ВСТУП

Процеси, що відбуваються в сучасній педагогічній освіті, тісно пов’язанні з новою соціальною ситуацією в нашому суспільстві, з його прагненням оновлення усіх сфер діяльності людини,утвердженням у її свідомості нових світоглядних орієнтацій. Зміни в змісті і формах музичного навчання та виховання учнів загальноосвітньої школи є відображенням гуманістичної тенденції в педагогіці, яка акцентує цілісний розвиток особистості, її духовних та пізнавальних здібностей,залучення її до універсальних цінностей культури. Значну роль у цьому процесі відіграє музичне мистецтво, яке є одним із потужних засобів морального та естетичного впливу на людину. Важливість завдань музично-естетичного виховання школярів обґрунтована в працях таких дослідників, як О.Апраксіна, Н.Ветлугіна, О. Костюк, Г. Падалка,О.Ростовський, О.Рудницька, В.Шацька та ін. Маючи свою специфічну логіку розкриття художнього змісту, музика знаходиться у глибинній внутрішній спорідненості з процесами , які відбуваються в людському мисленні. Одним із перспективних напрямків музично-педагогічних пошуків у плані залучення школярів до художніх цінностей є вивчення та розвиток музичного мислення учнів. Загальновідомо, що діти раніше стверджують себе у мистецтві та сфері мораних стосунків, ніж у науці. Тому створення перших навичок музичного мислення сприяє розвитку мислення загального. Воно пробуджує в людині «потребу активно спрямовувати його творчу ініціативу в будь-якій формі діяльності, яку вона собі обирає.»[7] Складність і багатогранність проблеми «мислення музикою» є основою її специфіки і визначається в процесі розгляду музичного мислення у контексті більш широкої категорії-мислення художнього-і включення його в загальне розуміння як виду людської діяльності. Надзвичайно важливим відкриттям сучасних наук про людину є теорія функціональної асиметрії мозку. Як переконливо довели наукові дослідження останніх років, ліва півкуля головного мозку забезпечує функціонування раціонально-логічного мислення, переробку інформації вербальної, побудованої алгоритмічно. Права – «відповідає» за емоційно-образне, симультанне, холістичне опрацювання інформації. Саме ці правопівкульні механізми, як стверджують психологи, забезпечують творче мислення людини. У реальності обидві розумові стратегії - вербальні й образні, свідомі й підсвідомі тісно переплітаються, взаємодіють, але недооцінка значення однієї з них призводить до однобічного розвитку особистості. Перед музичною педагогікою на сучасному етапі постає багато проблем, серед яких однією з найактуальніших є проблема формування музичних здібностей учнів. її наукова розробка природно випливає з тих вимог, які ставляться потребами суспільства перед учителем музики, і безпосередньо впливає на теорію та практику музичної освіти. Основу науково-педагогічного мислення як процесу, спрямованого глибоке й адекватне розуміння музичного твору складають теоретико-експериментальні дослідження з естетики (Г.Єрмаш. Н.Лейзеров, С.Раппорт та ін..) та психології художньої творчості й художнього сприймання (Л.Виготський, О.Костюк, Є.Назайкінський, Г.Тарасов, Б.Теплов). Уявлення про мислення як складний процес і рефлексивний механізми його здійснення. Наголошування на його творчому характері виокремленні у дослідженнях П.Гальперіна, А.Матюшина, Я.Пономарьова, С.Степанова О.Тихомирова. У роботах А.Брушлинського, О.Леонтьєва,С.Рубінштейна акцентується мотиваційно-особистісний компонент із огляду його впливу на організацію мислительного процесу,його психологічний аспект. Специфічність музично-мислительної діяльності складають з одного боку рівень спрямованості відображення, з іншого-його інтонаційний зміст. Питання сутності музичного мислення, його категорій, форм виявлення та проблем аналізу розглянуті в працях музикознавців Б.Асаф’єва, Б.Яворського, Л.Мазеля, В.Медушевського, А.Сохора та ін.. Проблеми розвитку музичного мислення відносяться до найменш розробленої та дослідженої галузі музичної психології та педагогіки. Але в останні десятиліття з'явилася ціла низка робіт відомих науковців. Так, музикознавчу основу вивчення музичного мислення в рамках педагогічного процесу складають роботи М.Арановського [4; 5], Г.Костюка [29], І.Котляревського [31], В.Медушевського [39; 40; 41], Є.Назайкінського [44] та ін.. Крім того, величезну цінність мають дослідження на межі музичної психології і педагогіки ( наукові розробки В.Петрушина [50], Г.Тарасова [59], Г.Ципіна [64]). Але всі ці автори не висували завдання аналізу музичного мислення як фундаментальної психічної функції, що опосередковує увесь комплекс музичності особистості. У музичній педагогіці також накопичено певну кількість матеріалів, пов'язаних з проблемою музичного мислення. Особливе місце займає педагогічний внесок Д.Кабалевського [23; 24], який втілив концепцію розвитку музичного мислення у конкретній навчальній програмі. Музично-виховна концепція Д.