Вступ

Однією з насущних проблем, яка стоїть перед нашим суспільством в 21 столітті, є зростання вимог до розвитку творчої особистості, яка повинна мати гнучке продуктивне і дослідницьке мислення, розвиту активну уяву для вирішення надскладних задач, що висуває життя. Зацікавленість суспільства в прогресі науки вимагає розвитку професійних дослідницьких навичок. Необхідність підготовки великої армії дослідників висунула на перший план задачу прилучення учнів до дослідницької діяльності і розвитку здібностей до неї в процесі навчання. У силу того, що дослідницька діяльність є однією з форм творчої, цю задачу варто розглядати як складену частину проблеми розвитку творчих здібностей учнів, що займає особливе становище серед сучасних проблем педагогічної науки і школи. Від успішного вирішення цих проблем багато в чому залежить виховання покоління, що зможе адекватно реагувати на інформаційний і техніко-науковий ріст рівня повсякденного життя нового сучасного суспільства. Відповідно до цього необхідний вибір і розробка адекватних засобів формування елементів дослідницької діяльності. У суспільстві відбуваються бурхливі зміни. Людина змушена реагувати на них адекватно і, отже, повинна активізувати свій творчий і дослідницький потенціал. Тому вирішувати питання розвитку дослідницької діяльності повинні не тільки вищі навчальні заклади, але обов'язково і шкільні установи, у яких відбувається становлення всіх психічних функцій. Тому в даний час на перший план висуваються методи навчання, що сприяють розвиненню творчих здібностей учнів. Це визначає посилення проблемності навчання і вимагає подальшої розробки й удосконалювання дослідницького методу, при якому досягається найбільша самостійність учнів і відбувається залучення їх у діяльність, що імітує науково-дослідну роботу вчених. Математика як навчальний предмет має особливості, що дають сприятливі умови для прилучення учнів до дослідницької діяльності і розвитку здібностей до неї в процесі навчання. Однак, у даний час при навчанні математики здатності до дослідницької діяльності розвиваються недостатньо. Завчання фактів найчастіше переважає над їхнім глибоким розумінням і умінням застосовувати. Аналіз спостережень за навчальним процесом показує, що значне число учнів не уявляють собі, як приступити до розв'язання задачі, якщо вона не є вправою шаблонового типу, а поставлена скільки-небудь незвичайно, якщо її формулювання відрізняється від прийнятих у підручниках стандартів. Прилучення учнів до дослідницької діяльності і розвиток їхніх дослідницьких здібностей - проблема складна і багатопланова. Різні її сторони розглядалися в роботах А.Н. Колмогорова, В.А Крутецького, Л.М Фрідмана, С.І. Шварцбурда [12, 13, 14, 41, 43]. Значу роль у вирішенні зазначеної проблеми в напрямку, зв'язаним з розв'язанням задач, зіграли відомі роботи американського математика і педагога Дж. Пойа [24, 26]. Велика частина робіт, зв’язаних із застосуванням дослідницького методу в навчанні математиці, була присвячена методиці вивчення конкретних розділів курсі. У той же час питання про формування узагальнених прийомів дослідницької діяльності учнів при вивченні математики окремо розглядалась не достатньо. Усе вищесказане визначає актуальність дослідження формування елементів дослідницької діяльності у учнів старших класів. Проблема нашої роботи міститься у виявлені основних елементів дослідницької діяльності в математиці і у вдосконаленні методики їх формування на уроках математики у старших класах. Загальною метою дослідження є побудова й обґрунтування методики формування елементів дослідницької діяльності на уроках математики у учнів старших класів. Об'єкт дослідження - процес навчання математики в курсі старшої школи. Предмет дослідження - формування елементів дослідницької діяльності в процесі навчання математики.. Під час дослідження даної проблеми ми виходили з наступної гіпотези: включення в навчання математики системи дослідницьких задач дозволить сформувати у учнів розглянуті елементи дослідницької діяльності, що в свою чергу приведе к підвищенню рівня їх математичного розвитку. У відповідністю з метою та гіпотезою дослідження були поставленні наступні часткові задачі: • проаналізувати методичну і психолого-педагогічну літературу за темою дослідження; • з’ясувати характерні особливості дослідницької діяльності; • розробити методичні основи формування елементів дослідницької діяльності у учнів старших класів; • реалізувати розроблені методичні основи на прикладі теми «Показникові та логарифмічна функція» і перевірити їх на практиці. На різних етапах праці над магістерською роботою використовувались наступні методи дослідження: • аналіз психолого-педагогічного та учбово-методичної літератури за обраною темою з метою розробки теоретичних основ дослідження; • аналіз програм, підручників та учбових посібників; • вивчення та узагальнення провідного педагогічного досліду; • бесіди з вчителем та учнями; • анкетування учителів; • аналіз письмових робіт учнів; • проведення педагогічного експерименту. Практична значимість дослідження полягає в тому, що розроблена методика дозволяє в межах діючої програми здійснювати планомірну цілеспрямовану роботу по формуванню елементів дослідницької діяльності у учнів старших класів. Результати дослідження можуть бути використані в навчальному процесі для підвищення якості навчання математики. Апробація результатів дослідження проводилась у формі доповіді і обговорення основних положень магістерської роботи на науково -методичній конференції викладачів і студентів Слов'янського державного педагогічного університету (2011 р.), на засіданні кафедри геометрії та методики викладання математики. За темою дослідження була надрукована стаття у збірці "Пошуки і знахідки. Матеріали наукової конференції СДПУ" Магістерська робота містить введення, дві глави, висновки та список літератури.