ВСТУП
До останнього часу саме поняття "управління персоналом" у нашій управлінської практиці було відсутнє, хоча в системі управління кожної організації існувала система управління кадрами і соціальним розвитком колективу (відділ кадрів), але основну частину робіт з управління кадрами виконували лінійні керівники підрозділів, які не мали у своєму потенціалі теоретичний і практичний досвід роботи з персоналом. Це не дозволяло ефективно керувати людьми. Кадровим службам недостатньо, як це було раніш, тільки оформляти накази на зарахування робітників, підібраних вищестоящим менеджером, і берегти кадрову інформацію (трудові книжки), вони поступово повинні перетворюватися в центри по розробці і реалізації стратегії організації праці, тобто здійснювати: формування кадрів організації; розвиток робітників; удосконалювання організації праці і його стимулювання, створення безпечних умов праці - акумулювання передового міжнародного досвіту управління кадрами. Робота такого підрозділу як відділ кадрів повинен оцінюватися по ступені цілей організації. Кожної організації, що навіть поєднує самих кваліфікованих і мотивованих працівників, потрібна система результатів. У системі мір реалізації економічної реформи особливе значення надається підвищенню рівня роботи з кадрами, постановці цієї роботи на міцний науковий фундамент, використанню накопиченого протягом багатьох років вітчизняного і закордонного досвіту. Однією з найважливіших проблем на сучасному етапі розвитку економіки більшості країн світу являється проблема в області роботи з персоналом. Розвиток персоналу є найважливішою умовою успішного розвитку будь-якої організації. При всьому різноманітті існуючих підходів до цієї проблеми в різноманітних промислово розвитих країнах основними найбільше загальними тенденціями являють такі: формалізація методів і процедур відбору кадрів, розробка наукових критеріїв їхньої оцінки, науковий підхід до аналізу потреб в управлінському персоналі, висування молодих і перспективних робітників, підвищення обґрунтованості кадрових рішень і розширення їхньої гласності, системне ув'язування господарських і державних рішень з основними елементами кадрової політики. Ці загальні тенденції повинні враховуватися у вітчизняній практиці управління виробництвом при становлення ринкової економіки. Об'єктом даної роботи є закрите акціонерне товариство Швейна Фабрика "Українка". Предметом дослідження є процес удосконалення управління персоналом підприємства. Метою роботи є вивчення теоретичних аспектів управління персоналом, проведення аналізу організації процесу управління персоналом підприємства та обгрунтуванняя рекомендацій щодо удосконалення управління персоналом підприємства. У відповідності з поставленою метою були поставлені наступні задачі: 1. Виявлення сутності, принципів та методів управління персоналом; 2. Вивчення структури персоналу в управлінні підприємством; 3. Визначення ролі кадрової політики на підприємстві; 4. Проведення оцінки організації управління персоналом на досліджуваному підприємстві; 5. Здійснення аналізу проведення оцінки персоналу на підприємтсві; 6. Обгрунтування рекомендацій щодо удосконалення управління персоналом. Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі доведено актуальність досліджуваної теми. В теоретичному розділі виявлені сутність управління персоналу, визначені його принципи та методи, вивчені кадрова політика та оцінка персоналу підприємства, розглянуті система управління персоналом на підприємстві, сучасні служби персоналу та основні напрямки їхньої діяльності. В аналітичному розділі проведено ознайомлення з досліджуваним підприємством, здійснено аналіз організації управління персоналом на підприємтсві. В рекомендаційному розділі розроблено та обгрнутовано ефективність ряду рекомендацій щодо удосконалення процесу управління персоналом на ЗАТ Швейна Фабрика «Українка». У висновках підведено підсумки виконаної роботи.