Кабалевського увібрала досягнення світової та вітчизняної музичної педагогіки і спрямована на формування у дітей цілісного усвідомленого естетичного ставлення до явищ музичної культури, на розвиток музичного сприймання, яке на думку педагога лежить в основі музичного виховання і забезпечує розвиток музичного мислення. Крім того, у цьому напрямку працювали Л.Дис [22], Л.Горюнова [18; 19] та інші музиканти-педагоги. Початок нового століття характеризується відкриттям широких можливостей для синтезу музично-педагогічної та психологічної наук. Доступ до даних зарубіжних психологічних досліджень, розробка нової наукової галузі -музичної психології - та відкриття у сфері семантики і семіотики створюють принципово новий науковий контекст для подібних досліджень, з урахуванням цього стає можливим ретельне дослідження питань розвитку музичного мислення. Між станом розкриття проблеми музичного мислення у психолого-педагогічній, музикознавчій і музично-естетичній літературі та об’єктивними потребами музично-педагогічної практики існує протиріччя, яке потребує певних зусиль у його вирішенні. Отже,актуальність обраної теми дослідження – «Сучасні підходи до розвитку музичного мислення молодших школярів» зумовлена недостатньою розробленістю наукових підходів до категорії музичного мислення на рівні сучасних досягнень загальної і музичної психології, музикознавства та педагогіки. Мета дослідження - на основі даних філософії, психології мислення, музикознавства, музично-педагогічної теорії і практики виявити сутність і структуру музичного мислення, розробити педагогічні умови розвитку цієї психологічної функції особистості на уроках музики у початкових класах. Об'єктом дослідження є процес розвитку музичного мислення молодших школярів. Предмет дослідження – шляхи активізації розвитку музичного мислення молодших школярів на уроках музики у початкових класах. Завдання дослідження: 1. Виходячи з аналізу філософської, психологічної, музикознавчої та музично-педагогічної літератури вивчити основні теоретичні аспекти музичного мислення; 2. Розглянути сутність, структуру, функції та динаміку музичного мислення; 3. Розробити методичні підходи до діагностування музичного мислення дітей; 4. Розробити психолого-педагогічні умови розвитку музичного мислення молодших школярів на уроках музики. У своєму дослідженні ми виходили з гіпотетичного припущення про те, що процес формування і розвиток музичного мислення молодших школярів буде здійснюватися більш ефективно, якщо він буде відбуватися за дидактичною системою, що спирається на специфічні закономірності музики та особливості її сприймання дітьми цього віку. При цьому, музичне мислення включає основні закономірності мислення як психічного процесу в цілому, а його специфіка обумовлена духовним змістом музичного мистецтва, семантикою музичної мови і активним самовираженням особистості у процесі музичної діяльності. Керівництво розвитком музичного мислення можливе на основі особистісного підходу, а також використання спеціальних підходів до діагностики музичного мислення. Використання різноманітних засобів під час організації музично-педагогічного процесу дозволяє реалізувати завдання розвитку музичного мислення дітей. в під час організації музично-педагогічного процесу дозволяє реалізувати завдання розвитку музичного мислення дітей. Методологічну основу дослідження складають: - наукові уявлення про мислення як вищий ступінь пізнання , музичне мислення як процес моделювання системи відношень суб'єкта до реальної дійсності, що реалізується в інтонованих звуках (Л.Дис [22], І.Ляшенко [35], В.Медушевський [39; 40; 41 ], О.Сохор [58] та ін.) - положення музикознавства про те, що основні риси музичного мислення особистості визначають два фактора - музичний твір і практична музична діяльність (Н.Суслова, В.Подуровський [52]); - положення про те, що комунікативний аспект музичного мислення тісно пов’язан з практичною музичною діяльністю, результатом якої є акт самопізнання.(М.Арановський (4,5).В.Медушевський(39,40,41), Є.Назайкінський(44). У процесі дослідження використовувалися методи: - теоретичний аналіз літератури з філософії, естетики, загальної та музичної психології, музичної педагогіки та музикознавства, що висвітлюють питання розвитку музичного мислення та інтеграції мистецтв; - тестування, спостереження та співбесіди під час вивчення рівнів розвитку музичного мислення молодших школярів; - педагогічний експеримент. Наукова новизна і теоретична значущість роботи полягає в узагальненні та систематизації матеріалів музичної психології та мистецтвознавства щодо проблем розвитку музичного мислення школярів, а також у теоретичній розробці критеріїв вивчення рівнів розвитку музичного мислення молодших школярів. Практична значущість дослідження полягає у можливості використання результатів у практичній діяльності вчителя музики у початкових класах, а також у подальшій експериментальній роботі з розвитку музичного мислення та загальної музичності школярів.. Дослідження проводилося на базі загальноосвітньої школи №4 м.Дружківки. Структура роботи: вступ, два розділи, висновки, список використаних джерел, додатки.