Вступ

Сільське господарство є життєво необхідною галуззю народного господарства України, оскільки зачіпає інтереси кожної людини. Адже 80% споживання формується за рахунок сільського господарства. Воно має особливо важливе значення тому, що є однією з найбільших галузей народного господарства в Україні. Про це свідчать такі показники, як: - частка сільського господарства у валовому сукупному суспільному продукті та національному доході; - частка робочої сили країни, зайнята в цій галузі. Багато підприємств на території України займаються рослинництвом та тваринництвом, невід’ємною часткою сільського господарства виступають переробні підприємства. Вони, як то кажуть є другою ланкою в ланцюзі руху сільськогосподарської продукції до споживачів. Не вся вироблена продукція сільськогосподарських виробників поступає в продаж у первинному вигляді. Зазвичай ця продукція потребує подальшої переробки. Зерно в муку, цільне молоко в молочну продукцію. Хоч переробні підприємства і називаються допоміжним виробництвом, але їх робота не менш важлива ніж вирощування продукції сільського господарства. Виробники сільськогосподарської продукції виступають постачальниками сировини для переробних підприємств. В теперішній час ринкових відносин як ніколи гостро стоїть питання рівних та взаємовигідних відносин між виробниками та переробниками сільськогосподарської продукції. З одного боку постачальниками виступають виробники, з іншого переробники, як постачальники комбікормів чи іншої продукції. Отримання оперативної інформації про облік розрахунків з постачальниками та підрядниками має для господарства велике значення. Це контроль: - за вчасними фінансовими розрахунками; - за отриманням необхідної сировини чи товарів, необхідних для успішної роботи підприємства; - за виконанням замовлених робіт чи послуг. Все вище викладене і обумовлює актуальність обраної теми. В якості об'єкта дослідження слугувало ВАТ «Слов'янський комбікормовий завод», місто Слов’янськ, Донецької області. Джерелами інформації слугували первинні та зведені документи, реєстри аналітичного та синтетичного обліку з постачальниками та підрядниками, бухгалтерська та фінансова звітність підприємства за останні три роки, накази по підприємству «Про організацію бухгалтерського обліку» та «Про облікову політику підприємства». Також літературні та нормативні джерела по даній темі. Складність обраної теми робить необхідним використання комплексу методичних прийомів і способів вивчення економічних явищ. Дипломна робота виконана на основі сучасної наукової методології і системності в підходах до розгляду економічних і фінансових проблем, адекватності рекомендацій реальним ситуаціям. У процесі дослідження застосовувалися наступні методи: - спостереження, аналітичний, табличний, монографічний, порівняння; - аналіз первинних документів, накопичу вальних відомостей, журналів-ордерів; - дослідження цієї теми за допомогою літературних джерел. Мета дипломної роботи дослідити теоретично та на практиці організацію обліку з постачальниками та підрядниками, та розробити шляхи вдосконалення бухгалтерського обліку. Для досягнення поставленої мети вирішувалися наступні питання: 1. Прослідити організацію бухгалтерського обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками. 2. Ознайомитись з порядком організації обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками. 3. Дослідити організацію первинного обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками. 4. Ознайомитись з організацією та веденням аналітичного та синтетичного обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками теоретично та на прикладі досліджуваного підприємства. 5. Розробити пропозиції щодо вдосконалення обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками.