ВСТУП

Особливості системи управління підприємствами на сучасному етапі тісно зв'язані зі зміною стратегічних орієнтирів у їхній діяльності. Основними економічними цілями підприємства в ринкових умовах є підвищення ефективності виробництва, максимізація прибутку, завоювання нових ринків і задоволення потреб колективу. Разом з тим зростає вплив фактора господарського ризику, з'являються переваги вільного ціноутворення, можливості самостійного вибору постачальників і споживачів. Одночасно з цим з держави знімається усяка відповідальність за забезпечення підприємства сировиною і матеріалами, за збут його продукції, за рівень його заробітної плати. Необхідність удосконалювання організаційної структури управління на сучасному етапі визначається багатьма факторами. Це й оптимізація чисельності апарата управління, його функцій; впровадження автоматизованих систем управління і розробки систем ухвалення рішення. Стратегія сучасної організаційної структури орієнтована на пошук оптимального рішення між централізацією і децентралізацією владних функцій, що обумовлено необхідністю: оперативно реагувати на зміни в зовнішнім середовищі; установити раціональні зв'язки між ланками і структурами управління на всіх рівнях, мінімізувати число ступній структури управління; підвищити оперативність прийнятих рішень. З цих позицій організаційну структуру управління можна розглядати як форму поділу і кооперації управлінської діяльності, у рамках якої відбувається процес управління. Еволюція організаційної структури управління в перехідний період спрямована на формування поліцентричної системи, що базується на функціонуванні в народному господарстві структур, здатних до самоврядування і саморозвитку. У сучасних умовах відбувається подальше удосконалювання управлінської діяльності, викликане науково-технічним прогресом, що прискорюється ускладненням проблеми збуту продукції. Разом з тим виникла необхідність вивчення форм і методів управління на рівні основної господарської ланки - підприємства. Організаційна структура управління містить у собі всі цілі, розподілені між різними ланками, зв'язки між якими забезпечують координацію окремих дій по їхньому виконанню. Зв'язок структури з ключовими поняттями управління - його цілями, функціями, процесом, механізмом функціонування, людьми і їхніми повноваженнями свідчить про її величезний вплив на всі сторони роботи організації. Значний внесок у дослідження проблем формування, функціонування й розвитку організаційних структур внесли вітчизняні й закордонні вчені: Аганбегян А.Г, Ансофф И.Х., Базилевич Л.А., Бурков В.Н., Валуїв С.А., Вяткін В.Н., Евенко Л.И., Іриков В.А., Шинків B.C., Каменшдер С.Е., Крейсберг М..М., Лейбкинд А.Р., Мільнер Б.З., Мінтцберг Г., Сироєжин И.М., Файоль А., Чандлер А., Чумаченко Н.Г. і ін. Можна дати наступне визначення організаційної структури системи управління - це цілісна сукупність з'єднаних між собою інформаційними зв'язками елементів об'єкта й органа управління. У сучасних умовах розвитку ринкових тенденцій в Україні, обумовлених якісно новою системою господарських зв'язків і механізмів конкурентних відносин, однією з актуальних задач адаптації господарських суб'єктів до умов невизначеності є удосконалювання організаційної структури управління виробництвом. У нових умовах намітилися основні тенденції і концепції управління, що пред'являють нові вимоги до організації управління підприємствами, що полягають, головним чином, в удосконалюванні системи управління в цілому й організаційній структурі зокрема як однієї з найважливіших її складових. Необхідність зміни організаційної структури більшості підприємств, оздоровлення і розвитку системи управління, переходу на нові стандарти управління, недолік кваліфікованих менеджерів визначають важливість і актуальність проблеми вибору організаційної структури управління підприємством, що сприяє найбільш ефективному досягненню цілей. Як пріоритетний спосіб рішення зазначеної проблеми пропонується розробка і пропозиція щодо механізму формування і розвитку організаційної структури управління підприємством. Актуальність теми визначається необхідністю розгляду теоретичних положень для розробки практичних рекомендацій для реалізації механізму формування і розвитку організаційної структури управління підприємством в умовах невизначеності, що забезпечує підвищення ефективності функціонування підприємства в цілому. Предметом даного дипломного дослідження є процес формування організаційної структури управління підприємством у системі загального менеджменту. Об’єкт дослідження даної дипломної роботи – Товариство Обмеженої Відповідальності «Сота». Мета даного дипломного роботи розкриття теоретичних та практичних аспектів організаційної структури управління підприємством у системі загального менеджменту. Для дослідження мети дипломної роботи необхідно вирішити наступні завдання: - провести дослідження теоретичних та практичних аспектів організаційної структури управління підприємством у системі менеджменту; - проаналізувати та надати оцінку організаційної структури управління підприємством у системи менеджменту на ТОВ «Сота»; - обґрунтувати пропозицій щодо удосконалення організаційної структури управління підприємством у системі менеджменту на об’єкті дослідження. Структура даної дипломної роботи складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел. У вступі міститься основна інформація про тему і структуру дипломної роботи. В першому розділі розглянуті сутність організаційної структури, охарактеризовані її види та типи, визначені принципи побудови організаційної структури в залежності від специфіки організації. В другому, аналітичному, розділі проведений аналіз організаційної структури управління ТОВ «Сота», оцінка впливу зовнішнього та внутрішнього середовища на управління організаційної структури підприємства. В третьому розділі обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення організаційної структури управління на досліджуваному об’єкті, шляхом проведення реструктуризації організаційної структури, та підвищення її конкурентоспроможності. У висновках наведені стислі результати аналізу організаційної структури на досліджуваному об’єкті і указані основні напрямки її удосконалення. Список використаних джерел містить 50 примірник, серед яких містяться підручники, навчальні посібники, спеціалізована література, статті періодики, джерела Інтернет.