ВСТУП

 Важливим показником, що характеризує роботу промислових підприємств, є собівартість продукції. Від її рівня залежать фінансові результати господарської діяльності будь-якого підприємства, темпи зростання розширеного виробництва, фінансовий стан господарюючих суб'єктів. Велике значення собівартості у формуванні рівня прибутку, рентабельності, цін. Крім того, собівартість продукції відіграє основну роль у мобілізації внутрівиробничих резервів, у досягненні кращих результатів з найменшими витратами. Цей фактор в умовах формування ринкових відносин здобуває особливу важливість. Поряд з поліпшенням якості продукції зменшення витрат на її виробництво багато в чому визначає конкурентноздатність підприємства, стабільність його фінансового стану, платоспроможність і кредитоспроможність. У процесі ліквідації планової системи вітчизняні виробники виявилися в новій ситуації, коли продукцію потрібно не тільки виготовити, але головне - продати. Украй серйозна ситуація зложилася в машинобудівному комплексі України: відбувся не має аналогів - 75% - спад обсягів виробництва, знизилися показники відновлення випускає продукции, що, у загальному обсязі експорту. У сформованих нових умовах господарювання саме ринок визначає потреба в продукції й послугах, диктує вимоги до споживчих властивостей й якості товару. Ключовим фактором завоювання й утримання позицій на ринку, забезпечення максимального продажу випускає техники, що, і встаткування є якість продукції, включаючи її новизну, технічний рівень, надійність в експлуатації, ремонтопридатність. Актуальним завданням виробничого комплексу є виконання плану по обсязі, якості й асортиментам продукції з найменшими витратами. Собівартість продукції є основним критеріальным показником, що характеризує економічність роботи підприємства. Собівартість продукції - це виражена в грошовій формі сума всіх витрат підприємства на виробництво й реалізацію продукції. Саме в показниках собівартості відображається рівень витрат виробничих ресурсів, саме вони створюють можливість акцентувати увагу трудових колективів на ощадливому, раціональному використанні ресурсів. У собівартості, з одного боку, узагальнюється комплексна характеристика ефективності виробництва, а з іншого боку - основні причини й фактори, що впливають на цю ефективність. Ціль аналізу витрат - забезпечити повну інформацію для керування витратами виробництва, створити необхідні умови для посилення режиму економії й послідовного зниження собівартості на всіх ділянках виробництва. Вагомість показника собівартості, що акумулює в собі основні результати роботи виробничого колективу, ставить її на одне із центральних місць серед інших показників, являє собою фокус особливої уваги керівників виробництва й всіх членів трудового колективу. Це визначає завдання виробничо-економічного аналізу собівартості, які зводяться до наступного: - аналітика виконання планів за собівартістю продукції й динаміки її основних показників; - аналітична диференціація комплексних показників собівартості, моніторинг й оцінка причин відхилення у витратах, визначення факторів, що впливають на собівартість; - обов'язкове оперативне виявлення умов, причин і винуватців відхилень від діючих норм витрати виробничих ресурсів, визначення можливостей зниження норм; - індикація резервів зниження собівартості продукції й можливостей їхньої швидкої реалізації в ході виробничо-господарської діяльності. Структура собівартості залежить від характеру галузі, технології й організації виробництва на кожнім підприємстві. Структура собівартості дозволяє визначити головні напрямки її зниження. Особливий акцент необхідний на економії тих витрат, питома вага яких найбільший, оскільки це дасть найбільший ефект для підприємства. Однак не треба при цьому помилятися й дотримуватися помилкової думки: якщо питома вага конкретних витрат невеликий, то заходу щодо зниження цих витрат не актуальні. Заощаджувати треба у великому й у малому. Моніторинг резервів зниження собівартості повинен опиратися на комплексний техніко-економічний аналіз роботи підприємства: вивчення технічного й організаційного рівня виробництва, використання виробничих потужностей й основних фондів, сировини й матеріалів, робочої чинності, господарських зв'язків. Собівартість продукції перебуває у взаємозв'язку з показниками ефективності виробництва. Вона відображає більшу частину вартості продукції й залежить від зміни умов виробництва й реалізації продукції. Істотний вплив на рівень витрат роблять техніко-економічні фактори виробництва. Цей вплив проявляється залежно від змін у техніку, технології, організації виробництва, у структурі і якості продукції й від величини витрат на її виробництво. Аналіз витрат знаходить своє застосування в ході підготовки рішення або проекту, при експертизі й оцінці витрат. Знання того, якими бувають витрати і як вони «поводяться» сприяє вживанню заходів по підвищенню ефективності й поступовому зниженню витрат. Аналітика витрат необхідна для рішення багатьох питань: для оцінки рівня рентабельності, ідентифікації вигідних замовлень, прогнозу майбутніх напрямків діяльності, оцінки виробничих запасів й їхньої калькуляції, розподілу й мінімізації витрат, для визначення рівня беззбитковості, можливих фінансових результатів при зміні продажної ціни, для складання кошторису й аналізу відхилень, для прийняття нестандартних управлінських рішень, таких як «провадити або купувати», формування експортної ціни, для цілей трансферного ціноутворення. Метою дипломної роботи є вивчення й аналітична оцінка обсягу й структури витрат на виробництво продукції, розробка шляхів і заходів їхнього зниження. У зазначеному аспекті розглянуті: - мети й завдання аналізу й обліку собівартості продукції на підприємстві в умовах ринкових економічних відносин; - поводження витрат залежно від обсягу виробництва, - класифікація витрат на виробництво продукції; - поняття собівартості і її формування на підприємстві згідно П(С)БО 16 «Витрати»; - методика оцінки собівартості товарної продукції й факторного аналізу витрат на гривню товарної продукції; - аналіз витрат на виробництво продукції; - шляхи зниження собівартості продукції на підприємстві У ході проведення аналізу витрат підприємства використалися наступні нормативні документи: а) Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», затверджене наказом Мінфіну України від 29.11.1999р. №290 [1]; б) Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну України від 31.12.1999р. №318 [2]; в) Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг), затверджені наказом Держкомітету промислової політики України від 02.02.2001р. №47 [3]. г) Типове положення з планування, обліку та калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості Затв. Каб. Мін. України від 26.04.96 [4]. Зовсім очевидно, що питання зниження витрат, керування собівартістю, виявлення резервів по зазначених аспектах є досить актуальними й представляють теоретичний і практичний інтерес. Аналіз витрат на виробництво продукції дозволяє виявити тенденції зміни даного показника, виконання плану по його рівні, визначити вплив факторів на його приріст, визначити резерви й дати оцінку роботи підприємства по використанню можливостей зниження витрат.