ВСТУП
Актуальність теми. Модифікація змісту нинішньої системи фізичного виховання студентської молоді стає найважливішою передумовою розвитку інноваційних процесів у сфері технічної освіти. Шляхи вирішення цієї проблеми полягають у науковому обґрунтуванні та розробці нових програм із фізичного виховання для студентів, які освоюють технічні спеціальності, удосконаленні системи перевірки й оцінки, забезпечення й обліку фізичної підготовки. Варто визнати, що нині зміст та організація фізичного виховання в системі професійно-технічної освіти України, незважаючи на значні досягнення, усе ж не можуть задовольнити зростаючі вимоги до фізичної підготовки фахівців технічного профілю. Проблема в тому, що наявна система фізичного виховання не відповідає вимогам технологізації та глобалізації сучасного цивілізаційного розвитку [100, 116, 179], тому може бути успішно вирішена лише за умови використання суб’єктно-діяльнісного й системного підходів. Пошуку засобів, методів і технологій підвищення ефективності фізичного виховання студентів технічних навчальних закладів присвятили свої дослідження багато вчених. Організаційно-педагогічне та методологічне підґрунтя вдосконалення системи фізичного виховання студентської молоді представлене в дослідженнях Р. З. Поташнюк [167, 168], Г. Є. Іванової [86], А.В. Домашенка [62], О. Д. Дубогай [67, 68]; диференційованому фізичному вихованню присвячені праці А. В. Цьося [2002], О. О. Малімона [122]; використанню різних засобів і видів спорту у фізичному вихованні студентів − дослідження І. Р. Бондар [25], А. І. Драчука [63], В. Б. Базильчук [16]. Незважаючи на чималу кількість ґрунтовних публікацій, питання раціонального співвідношення вправ різної спрямованості, обґрунтованості їх вибору в процесі професійно-прикладної фізичної підготовки студентів технічних спеціальностей залишаються поза увагою дослідників. Актуальність та значимість дисертаційного дослідження визначається також і практичними завданнями, пов’язаними з розробкою програми професійно-прикладної фізичної підготовки техніків-механіків. Отже, недостатня теоретична й методична обґрунтованість змісту професійно-прикладної фізичної підготовки студентів у навчальних закладах технічного профілю зумовили вибір теми нашого дослідження. Мета дослідження – розробити програму професійно-прикладної фізичної підготовки техніків-механіків сільськогосподарського виробництва та перевірити її ефективність. Завдання дослідження: 1) визначити професійно важливі фізичні та психофізичні якості фахівців із механізації сільського господарства; 2) обґрунтувати зміст експериментальної програми професійно-прикладної фізичної підготовки техніків-механіків сільського господарства; 3) визначити ефективність реалізації програми професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх фахівців із механізації сільського господарства. Об’єкт дослідження – фізичне виховання майбутніх фахівців із механізації сільського господарства у вищих навчальних закладах. Предметом дослідження є зміст теоретичного та методичного забезпечення професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх техніків-механіків сільськогосподарського виробництва у вищих навчальних закладах І−ІІ рівнів акредитації. Наукова новизна одержаних результатів: – визначено професійно важливі фізичні та психофізичні якості техніків-механіків сільського господарства (координація рухів, сенсомоторна швидкість, рівновага, точна диференціація часових, силових і просторових параметрів, високий рівень розвитку сили, загальної та силової витривалості, рухлива, урівноважена, сильна нервова система й висока лабільність); – науково обґрунтовано програму професійно-прикладної фізичної підготовки техніків-механіків, яка передбачає взаємозв’язок усіх компонентів навчального процесу в умовах дотримання визначеної мети, завдань, принципів, методів, засобів, форм та етапів навчання; – доповнено дані щодо рівня фізичного розвитку, фізичної та психофізичної підготовленості, функціональних можливостей і стану здоров’я майбутніх фахівців із механізації сільського господарства; – підтверджено дані щодо трансформації мотиваційно-ціннісного ставлення студентів до занять фізичним вихованням у процесі фахової підготовки. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що реалізація запропонованої програми сприяла зростанню рівня спеціальної фізичної підготовленості, професійно важливих якостей та стану здоров’я майбутніх фахівців, покращенню ставлення до фізичної підготовки і власного здоров’я, активізації фізкультурно-оздоровчої діяльності студентської молоді. Матеріали дослідження також можуть бути використані в процесі підготовки фахівців фізичної культури для викладання навчальних дисциплін "Теорія і методика фізичного виховання”, "Теорія і методика оздоровчої роботи”, "Педагогіка” та "Психологія”.