури, звичаїв, побуту, обрядів, мови значно підвищиться якщо застосовувати зорову, слухову наочнісь, а найліпше при поєднанні у мультимедійному продукті. Необхідність озброєння майбутніх учителів основами фольклорно-, літературно-, лінгвокраєзнавчої освіти продиктована і завданнями сучасних програм, зокрема введенням у підготовку студентів елементів лінгвокультурології, соціолінгвістики, культури мови. При цьому варто обов'язково підкреслити, що актуальність даного дослідження обумовлена ще і тим, що останніми роками порушується питання про застосування нових інформаційних технологій у педагогічній діяльності вчителя початкових класів та інтерактивного підходу до навчання. Це не тільки нові засоби, але і нові форми і методи викладання, новий підхід до процесу навчання, особливо в умовах україно-російського білінгвізму. Як свідчить аналіз науково-методичної літератури, одним із головних чинників професійної пiдготовки майбутнього вчителя початкових класів має стати українознавчий культурологічний напрям, що дає можливість через етнокультуру, етнопедагогіку, етнопсихологію, етнолінгвопедагогіку, етнолінгводидактику відтворювати світогляд українського народу, особливості його історії, культури, характеру, мовної картини світу, глибше усвідомити україномовну картину світу в зіставленні з національно-мовною картиною світу інших народів, сприятиме підготовці фахівця з широким філологічно-педагогічним кругозором, формуванню його етнолінгводидактичної культури. Ця проблема повинна стосуватися не лише певної спеціалізації, а взагалі процесу підготовки майбутніх вчителів початкових класів, бо саме вчитель буде закладати «фундамент» етнокультурознавчої свідомості майбутніх громадян країни. Завдання викладача полягає в тому, щоб створити умови практичного оволодіння етнокультурознавчою компетенцією кожним студентом, вибрати такі методи навчання, які дозволили б кожному студенту виявити свою активність, творчість, також активізувати пізнавальну діяльність в процесі навчання. Необхідно відзначити, що дану проблему розглядало багато дослідників: П., М. Григор'єв, О.Кужель та ін. Педагогічні і методичні питання формування мовленнєвої та етнокультурознавчої компетенції розробляли й сучасні вчені: Т. Левченко (збагачення мовлення учнів етнокультурознавчою лексикою), О. Семеног (етнолінгводидактична культура вчителя-словесника), О. Гуренко (формування етнокультурної компетентності студентів педагогічного університету), а також В. Бадер, О.Біляєв, Т. Ладижинська, В. Мельничайко, Л. Мацько, М. Пентилюк, Г.Шелехова та інші. Виходячи з актуальності теми дослідження, визначимо об'єкт і предмет магістерської роботи. Об’єкт дослідження – процес опанування курсу методики викладання української мови в початкових класах (Змістовий модуль «Розвиток мовлення»). Предмет дослідження – мультимедійні презентації як засіб формування етнокультурознавчої компетенції майбутніх учителів початкових класів. Гіпотеза дослідження: впровадження мультимедійних технологій етнокультурознавчого дидактичного наповнення у навчально-виховний процес на заняттях з методики викладання української мови суттєво впливатиме на підвищення рівня етнокультурознавчої компетенції у студентів, допоможе задовольнити їх творчі потреби. Мета магістерської роботи полягає у розробці та експерементальній перевірці системи занять з курсу «Методика викладання української мови у початкових класах» з використанням мультимедійних презентацій етнокультурознавчого дидактичного наповнення Завдання дослідження: - ознайомитися з сучасними концепціями з педагогіки, психології, лінгводидактики, народознавства, культурознавства тощо; - здійснити аналіз існуючих програм, навчально-методичної літератури, електронних та мультимедійних розробок, які використовуються у освітній діяльності, та з’ясувати можливості застосування їх у процесі підготовки майбутніх учителів початкових класів; - проаналізувати науково-методичну літературу з досліджуваної проблеми; - вивчити досвід роботи вчителів, викладачів ВНЗ, методистів в аспекті досліджуваної проблеми; - розробити систему занять до курсу «Методика викладання української мови у початкових класах» і мультимедійних матеріалів етнокультурознавчого спрямування; апробувати їх у процесі асистентської практики. У процесі цього дослідження використовувались у комплексі різноманітні методи дослідження: - теоретичний - вивчення та аналіз відповідної наукової літератури з проблеми, обробка наукових джерел; аналіз і узагальнення матеріалу науково-практичних джерел, психолого-педагогічної літератури з проблеми використання аудіо- та відеоматеріалів на заняттях; - соціологічний - інтерв'ювання, анкетування, вивчення університетської практики, відповідного педагогічного досвіду; - експериментальний - проведення педагогічного експерименту щодо етнокультурознавчої компетенції студентів на основі використання мультимедійних засобів на заняттях; - а також, синтез отриманих результатів під час дослідження. Практичне значення полягає в тому, що матеріали, представлені в роботі, підвищують рівень обізнаності студентів, формують етнокультурознавчу компетенцію і можуть бути використані в подальшій роботі майбутніми вчителями початкових класів на уроках в школах. Структура магістерської роботи включає титульну сторінку, реферат, зміст, вступ, основну частину роботи, поділену на розділи (в першому розділі розкриваються теоретичні основи етнокультурознавчої компетенції у фаховій підготовці майбутніх учителів початкових класів, у другому – формування у майбутніх вчителів початкових класів етнокультурознавчої компетенції за допомогою мультимедійних презентацій на заняттях з методики викладання української мови у початкових класах), висновки, список використаних джерел, додатки.