Вступ
Актуальність теми досліджень
Відомо, що термічні зміни, в тому числі різкі (наприклад термоцикли), можуть значно змінювати дислокаційну структуру кристалічних матеріалів і відповідно їх фізичні властивості [4,5,7,14,21–25]. Зокрема авторами даної роботи [21–23], під науковим керівництвом доктора фізико – математичних наук професора Нечволода М.К., в результаті проведених раніше досліджень, було встановлено, що термоциклічна обробка (ТЦО) приводить до підвищення щільності дислокацій із збільшенням градієнта температури і експериментально визначена залежність щільності дислокацій від . Професором Нечволодом М. К. з співробітниками встановлено, що при термоциклах рівних , , , значно підвищуються властивості міцності матеріалів, в тому числі опір повзучості в області дії механізму виснаження дислокацій [21,23]. Проте свідчення про зміну дислокаційної структури в результаті термічної дії обмежені, тому представляє значний інтерес дослідити це експериментально. Мета дослідження. Експериментально з'ясувати залежність зміни щільності дислокацій від часу відпалу кристалічних матеріалів, а також дослідити залежність мінімального числа термоциклів при яких з'являються нові дислокації для заданої величини термоцикла . Об’єкт і методи роботи. Об’єктом дослідження було обрано монокристал фтористого літію, для якого найбільш детально розроблена методика дослідження дислокаційної структури по ямках фігур травлення. В якості методів дослідження використовувалися хімічне травлення, мікроскопія, комп’ютерне моделювання та аналіз. Наукова новизна. В результаті аналізу впливу термічних змін на дислокаційну структуру монокристалів нами встановлено: 1. Закон зміни відносної щільності дислокацій від часу відпалу зразків фтористого літію 2. Визначений коефіцієнт , який очевидно, залежить від початкової структури матеріалу і інших параметрів кристалічної решітки. 3. Вияснено, що збільшення часу відпалу приводить до зростання числа термоциклів при яких починають виникати нові дислокації.