Вступ

Кожному педагогу – практику відомо, що інтерес учнів до занять є однією з найважливіших умов хорошої успішності. Проблема збудження і підтримання інтересу на уроці цікавила багатьох відомих педагогів минулого. Актуальною вона є і для сучасної школи. Великий російський педагог К.Д. Ушинський вважав, що навчання, позбавлене всякого інтересу, взяте лише силою примусу, вбиває в учневі бажання до нього. Разом з тим він попереджав, що інтерес не повинен перетворюватись на самоціль, тому що "навчання, яке ґрунтується лише на інтересі, не дає можливості зміцніти самовладанню і волі учня, так як не все в навчанні цікаво і виходить багато, що потрібно брати силою волі”.[54,59] Першочергове значення для розвитку інтересу учнів до знань має їх самостійна творча діяльність на уроці, звичайно, під вмілим керівництвом учителя. Позитивне ставлення учнів до вчителя особливо легко переноситься на предмет, який він викладає, і, навпаки, нелюбимий вчитель, який погано володіє предметом, може надовго, а то й назовсім відбити бажання вчитися. Що таке інтерес? Це слово латинського походження має два корені: inter I esse, що означає "бути в середині, бути залученим до чого – не будь”. Це емоційно – позитивне ставлення особистості до того чи іншого виду діяльності. Що ж викликає інтерес у першу чергу? Хоча це і залежить від багатьох обставин, наприклад, від вікових особливостей, в самій загальній формі можна сказати, що як у старших, так і в молодших школярів інтерес викликає все те, що пов’язане з оточуючим життям, що на даному етапі їм є близьким і зрозумілим. Об’єктом нашого дослідження є процес навчання математиці учнів середнього шкільного віку. Предмет дослідження – це процес формування пізнавальних інтересів учнів в учбовій діяльності на уроках математики в 6 класах. Мета роботи – показати вплив задач (пізнавального характеру, завдань з логічним навантаженням, ігор та інших) на формування пізнавального інтересу. Відповідно до поставленої мети, в ході дослідження перевірялась гіпотеза: якщо систематично використовувати задачі пізнавального характеру, завдання з логічним навантаженням, ігри то формуватиметься стійкий інтерес до предмета і поліпшиться якість знань. Досягнення поставленої мети можливе за умови вирішення наступних задач: 1) з’ясувати сутність та структуру поняття "пізнавальний інтерес” на основі аналізу психолого-педагогічної літератури і виявити умови його формування; 2) визначити сучасні засоби та способи активізації роботи учнів на уроках математики; 3) розглянути систему завдань для формування пізнавального інтересу учнів; 4) провести експериментальне дослідження розвитку пізнавального інтересу за допомогою різноманітних прийомів; 5) розробити практичні рекомендації для підтримки та зміцнення інтересу до предмету. Для вирішення поставлених задач використовуються різні методи дослідження: - аналіз психологічної, педагогічної, математичної літератури та літератури з методики викладання математики; - спостереження; - експеримент; - бесіда; - анкетування. Дипломна робота складається із вступу, двох розділів, висновку. Також є список вивченої психолого-педагогічної, математичної, методичної літератури та додатки. У дипломній роботі наводяться практичні рекомендації щодо використання завдань, які сприяють формуванню пізнавальних інтересів на уроці. Весь цей матеріал може бути використаний студентами педагогічних інститутів та вчителями математики у їх практичній діяльності.