Вступ.

Математична освіта є важливою складовою загальноосвітньої підготовки школярів. Місце математики в системі шкільної освіти визначається її роллю в інтелектуальному, соціальному і моральному розвитку особистості, розумінні будови і використанні сучасної техніки, розвитку економіки, інформаційно-комунікаційних технологій, сприймання наукової картини світу і сучасного світогляду. Велика кількість галузей науки і техніки своїми успіхами значною мірою завдячують саме широкому використанню математичних методів. Тому не менш важливою метою навчання математики є науково правильне розуміння учнями особливостей відображення математикою явищ оточуючого світу, вміння будувати простіші математичні моделі реальних явищ і процесів та володіння математичним апаратом для їх дослідження[18]. Серед напрямів, що можуть суттєво вплинути на підвищення в учнів зацікавленості у вивченні математики та поліпшення рівня їх загальноосвітньої математичної освіти, є посилення прикладної направленості шкільного курсу математики. Проблема забезпечення прикладної направленості навчання взагалі, математики зокрема, без перебільшення є надзвичайно актуальною. В умовах радикального реформування освіти в Україні орієнтованість навчання на дитину, на світ який її оточує, на її повсякденне життя є найважливішим завданням освіти. Людина здатна свідомо засвоювати насамперед те, що має або матиме застосування, що пов’язане з її практичною діяльністю. Тому теза «Математику треба вчити так, щоб вміти її застосовувати», яку висловлювали відомі математики і педагоги, зокрема Г.Фройнденталь [40], А.Д. Мишкіс [30], В.І. Арнольд [7], є актуальною для вітчизняної школи як ніколи. Прикладна направленість навчання математики передбачає орієнтацію його змісту й методів на тісний зв'язок із життям, основами інших наук, на підготовку школярів до використання математичних знань у майбутній професійній діяльності, на широке застосування в процесі навчання сучасної електронно-обчислювальної техніки. Прикладна направленість шкільного курсу математики здійснюється з метою підвищення якості математичної освіти учнів, застосування їх математичних знань до розв’язання задач повсякденного життя і в подальшій професійній практиці. Якісна математична підготовка позитивно впливає на розвиток в учнів здібностей застосовувати математику. З іншого боку підсилення прикладної направленості навчання математики має позитивний вплив на якість навчання математики. Прикладна направленість шкільного курсу математики, як проблема яку треба розв’язати і як мета навчання математиці, зазвучала в «Концепції математичної освіти 12-річної школи» [21], в «Концепції профільного навчання в старшій школі» [22], в «Державному стандарті базової середньої освіти: освітня галузь Математика» [23], в програмах з математики для середньої школи і інших документах. Проблема прикладної та політехнічної направленостей математики вже давно є об’єктом дослідження педагогів, науковців, методистів. У теорії та методиці навчання математики вона посідає одне з центральних місць. Теоретичні аспекти висвітлювалися Н. Гайбулаєвим, В.М. Монаховим, В.В. Фірсовим [16,29,39]. Питанню розвитку прикладного математичного мислення учнів приділяється увага в праці В.В. Віленкина та А.Д Мишкіса [10]. Також приділяється увага до відбору змісту курсу математики, стилю викладання математики. Методиці прикладної направленості навчання математики присвячена робота А.Д. Мишкіса і М.М. Шамсутдінова [31]. Автори аналізують особливості прикладних математичних задач, розглядають етапи їх розв’язання. Ю.М. Колягін і В.В. Пікан [20] відображають в своїй роботі специфіку прикладного аспекту математики в методичних прийомах і засобах викладення навчального матеріалу, в змісті задач. Робота Г.М. Возняка і В.А. Гусева [11] присвячена розробці системи задач на екстремум, яка сприяє рівню розвитку прикладної направленості. В залежності від цілей дослідження, вчені робили акцент на тих чи інших аспектах проблеми реалізації прикладної направленості шкільного курсу математики. Але як показали результати анкетування вчителів, далеко не кожен з них може ефективно реалізувати прикладну спрямованість під час своїх уроків. На думку вчителів виникає ряд певних труднощів. Бесіда з учнями показала, що велика кількість з них вважає вивчення математики необхідним лише для того, щоб отримати гарну оцінку з цього предмету. А використання математики в повсякденному житті, на їх думку, можна обмежити такими математичними операціями як додавання, віднімання, множення і ділення. У вищесказаному і полягає вибір і актуальність теми дослідження, проблема якого є у виявленні та обґрунтуванні можливостей подальшого вдосконалення реалізації прикладної направленості курсу математики основної школи. Загальною метою дослідження є розробка методичних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення математичної підготовки школярів за допомогою реалізації в ході навчального процесу прикладної направленості. Об’єктом дослідження є процес навчання математики в 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладах, а його предмет – це методичні особливості реалізації прикладної направленості на уроках математики в основній школі. Досягнення поставленої мети потребувало розв’язання наступних задач: ü проаналізувати науково-педагогічну літературу за проблемою дослідження; ü розробити методичні рекомендації для вчителів математики по формуванню в учнів навичок практичної діяльності і здійсненню прикладної направленості курсу математики основної школи. ü реалізувати запропоновані методичні основи на прикладі конкретної теми: «Розв’язання прямокутних трикутників» При реалізації встановлених задач використовувалися такі методи дослідження: ü вивчення та аналіз літератури з психології, педагогіки, математики та методики викладання математики за проблемою дослідження; ü аналіз програм, підручників та навчальних посібників для основної школи; ü спостереження, бесіди з вчителями та викладачами, вивчення і узагальнення досвіду реалізації прикладної направленості на уроках математики в 5 – 9 класах. Дипломна робота складається зі вступу, двох глав, висновків та списку літератури. В першій главі розглядаються теоретичні основи реалізації прикладної направленості на уроках математики в 5 – 9 класах. Друга глава присвячена розробці методики реалізації прикладної направленості на уроках математики в 5 – 9 класах.